Рішення

від 24.11.2006 по справі 9/267-3937

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/267-3937

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2006 р.Справа № 9/267-3937

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" вул. І.Франка, 53, м.Луцьк,  Волинська область,43021           

до  Державного підприємства "Бучацький мальтозний завод " вул. Ст.Бандери, 2, м.Бучач, Тернопільська область,48400            

За участю представників сторін:

позивача:  .Жгутов В.Ф., керівник    

відповідача: не з'явився.

Суть справи:  Позивач –Волинське  обласне  дочірнє підприємство  ДАК „Хліб України”, м. Луцьк,  звернувся  21.09.2006 р.  ( вх. 4534 від 28.09.2006 р.)   до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Державного підприємства „Бучацький мальтозний завод”, м. Бучач,    про стягнення  404707,79  грн.  ,  з яких :  398 823,78 грн. боргу,   3589,41 грн. інфляційних втрат за  період  заборгованості з  липня по серпень 2006 р.,   2294,60 грн.   3% річних   за період  з  07.07.2006 р. по  15.09.2006 р. , з підстав  невиконання Відповідачем    грошових зобов'язань   за   договором   від 15.03.2006 р.  у редакції  договору від 17.07.2006 р.

Стверджує, що  на виконання  умов договору  від 15.03.006 р.  поставив Відповідачу    зерно жита    у кількості  681,750 тон на загальну суму  398823,78 грн. , але   останній    свої зобов'язання  оплатити  товар  по пред'явленні з/д накладних та вказання № вагонів, як того  вимагає  п. 1.1. договору,  не виконав.

Станом на  день пред'явлення позову , стверджує Позивач,   вартість  товару не оплачена , внаслідок   чого   існує  заборгованість у розмірі    398 823,78 грн.

Спираючись на  положення ст.ст.   625 ЦК України,   просить  стягнути суму боргу з урахуванням  встановленого   індексу інфляції та  3% річних ,  які за підрахунками  Позивача за період     від 07.07.2006 р. по  15.09.2006 р. становлять    3589,41 грн та  2294,60 грн. , відповідно .

До  прийняття рішення по справі  ,  в порядку  ст. 22 ГПК України, Позивач збільшив  розмір   позовних вимог за рахунок збільшення періоду нарахування   і просить стягнути     за  період  з липня  по   жовтень  2006 р.  суму втрат  від інфляції  , яка за його підрахунками складає   21 935,31 грн., а також  процентів за період з 07.07.1006 р. по  10.11.2006 р.  на загальну суму    4097,51 грн.

Відповідач  на скористався своїм правом на участь у  судовому засіданні,  але у відзиві на позов  суму боргу у розмірі 398 823,78 грн.  визнав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення  повністю, виходячи з наступного.

15 березня  2006 р. між Позивачем ,як продавцем, та Відповідачем, як покупцем,  був укладений договір № 180-п купівлі-продажу,  змістом якого  є зобов'язання    продавця  поставити та передати у власність   покупця товар, а покупця-  оплатити  товар –зерно жита  у кількості  540 тон,  за ціною  585 грн., в т.ч. ПДВ , з урахуванням    послуг по відвантаженню та доставці зерна  на умовах франко-вагон , по пред'явленню залізнодорожних накладних та номеру вагонів.

Загальна ціна   договору   -  315900 грн.

Поставка товару ,як передбачено розділом   3 договору,  здійснюється   на станцію отримувача   –ДП „Бучацький  мальтозний завод”, станція Бучач, Львівської   залізниці, код станції 364400, код заводу  7409075, а датою поставки  -  дата  оформлення  всіх необхідних документів.

Квитанціями про приймання вантажу,  виданими  залізницею  вантажовідправнику    за №№ 35666571, 35666575, 3566576, 35666603, 35666604, 35666605, 35540101, 35540102, 35540103, 35540100,  із відомостями  про   номери вагонів , підтверджується факт передачі  товару   залізниці –перевізнику    для  доставки  покупцю    27 червня  ,  03  червня  ,   03 та 06  липня  поточного року.  

17 липня  2006 р. , після здійснення  поставки  товару ,  сторони уклали  додаткову угоду   до договору від  15.03.2006 р.,   у які  виклали  у новій редакції  розділ 2  договору   „ Ціна і порядок  розрахунків ”.

