Рішення

від 10.02.2009 по справі 6808-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6808-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2009Справа №2-18/6808-2008

За позовом - Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова Олега Володимировича, м. Сімферополь (вул. Мате-Залки, 9, кв.40, м.Сімферополь, 95053)

До відповідача - Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь (вул. Хабаровська,48, кв.41, м. Сімферополь, 95038)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова О.В. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс» (наб. Назукіна, 5, м. Севастополь, 99042).

Про розірвання договору та стягнення 37 949,65 грн.

За зустрічним позовом - Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь (вул. Хабаровська,48, кв.41, м. Сімферополь, 95038)

До - Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова Олега Володимировича, м. Сімферополь (вул. Мате-Залки,9, кв.40, м.Сімферополь, 95053)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова О.В. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс» (наб. Назукіна, 5, м. Севастополь, 99042).

Про  стягнення 18 530,77грн.

                                                                                                        Суддя І.К. Осоченко

                                                     ПРЕДСТАВНИКИ:

Від СПД Зубачова О.В. – Мартьянов О.В. – представник, довіреність від 11.02.2008р.

Від ПП «Видавництво «Сонат» – не з'явився.

Від третьої особи – не з'явився.

Суть спору: Суб'єкт підприємницької діяльності Зубачов Олег Володимирович, м. Сімферополь (далі позивач) звернувся до господарського суду АР Крим до Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь (далі відповідач) із позовною заявою, в якій просить розірвати видавничий договір № 41 від 19.06.2007 року, стягнути з відповідача суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції у розмірі 34029,00 грн., у тому числі основний борг – 28500,00 грн., відсотки за період використання коштами позивача у сумі 3346,93 грн., 3% річних у сумі 573,72 грн., прямі збитки у розмірі 4500,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 536, 610, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №41 від 19.06.2007р., згідно якого строк виконання робіт складав 30 днів з дня набрання договору чинності. Однак, відповідач обов'язки за договором не виконав, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Заявою від 07.08.2008р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 37 949,65 грн., у тому числі 28 500 грн. переддоговірної оплати, 5529 грн. індексу інфляції, 3 346, 93 грн. процентів за використання чужих грошових коштів, 573,72 грн. річних, також просить стягнути судові витрати, вартість послуг експертних закладів, правової допомоги адвоката.

            19.09.2008р. до господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява від Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь до СПД Зубачова О.В., м. Сімферополь про стягнення заборгованості за час затримки розрахунку 13 708,50 грн., кошти за збільшення об'єму книги в сумі 2 923 грн., штрафні санкції у сумі 1 899,27 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від  08.12.2008 року у порядку статті 27 ГПК України суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова О.В. Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольмарінсервіс» (наб. Назукіна, 5, м. Севастополь, 99042).

Третя особа у судовому засіданні, яке відбулося 15.01.2009 року, надала письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких у жовтні-листопаді 2007 року у ході спільної інвентаризації торгових площадей було виявлено безхазяйне майно - видання Олександра  Олександровича Третьякова під назвою «Балаклава. Сторінки морської історії 1773-1856 р.р.». Власників майна виявлено не було.

Пояснює, що у 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Севастопольмаринсервіс» стало відомо що у господарському суді розглядається справа щодо вказаної книги, у зв'язку із чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольмаринсервіс» направило на адресу СПД Зубачова О.В. та Приватного підприємства «Видавництво «Сонат» вимогу про сплату вартості збереження майна. Проте вартість збереження книг сплачена не була.

Представники Приватного підприємства «Видавництво «Сонат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольмаринсервіс» у судове засідання не з'явилися, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином, причини неявки суду не відомі.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -  

                                                        ВСТАНОВИВ:

19.06.2007 року між Суб'єктом підприємницької діяльності Зубачовим Олегом Володимировичем та Приватним підприємством «Видавництво «Сонат» укладено видавничий договір № 41.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору, предметом даного договору є підготовка і випуск видання Олександра  Олександровича Третьякова під назвою «Балаклава. Сторінки морської історії 1773-1856 р.р.».

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави  можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це  не   суперечить   суті зобов'язання.

Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  договором  передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до Розділу 4 договору, сума договору складає 38000,0 грн. Замовник здійснює 75% передплату.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договір вступає у силу з  моменту внесення авансу у розмірі 75% від суми дійсного договору.

Судом встановлено, що у виконання пункту 4.2 договору, суб'єкт підприємницької діяльності квитанцією до приходного касового ордеру № 41 від 19.06.2007 року сплатив відповідачу попередню оплату у сумі 28500,00 грн., що дорівнює 75% від суми договору.

Згідно з пунктом 2.5 договору, строк виконання робіт становить 30 днів з дня вступу у силу договору.

Проте по закінченню строку ,встановленого пунктом 2.5 договору, замовник не отримав видання Олександра  Олександровича Третьякова під назвою «Балаклава. Сторінки морської історії 1773-1856 р.р.» тиражем у 5000 екземплярів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює неприпустимість однобічного відмовлення від зобов'язання або однобічну зміну його умов, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до вимоги статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов'язання згідно умов видавничого договору № 41 виконав у повному обсязі.

