Постанова

від 24.11.2006 по справі 16/414-06-11257а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/414-06-11257А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"24" листопада 2006 р.Справа  № 16/414-06-11257А

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Федорчук Р.В. по дов. № 16 від 19.01.2006 року;

Від відповідача:  Кудінович О.В. по дов.  від 22.11.2006 року.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області (м. Одеса) адміністративну справу за позовом державного підприємства Міністерства оборони України  „Управління торгівлі Південного оперативного командування” до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови  про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження, -                                                          

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ч. 3 ст. 76, ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV та порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України.

20.11.2006р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, у відповідності до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2006р.  та зобов'язати відповідача  відновити виконавче провадження із примусового виконання постанови господарського суду від 23.01.2006р., прийнятої по справі № 16 / 375 –05 –8774А.

У відзиві вих. № 7221 від 07.11.2006р. відповідач проти заявлених вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Господарським судом Одеської області 23 січня 2006 року за результатами розгляду справи № 16 / 375 –05 – 8774 А за позовом державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування” до   виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області, Ізмаїльської міської ради Одеської області про скасування окремих положень рішення суб'єкта владних повноважень та свідоцтва про право власності, виданого на його підставі, а також зобов'язання видати свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості, - була прийнята постанова, якою позовні вимоги державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування” були задоволені у повному обсязі, а саме визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області від 24.10.2002р. №1335 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна” в частині визнання за міською громадою, в особі Ізмаїльської міської ради, права комунальної власності на 71/300 частини нежитлового вбудованого приміщення ательє загальною площею 433,6 кв.м., розташованого по вул. Хотинська, 86 “а”, корпус 1 у м. Ізмаїлі Одеської області, скасовано свідоцтво про право власності №878 від 24.10.2002р., видане виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області міській громаді, в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області, про право власності на 71/300 частини нежитлового приміщення, розташованого по вул. Хотинська, 86 “а”, корпус 1 у м. Ізмаїлі Одеської області, зобов'язано виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Одеської області  видати державному підприємству Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування” свідоцтво про право власності на 71/300 частини нежитлового вбудованого приміщення ательє загальною площею 433,6 кв.м., розташованого по вул. Хотинська, 86 “а”, корпус 1 у м. Ізмаїлі Одеської області.

13.02.2006р. за заявою державного підприємства Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування” господарським судом був виданий виконавчий лист про зобов'язання виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області  видати державному підприємству Міністерства оборони України “Управління торгівлі Південного оперативного командування” свідоцтво про право власності на 71/300 частини нежитлового вбудованого приміщення ательє загальною площею 433,6 кв.м., розташованого по вул. Хотинська, 86 “а”, корпус 1 у м. Ізмаїлі Одеської області.

28.03.2006р. на підставі виконавчого листа за заявою стягувача про примусове виконання постанови господарського суду Одеської області від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А державним виконавцем відділу примусового виконання  рішень Державної виконавчої служби Одеської області було відкрито виконавче провадження.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2006р. боржнику був встановлений строк для добровільного виконання  постанови господарського суду Одеської області  від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А  та попереджено   про примусове  виконання зазначеної постанови після  закінчення  встановленого  строку  зі стягненням з нього  виконавчого  збору  і  витрат,  пов'язаних  з  провадженням виконавчих дій, передбачених Законом України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV.

Копія постанови  державного  виконавця про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2006р. була отримана боржником 03.04.2006р. У встановлений державним виконавцем строк постанова господарського суду від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А  виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради  у добровільному  порядку виконана не була.

Відповідно до положень  ч. 2 ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин  вимог щодо  добровільного виконання рішення державний виконавець  застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством,  і призначає  новий  строк  виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV, якщо   виконати   рішення   без  участі  боржника  неможливо, державний  виконавець  застосовує  до  боржника штрафні санкції та інші  заходи,  передбачені  статтею  87  цього Закону, після чого, виконавчий  документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він  безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Згідно із ч.1 ст.87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV у  разі  невиконання  без  поважних  причин  у  встановлений державним   виконавцем   строк  рішення,  що  зобов'язує  боржника виконати певні дії,  які можуть бути виконані лише  боржником,  та рішення  про  поновлення  на  роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на  боржника  -  фізичну  особу  в розмірі  від  двох  до  десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  на  посадових   осіб   -   від   десяти   до   двадцяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян  і  на  боржника - юридичну  особу  -  від  двадцяти  до  тридцяти  неоподатковуваних мінімумів   доходів   громадян   та   призначає  новий  строк  для виконання.  

Відповідно до ст. 5, ч. 2, 3 ст. 76, ч. 1 ст. 87  Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV, державним виконавцем відділу примусового виконання  рішень Державної виконавчої служби Одеської області 16.05.2006р. було прийнято постанову  про накладення штрафу на виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради у розмірі 340грн. та повторно наданий боржнику строк до 30.05.2006р. для виконання постанови господарського суду від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774А.

