Постанова

від 13.03.2013 по справі 812/1904/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 року Справа № 812/1904/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

за участі секретаря: Черніковій Я.В.

за участю представників сторін:

позивача: Аніканова І.В.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування в сумі 1764,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування в сумі 1764,08 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що в порушення норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим, станом на 31.12.2012 року утворилась заборгованість (недоїмка) по внескам на ЗДСС, за період з 20.08.2012 року по 20.12.2012 року. Різниця між нарахованими та сплаченими внесками складає 1765,08 грн.

Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що відповідача - ТОВ «Шахтобудсервіс» є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 13821050003005816 від 08.09.1999 року (а.с.5) та зареєстрований в Пенсійному фонді як платник єдиного внеску, про що свідчить повідомлення про взяття на облік (а.с.7).

Відповідачем подано до позивача звіти за липень 2012 року-листопад 2012 року, в яких ним зазначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в сумі 1764,08 грн. (а.с.12-32).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за відповідачем утворилася заборгованість перед УПФУ в сумі 1764,08 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.8) та розрахунком заборгованості (а.с.4).

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", УПФУ в Артемівському районі м.Луганська була винесена вимога про сплату боргу Ю-43 від 04.01.2013 року (а.с.9-10), яка була отримана відповідачем 11.01.2013 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Відповідач суму боргу, зазначену у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку у 10-денний термін з дня отримання вимоги, та суму боргу в повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1764,08 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціального страхування в сумі 1764,08 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудсервіс» (код ЄДРПОУ 30516658) на користь Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м.Луганська недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1764,08 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 08 коп.) на р/р 37191101001201 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, Код ЄДРПОУ 21792301.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Н.В. Мирончук