Як вбачається з додаткової угоди,   сторони збільшили  кількість товару, що був поставлений, та ціну договору   :   кількість  товару   зросла  до 681,750 тон , а  ціна договору ,  відповідно ,    до   398 823,75 грн.  

Крім того,  встановивши , що „у всьому іншому умови договору залишаються незмінними”,    сторони  визначили, що   покупець проводить оплату за товар протягом  3-х банківських днів з моменту  підписання додаткової угоди ( п.  2.5. додаткової угоди)

Між тим, Позивач наполягає на тому, що       незмінним  залишився    зміст зобов'язання  покупця ,визначений у п. 1.1. договору  від 15.03.2006 р.,  а саме:  оплатити  товар по відвантаженню та доставці зерна  на умовах франко-вагон по пред'явленню залізнодорожних накладних та номеру вагонів, тому з цієї дати покупець повинен  провести розрахунки з продавцем.   

Із заявою  про тлумачення змісту   правочину  жодна із   сторін до суду  не зверталася    ,  тому беручи до уваги  ту обставину, що  Відповідач  доводів позову  стосовно  строку  виконання ним, як покупцем  ,  грошових зобов'язань  не спростував  , чим погодився з ними, суд   погоджується з доводами   Позивача відносно    того, що строк   виконання грошових зобов'язань   покупцем   визначений  моментом   пред'явлення  йому  залізнодорожних накладних та номеру вагонів.  

Відповідно до  ч. 1   ст.  692 ЦК України   покупець зобов'язаний оплатити  товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих   документів на нього, якщо договором або актами цивільного  законодавства не встановлений  інший строк оплати товару.  Частиною 3 цієї статті    визначені наслідки прострочення  оплати товару  - право продавця  вимагати  оплати товару та оплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як стверджує  Позивач,   заборгованість   Відповідача    станом на 21.09.2006 р. ( дату відправки позовних матеріалів до суду)  становить  398 823,75 грн.  

Цю обставину  визнає і    не заперечує  Відповідач, пояснюючи  не проведення  ним розрахунків   важким фінансовим станом підприємства та арештом  рахунків  державною виконавчою службою.  

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів,  що підтверджують  виконання  відповідачем  оплати  вартості поставленого йому  товару на суму 399 823, 78 грн., включаючи  плату за  перевезення  , та відновлення тим самим   порушених  майнових прав  кредитора на цю суму   на момент  розгляду спору судом,   матеріали справи не вміщують.

Тому  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з Відповідача 399 823, 78 грн.  заборгованості.

Відповідно до  ст. 4 ст. 232 Господарського  Кодексу України    відсотки  за  неправомірне  користування  чужими   коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За правилами ч. 6  ст. 232  цього кодексу нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення ,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши   поданий       Позивачем  розрахунок  втрат від інфляції  за  липень –жовтень 2006 р. та     3% річних –, розрахований  з 07.07.2006 р. по  10.11.2006р ,  суд вважає, що право  на   їх стягнення    відповідає   правам продавця, передбаченим ст. ст. 625  та 692 ЦК України,  розрахований за правилами  ст.   232 ГК України ,  і   не спростований  Відповідачем  , відтак,  підлягає  стягненню  з боржника, а вимоги у цій частині вимог –підлягають до задоволення.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються   на суму  398 823,78 грн. боргу,  21 935,31 грн. на відшкодування втрат, завданих кредитору  інфляцією   за період з липня по жовтень 2006 р., а також   4097,51 грн.   як  3% річних,  нарахованих на суму боргу  за період з 07.07.1006 р. по  10.11.2006 р.      

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача по справі.

У судовому засіданні 24.11.2006 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527,692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  

Вирішив:

  1  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Бучацький мальтозний завод” (вул. С. Бандери, 2,        м. Бучач, Тернопільської області,  р/р 26004301682071 в БВ ПІБ, м. Бучач, МФО 338426, ідент. код 00375148) 398 823,78 грн. боргу,  21 935,31 грн. на відшкодування втрат, завданих кредитору  інфляцією   за період з липня по жовтень 2006 р., 3% річних  за період з 07.07.1006 р. по  10.11.2006 р.  на загальну суму    4097,51 грн. , а також  4 366,57 грн. судових витрат, в користь   Волинського обласного  дочірнього підприємства ДАК „Хліб України”, (м  . Луцьк, вул.. І.Франка, 53,  р/р 260061003 в АППБ „Аваль” м. Луцьк,  МФО 303569, код 00957933).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “28” листопада  2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна