Постанова

від 14.03.2013 по справі 823/125/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 823/125/13-а

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

при секретарі Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Іщенка П.Р. (за довіреністю),

представника відповідачів 1, 2 - Аполонова О.В. (за довіреністю),

представника відповідача 3 - не прибув,

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ґалукс» до державної податкової служби у Черкаській області, Кам’янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області ДПС, управління Державної казначейської служби України у Кам'янському районі Черкаської області; третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби в Черкаській області, - про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Ґалукс» (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової служби України в Черкаській області (далі - відповідач 1); третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, - в якій просив ухвалити рішення про повернення із Державного бюджету на користь позивача 733125,00 грн. - надмірно сплаченого податку на додану вартість, а також визнати право позивача на зарахування коштів в сумі 29568,00 грн. на погашення податкових зобов'язань з інших платежів незалежно від виду бюджету.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач змінив позовні вимоги і просив зобов'язати Державну податкову службу в Черкаській області повернути із Державного бюджету на користь позивача 762693,00 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Ухвалою суду від 11.03.2013 залучено додатково в якості відповідачів Кам’янську міжрайонну державну податкову інспекцію Черкаської області ДПС (далі - відповідач 2) та управління Державної казначейської служби України у Кам'янському районі Черкаської області (далі - відповідач 3).

Під час судових дебатів 14.03.2013 представник позивача зменшив суму позову і просив повернути із державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача 733125,00 грн. надмірно сплаченого ПДВ.

Позов мотивований тим, що товариство реалізує свою продукцію в основному на експорт, в результаті чого у нього утворилася переплата з ПДВ. 01.06.2010 МДПІ у Кам'янському районі без згоди позивача прийняла податкове повідомлення-рішення №0000312301/0, яким визнала, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження заявленої суми бюджетного відшкодування в розмірі 733125,00 грн. Однак сальдо на 01.12.2012 становить 762693,00 грн. Позивач звертався до ДПІ у Кам'янському районі про зарахування неповернутих коштів ПДВ в рахунок сплати грошових зобов'язань з орендної плати за землю, податку на доходи фізичних осіб та повернення 700000 грн. на розрахунковий рахунок позивача, однак клопотання не було задоволено. Тому позивач вважає, що, враховуючи суму переплати, що більша 100 тис. грн., ДПС у Черкаській області повинно повернути з державного бюджету всю суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 762693,00 грн. у порядку ст.43 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач 1 проти позову заперечував на тій підставі, що податковий орган є лише розпорядником відповідних бюджетних коштів, які виділені йому на утримання згідно з кошторисом видатків, яким не передбачаються видатки на відшкодування ПДВ. Тому відповідач 1 та 2 жодним чином не порушили прав, свобод чи інтересів позивача. Крім того, за результатами перевірок правильності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ 17.04.2009 та 31.05.2010 ДПІ у Кам'янському районі податковими повідомленнями-рішеннями №0000322301/0 та №0000312301/0 збільшила позивачу суми бюджетного відшкодування відповідно за січень 2009 року в розмірі 47568,00 грн. та березень 2010 року - 7333125,00 грн., які не оскаржувалися позивачем і набули статусу узгодженого. Тому в силу приписів ст.7 діючого на той час Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.200 ПК України позивач вважається таким, що добровільно відмовився від отримання такої суми та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Представник відповідача 2 заперечував з аналогічних поясненням представника відповідача 1 підстав.

Представник відповідача 3 заперечувала проти позову з мотивів відсутності в управлінні державної казначейської служби у Кам'янському районі інформації та підстав для здійснення перерахунку відповідної суми коштів на рахунок позивача.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ТОВ «Ґалукс» зареєстроване як юридична особа з 21.07.2005, статутний капітал якого відповідно до пункту 5.4 статуту має іноземні інвестиції; є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом №32384061. Відповідно до даних декларацій з ПДВ за 2010-2012 роки позивач здійснював господарську діяльність з експорту товару за кордон.

Не зважаючи на задекларовані до сплати суми ПДВ за даними наявних в матеріалах справи податкових декларацій за оспорюваний період, фактичної сплати сум за грошовими зобов'язаннями позивач не здійснював. За даними облікової картки платника ПДВ 2010-2013 років за позивачем рахується переплата з відповідного податку. Суд звернув увагу, що така переплата за даними податкових декларацій з ПДВ в матеріалах справи утворилася внаслідок декларування від'ємного значення ПДВ внаслідок операцій із експорту товарів та збільшення сум відшкодування ПДВ податковим органом за наступними податковими повідомленнями-рішеннями.

У зв'язку із поданням декларації з від'ємним значенням ПДВ ДПІ у Кам'янському районі (правонаступник відповідача 2) 17.04.2009 за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалося в період з 01.12.2008 до 31.12.2008, прийняла податкове повідомлення-рішення №000032231/0 про збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року в сумі 47568,00 грн. Крім того, за наслідками перевірки достовірності заявленої суми від'ємного значення ПДВ в декларації за березень 2010 року ДПІ у Кам'янському районі прийняла податкове повідомлення-рішення від 01.10.2010 №0000312301/0 про збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на суму 733125,00 грн.