Відповідач, як на належне виконання умов за видавничим договором № 41, посилається на те, що 09.10.2007 року та 16.10.2007  року видання у кількості 112  та 3638 екземплярів відповідно, було передано громадянці Єремєєвій О.М., про що свідчить її підпис на видатковій накладній № РН-0000149 від 09.10.2007 року (а.с. 62 т. 1) та на видатковій накладній № РН-0000158 від 16.10.2007 року (а.с. 63 т. 1).

Проте громадянка Єремєєва О.М. не состояла з позивачем у трудових відносинах. Більш того, в обґрунтування своєї позиції відповідачем не представлено довіреностей на отримання громадянкою Єремєєвою О.М. товарно-матеріальних цінностей, якою би позивач уповноважив Єремєєву О.М. отримати товар, а саме видання Олександра  Олександровича Третьякова під назвою «Балаклава. Сторінки морської історії 1773-1856 р.р.».

Відповідно до статей 33, 34 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом у частині розірвання видавничого договору № 41 від 19.06.2007 року підлягають задоволенню й при цьому суд виходить з наступного.

Зобов'язання виникають по підставах, встановлених статей 11 Цивільного кодексу України, пунктом 1 якої встановлено, що цивільні права й обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами діючого законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами діючого законодавства, але за аналогією породжують цивільні права й обов'язки. Такими підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори й інші угоди.

Стаття 626 ЦК України визначає поняття та види договору.

Договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття  651 ЦК України  передбачає підстави для зміни або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.   

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний.

Судом встановлено, що більша частина видання призначувалася для масових заходів, а саме: розпродаж книги планувався до ювілею яхт енного клубу «Золотий Символ» і до річниці м. Балаклава.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем видавничого договору, позивач направив на його адресу пропозицію про розірвання спірного договору.

Таким чином, при укладенні спірного видавничого договору № 41 позивач розраховував, що по спливу 30 днів з дня вступу договору у силу, він отримає 5000 екземплярів видання Олександра  Олександровича Третьякова під назвою «Балаклава. Сторінки морської історії 1773-1856 р.р.», проте оскільки у строк, встановлений у договорі, відповідач зобов'язання за договором не виконав, позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладанні спірного договору.

За вказаних обставин позовні вимоги у частині розірвання видавничого договору № 41 від 19.06.2007 року, укладеного між  Суб'єктом підприємницької діяльності Зубачовим Олегом Володимировичем та Приватним підприємством «Видавництво «Сонат» підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі  розірвання  договору внаслідок  істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності   справедливого розподілу  між сторонами  витрат,  понесених  ними  у  зв'язку  з виконанням цього договору.

Відповідно до частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо  договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін,  друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Приймаючи до уваги, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу суму у розмірі 28500,00 грн., то суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача вказаної суми на користь позивача також підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5529 грн. індексу інфляції, 3346, 93 грн. процентів за використання чужих грошових коштів, 573,72 грн. річних.

Суд вважає, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що у відповідача перед позивачем не виникли грошові зобов'язання, оскільки відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був передати позивачу майно, а саме – книги.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, вартість послуг експертних закладів, правової допомоги адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвокатів та т.і.

Оскільки у дійсній справі судом не призначалася судова експертиза, то не підлягає задоволенню позовна вимога щодо сплати вартості послуг експертних закладів.

В контексті цієї норм статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за участь  адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались,  та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до    частини    3    статті   48   Господарського процесуального кодексу України витрати,  що підлягають сплаті  за  послуги  адвоката,  визначаються у порядку встановлено Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України,  який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або  помічника  адвоката  не  менше двох  років,  склав  кваліфікаційні іспити,  одержав свідоцтво про право на  зайняття  адвокатською  діяльністю  та  прийняв  Присягу адвоката України.

Таким чином,  стаття 44 Господарського процесуального кодексу України  передбачає  відшкодування  сум  як  судових витрат,  які  були  сплачені  стороною  за отримання послуг,  лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Судом встановлено, що інтереси позивача у дійсній справі представляв Мартьянов Олександр Вікторович, якій є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1007, виданого 02.10.2006 року (а.с. 19 т. 1).

Судом встановлено, що 11.02.2008 року між позивачем та Мартьяновим О.В. укладено договір про надання правової допомоги.

У виконання вказаного договору позивач перерахував адвокату 20.06.2008 року 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 20.06.2008 року (а.с. 20 т. 1) та 03.09.2008 року перерахував 1556,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 03.09.2008 року (а.с. 4 т. 2).

Керуючись приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача оплати послуг адвоката підлягають частковому задоволенню, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується зустрічних позовних вимог про стягнення з СПД Зубачова О.В. заборгованості за час затримки розрахунку 13 708,50 грн., кошти за збільшення об'єму книги в сумі 2 923 грн., штрафні санкції у сумі 1 899,27 грн. суд зауважує наступне.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договір вступає у силу з  моменту внесення авансу у розмірі 75% від суми дійсного договору.

