Рішення

від 04.12.2008 по справі 22/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/325-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

за позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг 

про стягнення 9 775 грн. 00 коп.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники

Від позивача: Доброгорська Л.В., дов. №169 від 01.01.08

                       Перерва К.О., дов. № 857 від 01.01.08

Від позивача : Ботвінко Р.А., дов. № 016-15 від 03.01.08 

СУТЬ СПРАВИ

           Позивач просить стягнути з відповідача суму 9775,00 грн. штрафу  за невірно зазначену масу вантажу  в накладній № 47708210.

         Відповідач  проти позову заперечує, оскільки вважає, що ваги РС200Ц 138В-200 №047 були несправні так як при перезважуванні зменшилася  не тільки маса вантажу, а і маса самого вагону, яка не може зменшуватися або збільшуватися, оскільки є  фіксована.

         ВСТАНОВЛЕНО

        За положеннями статті 37 Статуту залізниць України (далі –Статут) під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

       В  березні  2008 року за вказаною вище накладною у вагоні № 67188334  на  адресу ВАТ „Інгулецький гірничо –збагачувальний комбінат” був відправлений відповідачем вантаж, масу  нетто якого відправник (відповідач) у накладній зазначив   48100 кг.

      Згідно статті 129 Статуту залізниць України (далі –Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються  комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Зокрема, комерційний акт складається для засвідчення невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними  у транспортних документах.

     14.03.08р. на  станції Інгулець складений комерційний акт  БМ 722503/27  про те, що у вагоні  виявилася вага вантажу менша за  вагу в документі на 600кг. Вагон в комерційному та  в технічному відношенні справний, двері і  люки щільно зачинені, люки укручені  дротом д =6мм. В середній частині вагону  встановлено обладнання висотою  на рівні бортів вагону на обидві  сторони вагону, навантаження рівномірне, висотою від рівня  підлоги вагону 1м. Вільний  простір щодо відсутнього вантажу  відсутній.

      Комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

     За положеннями статей 118, 122 Статуту  за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

    Оскільки саме відправник визначив масу вантажу,  заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом,  надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначений ними у накладній, тобто відповідальність за порушення положень Статуту повинна покластися на відповідача.

       Проте, в позові повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:  Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (пункт 4 статті 12) зазначено, що мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів   вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.  Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф,  пеня).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.07. порушено провадження у справі № Б 15/57/07 про визнання банкрутом ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат " з посиланням, в тому числі, на статтю 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Керуючись статтями  24, 37, 118, 122 Статуту залізниць України,  пунктом 4 статті 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ

        В позові відмовити.

                     Суддя                                                             Л.Д.Пуппо