Вищевказані рішення податкового органу були отримані позивачем відповідно 17.04.2009 та 01.06.2010, про що свідчать відмітки у корінцях податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи.

Суд звернув увагу, що згідно з даними зворотного боку облікової картки позивача з ПДВ та усними поясненнями відповідачів 1-2, що не заперечувалося представниками позивача, вищезгадані рішення податкового органу набули статусу узгоджених, оскільки не оскаржувалися позивачем.

Оцінюючи правомірність позовних вимог щодо повернення надмірно сплачених сум ПДВ, суд зазначає наступне.

Згідно з підп.14.1.115 пункту 14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Оскільки фактичної сплати грошового зобов'язання з ПДВ понад задекларовані суми у відповідні періоди позивач не обгрунтував жодними доказами, враховуючи дані податкової звітності, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору, саме на який наголошує позивач. Водночас суми переплат, що утворилися внаслідок експортних операцій можуть бути відшкодовані з державного бюджету за умовами та в порядку, передбаченими відповідним законодавством.

Суд погоджується з позицією податкового органу, згідно з якою на підставі узгодження грошових зобов'язань за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач фактично відмовився від відшкодування сум ПДВ у відповідному розмірі, що відповідає майновій вимозі позивача. Так, згідно з діючим на час узгодження сум Законом України "Про податок на додану вартість" (підп."а" п.п.7.7.7 ст.7) якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Станом на час подання позову спірні правовідносини регулюються нормами ПК України та відповідними підзаконними актами.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ покладено на органи державної податкової служби в силу вимог підп.191.1.5 п. 191.1 ст.191 ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 ПК України.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (пункт 200.6 ст.200 ПК України).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.12-200.13 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, (далі - Порядок №39) орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом строку, встановленого пунктом 7. Згідно з пунктом 9 цього порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом визначених строків.

Водночас порядок повернення надмірно або помилково сплачених сум податків, про що просить позивач, встановлений Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України 21.12.2010 №974/1597/499 (далі - Порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань). В процедурі такого повернення бере також участь фінансовий орган місцевого органу самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань таке повернення у випадках, передбачених податковим законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Згідно з пунктом 6 Порядку заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі, однак обов'язковим її реквізитом є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені (на поточний рахунок платника податку в банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету; готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку).

Відповідно до пункту 7 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань орган державної податкової служби на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Згідно із зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний місцевий фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територіальному органу Державного казначейства України і несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі територіальному органу Державного казначейства України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів із бюджету. Ці висновки реєструються органами Державного казначейства України в Журналі обліку висновків, який ведеться на паперових носіях або в електронному вигляді (пункти 8-9 Порядку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань).

Пунктом 102.5 ст.102 ПК України встановлено, що як для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, так і про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, відповідна особа повинна подати не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, відповідну заяву.

Суд встановив, що позивач звертався у грудні 2012 року із заявами довільної форми до податкового органу про повернення на його рахунок 700000 грн. (що не відповідає сумі позову), а решту сум переплати перенести в рахунок грошових зобов'язань з інших податків. Таким чином суд встановив, що позивач не звертався до відповідачів із заявами на повернення надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 733125,00 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 ст.19 Конституції України державні органи та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти виключно в межах та спосіб, передбачений законами України.

Податкові органи не наділені безпосередньо повноваженням щодо відшкодування задекларованих сум від'ємного значення ПДВ чи повернення помилково або надмірно сплачених сум податків, проте беруть участь в цьому процесі, надаючи в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, відповідні висновки до органів казначейської служби. Саме до повноважень останніх і належить перерахування вищезазначених сум на рахунок платника відповідно до пунктів 7,9 Порядку №39 та положень Порядку повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання саме відповідача 1 повернути суми ПДВ є необґрунтованими, оскільки не входить до компетенції податкового органу, а є однією із функцій органів казначейської служби. Водночас податковий орган за місцем обліку платника податків має зобов'язання зробити висновок про відшкодування сум ПДВ платнику за наявності для того підстав та за умови дотримання платником вищевказаним нормативно-правових вимог до процедури відшкодування. Такої процедури позивач не дотримався, а дій та/або бездіяльності податкових органів не оскаржував. Тож і підстав для зобов'язання відповідача 3 до перерахування відповідної суми коштів суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ґалукс» до державної податкової служби у Черкаській області, Кам’янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області ДПС, управління Державної казначейської служби України у Кам'янському районі Черкаської області; третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби в Черкаській області, - про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 733125,00 грн. - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Копії постанови направити особам, що брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 14.03.2013