Постанова

від 28.02.2013 по справі 805/1882/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа №805/1882/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 10 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Висла» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

за участю представників сторін:

від позивача: Почтарьов В.О. за дов. № 22070/10/10-012 від 23.10.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Слов'янська об'єднана Державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Висла» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться в установі банку в межах суми податкового боргу у розмірі 8498,52 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача утворилась заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 8498,52 гривень, яку на день звернення до суду відповідачем не погашено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив про його задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду із відміткою про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності представника відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Висла» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 20394107, з 20.04.1993 року перебуває на обліку як платник податків у Слов'янській об'єднаній Державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи судом у Приватного підприємства «Висла» існує заборгованість перед бюджетом у розмірі 8498,52 гривень, що утворилась у зв'язку з несплатою податку на додану вартість.

Так, відповідачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 50413 від 15.09.2011 року, якою підприємством самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 8511,00 грн.

Переплата становить 12,48 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Згідно п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, позивачем на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України було надіслано відповідачу податкову вимогу № 613 від 03.10.2011 року на суму 8498,52 грн., яку отримано останнім 13.10.2011 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до податкового органу із відміткою про його отримання.

Проте, сума заборгованості підприємством сплачена не була, отже, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового зобов'язання, не призвели до його погашення.

В матеріалах справи міститься копія постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року у справі № 2а/0570/1814/2012, якою задоволено позовні вимоги Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби та з рахунків Приватного підприємства «Висла» у банках, обслуговуючих платника податків, на користь державного бюджету стягнуто кошти у розмірі 8498,52 гривень.

З метою стягнення вказаної у постанові суду суми заборгованості позивачем до установи банку - ПАТ «Укрсоцбанк» надсилалися інкасові доручення (розпорядження) № 18 від 04.01.2013 року, № 96 від 28.03.2012 року, № 19 від 08.01.2013 року, які повернулися до податкового органу із відміткою про повернення без виконання з тих підстав, що до банку надійшла платіжна вимога на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів.

З метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу позивачем було направлено запит до Відділу держземагенства у м. Слов'янську Донецької області, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» та Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування міст Красний Лиман, Слов'янськ та Слов'янського району.

Листами Відділу держземагенства у м. Слов'янську Донецької області від 16.01.2013 року № 01-17/11, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 10.12.2012 року № 4572-1/0.81/01 та Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування міст Красний лиман, Слов'янськ та Слов'янського району від 14.12.2012 року № 9/17-1550 податковий орган було повідомлено про те, що майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відсутнє.

Підпунктом 20.1.17. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, необхідними умовами накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, є наявність податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу або коли балансова вартість такого майна менша суми податкового боргу.

При цьому, згідно Податкового кодексу України єдина процедура, під час якої може бути вирішено питання про арешт коштів на рахунку платника, є адміністративний арешт майна.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового Кодексу адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З огляду на вищевикладене, а також на неможливість проведення опису майна відповідача на яке може бути поширене право податкової застави та складення відповідного Акту опису майна, за відсутності встановленого майна боржника, яке може бути джерелом погашення податкового боргу в повному обсязі, суд вважає, що єдиним способом захисту інтересів Державного бюджету є накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, які знаходяться в установі банку, в межах суми наявного боргу, з метою погашення такого боргу перед Державним бюджетом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог, при цьому, відповідачем жодних заперечень з приводу даного адміністративного спору суду надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, їх задоволення у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Висла» про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Висла» (84100, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Новосодівська, 21, кв. 41, ідентифікаційний код 20394107), що знаходяться на р/р 26007000104627 в Публічному акціонерному товаристві «Укрсоцбанк» (МФО 300023) в межах суми податкового боргу у розмірі 8498 (вісім тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 52 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 28 лютого 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.