У виконання пункту 4.2 договору, суб'єкт підприємницької діяльності квитанцією до приходного касового ордеру № 41 від 19.06.2007 року сплатив відповідачу попередню оплату у сумі 28500,00 грн., що дорівнює 75% від суми договору.

Відповідно до пункту 4.3 договору, замовник сплачує 25% від суми договору при отриманні  сигнального екземпляру.

Судом встановлено, що СПД Зубачов О.В. отримав сигнальні екземпляри лише 16.09.2007 року, тобто вже після того, як сплинув 30-денний строк, у продовж якого  Приватне підприємство «Видавництво «Сонат» повинно було виконати роботи за видавничим договором № 41 від 19.06.2007 року.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, розділом 6 спірного договору передбачено, що договір припускає можливість змін і доповнень по узгодженню сторін у продовж його дії і  оформлюється протоколом чи узгодженням, які є невід'ємною частиною договору.

СПД Зубачов О.В. згоду на зміну пункту 2.5 договору не надавав, додаткових угод та протоколів з цього приводу не підписував.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що договір вступив у силу лише з 03.07.2007 року не відповідає дійсності, оскільки у пункті 5.2 та розділі 6 договору чітко зафіксовано, що договір вступає у силу з моменту внесення авансу у розмірі 75% від суми договору та підписання його стронами, що й було зроблено 19.06.2007 року.

Позивач по зустрічному позову посилається на те, що відсутня його вина у затримці надходження тиражу у типографію та вказує, що затримка відбулася з причин жаркої погоди, що виключало друк ілюстрацій твору, оскільки на обладнанні типографії «Глобус», де здійснювався друк ілюстрацій, при високій температурі мало місце розтріскування фарби, що значно знижувало якість твору і робило його майже бракованим.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Взаємовідносини між Видавництвом та Типографією не є предметом розгляду у дійсній справі. Крім того, така обставина на передбачена у друкарському договорі № 41 як такий факт, що продовжує термін виконання робіт на строк, що зафіксований у пункті 2.5 договору та становить зо днів з моменту вступу договору у силу.

У зв'язку з чим позовна вимога за зустрічним позовом у частині стягнення заборгованості з СПД Зубачова О.В.  за час затримки розрахунку 13 708,50 грн. задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги у частині стягнення коштів за збільшення об'єму книги в сумі 2 923 грн., то вона також не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 2.3 видавничого договору, об'єм видання складає 6,5 умовно печатних аркушів. Проте Видавництво у процесі роботи збільшило об'єм до 7 умовних печатних аркушів, що збільшило вартість замовлення ще на 2923,00 грн.

З огляду на приписи статті 651 Цивільного кодексу України та розділ 6 спірного договору, зміни і доповнення до договору здійснюються по узгодженню сторін у продовж його дії і  оформлюється протоколом чи узгодженням, які є невід'ємною частиною договору.

СПД Зубачов О.В. згоду на зміну пункту 2.3 договору не надавав, додаткових угод та протоколів з цього приводу не підписував, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом у частині стягнення штрафних санкцій у сумі 1899,27 грн. суд зауважує наступне.

За ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Відповідно до п. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Друкарським договором № 41 від 19.06.2007 року не передбачено забезпечення виконання зобов'язання, у тому числі і у вигляді штрафу.

За вказаних обставин позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом відносяться на позивача за зустрічним позовом.

Крім того, оскільки позивач за первісним позовом не сплатив державне мито за пред'явлення позовної вимоги немайнового характеру, розмір якого становить 85,00 грн., то вказана сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом у дохід Державного бюджету.

10.02.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.02.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 561-563 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 60, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                          ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Розірвати видавничий договір № 41 від 19.06.2007 року, укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності Зубачовим Олегом Володимировичем та Приватним підприємством «Видавництво «Сонат».

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь (вул. Хабаровська,48, кв.41, м. Сімферополь, 95038; код ЄДРПОУ 01472505, банківські реквізити суду не відомі) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Зубачова Олега Володимировича, м. Сімферополь (вул. Мате-Залки, 9, кв.40, м. Сімферополь, 95053; ІПН 2724819733, р/р 26004946207081 у філії АКБ УСБ, МФО 324195)  суму передплати у розмірі 28500 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот гривень) 00 коп.; 2387 грн. (дві тисячі триста вісімдесят сім грн.) 52 коп. за оплату адвокатських послуг; 285 грн. (двісті вісімдесят п'ять грн.) 00 коп. державного мита та 79 грн. (сімдесят дев'ять гривень) 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.  Стягнути з Приватного підприємства «Видавництво «Сонат», м. Сімферополь (вул. Хабаровська,48, кв.41, м. Сімферополь, 95038; код ЄДРПОУ 01472505, банківські реквізити суду не відомі) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУГКУ в АРК м. Сімферополь , МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 85,00 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. У іншій частині первісного позову відмовити.

6. У зустрічному позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.