Однак, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради вимоги державного виконавця відділу примусового виконання  рішень Державної виконавчої служби Одеської області, викладені у постанові про накладення штрафу  від 16.05.2006р., виконані не були.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV у разі повторного невиконання рішення боржником без  поважних причин  державний  виконавець  у  тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.  При подальшому невиконанні рішення боржником  державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

У зв'язку з повторним невиконанням боржником  постанови господарського суду від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А  31.05.2006р. державним виконавцем  відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 76, ч. 3 ст. 87  Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV була прийнята постанова про накладення штрафу у подвійному  розмірі та надано боржнику строк  на виконання вказаної постанови суду до 14.06.2006р. Зазначена постанова була отримана боржником  05.06.2006р.

08.06.2006р. відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV у зв'язку із зверненням  відділу примусового виконання  рішень Державної виконавчої служби Одеської області до  суду,  який  видав виконавчий   документ,  із  заявою  про  відстрочку  виконання, виконавче провадження було зупинено.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2006р. по справі 16 / 375 –05 –8774 А у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області про відстрочку виконання постанови господарського суду Одеської області по справі 16 / 375 –05 –8774 А було відмовлено, у зв'язку з чим, 04.08.2006р. на підставі ч. 5 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV виконавче провадження було поновлено.

Незважаючи на викладене, виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради постанова про накладення штрафу від 31.05.2006р. виконана не була.

Таким чином, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області  відповідно до вимог діючого законодавства до боржника двічі було  застосовано штрафні санкції, однак виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради постанову господарського суду від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А виконано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV при подальшому невиконанні рішення боржником  державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Згідно із ст.112 Кримінально-процесуального кодексу України досудове слідство  у справах про злочині,  передбачені, зокрема, ст. 382 Кримінального кодексу України провадиться слідчими прокуратури.

04.08.2006р. на виконання вимог ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV, керуючись п. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України, державним виконавцем до прокуратури м. Ізмаїл були направлені клопотання № 4717, 4719 про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області.

За наслідками перевірки, проведеної на підставі зазначених клопотань, 03.11.2006р. старшим помічником прокурора м. Ізмаїла була винесена  постанова про відмову у порушені кримінальної справи.   

Відповідно до п. 11 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Згідно із  п. 8.1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої  наказом  Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за  N 74/5 та  зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за N 865/4158,  якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 Закону, після чого виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ (додаток 23).

Як вбачається з матеріалів справи  державним виконавцем були належним чином  виконані всі вимоги наведених положень чинного законодавства України, а саме  постановами від 16.05.2006р. та 31.05.2006р. до боржника було двічі застосовані штрафні санкції,  та у зв'язку з подальшим невиконанням виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області постанови господарського суду від 23.01.2006р. по справі № 16 / 375 –05 –8774 А, прокурору м. Ізмаїл були направлені клопотання № 4717, 4719 про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб боржника. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем були вжиті всі необхідні заходи, передбачені вимогами ст.. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV та необхідні для закриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 11 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV виконавче провадження з примусового виконання  постанови по справі №  16 / 375 –05 –8774 А   04.08.2006р. було закінчено. У зв'язку з чим постанови про накладення штрафу від 16.05.2006р. та 31.05.2006р., прийняті державним виконавцем відділу примусового виконання  рішень Державної виконавчої служби Одеської області виділені в окремі виконавчі провадження.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо  невиконання відповідачем у повному обсязі вимог ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступному: діючим кримінально-процесуальним законодавством України не передбачені повноваження суду щодо порушення кримінальних справ за  ст. 382 Кримінального кодексу України. З огляду на викладене, суд оцінює як правомірні дії відповідача щодо звернення з клопотаннями про притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради до прокурора м. Ізмаїл.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступному.

Вимоги ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV щодо порушення  клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону спрямовані, передусім, на притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України. При цьому порядок реалізації наведеної законодавчої норми, а саме ч. 3 ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV, з урахуванням положень кримінально-процесуального законодавства  чітко не встановлений. З переконанням суду, не має принципового значення яка саме посадова особа: суду чи органу ДВС, - звернулася до правоохоронного органу з метою притягнення до кримінальної відповідальності боржника, оскільки питання щодо порушення кримінальної справи у справах публічного обвинувачення відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства розглядається лише відповідним органом досудового слідства або дізнання.

Підсумовуючи вищенаведене, суд оцінює позовні вимоги державного підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Південного оперативного командування”  про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2006р.  та зобов'язати відповідача  відновити виконавче провадження із примусового виконання постанови господарського суду від 23.01.2006р., прийнятої по справі № 16 / 375 –05 –8774А, як необґрунтовані та безпідставні, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160 –163, 167 п.п. 3, 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, п/п “б” п. 1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.           У позові відмовити.

Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 24.11.2006р.

Суддя                                                                                 Желєзна С.П.