20-5/129
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 липня 2006 року
Справа № 20-5/129
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Сотула В.В.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Бризгалова Олексія Федотовича, довіреність № 5 від 18.01.06; відповідача: Лучко Катерини Іванівни, довіреність № б/н від 01.03.06;
розглянувши апеляційну скаргу Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 06.06.2006 у справі №20-5/129
за позовом Управління кооперативної торгівлі та ринків"Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95000)
в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" (вул. Партизанська, 4-а,Севастополь,99011)
до приватного підприємства "ИЛЬЯС" (пр. Нахімова, 2-В,Севастополь,99011)
про стягнення 5069,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до відповідача, приватного підприємства "ИЛЬЯС", про стягнення заборгованості за договором оренди від 02.01.2004 у розмірі 5069,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором щодо своєчасного внесення орендної плати.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив за тих самих підстав стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4284,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 06.06.2006 у справі № 20-5/129 позов задоволено частково.
З приватного підприємства "ИЛЬЯС" на користь Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" стягнуто 1928,64 грн. заборгованості, 45,92 грн. державного мита та 53,12 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач посилається на те, що при прийнятті рішення господарський суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.07.2006, у зв'язку із зайнятістю судді Горошко Н.П. в іншому судовому процесі, здійснено її заміну на суддю Сотула В.В.
В судовому засіданні 06.07.2006 представник позивача, уточнивши вимоги апеляційної скарги, просив змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача крім суми, що стягнута за рішенням, подвійну суму орендної плати за грудень 2005 року і суму заборгованості по оренді за один місяць 2004 року.
Представник відповідача не погодилась з вимогами скарги, наполягаючи на правильності зроблених у судовому рішенні висновків. Зазначила, що лист позивача про припинення орендних відносин відповідачем отриманий тільки 13 грудня 2005 року, тому відповідач не несе обов'язку по сплаті подвійної орендної плати за грудень, крім того нагадала, що позивач не заявляв вимог про сплату боргу за 2004 рік, тому такі вимоги також не можуть бути задоволені.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
02.01.2004 між Управлінням кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (орендодавець) та приватним підприємством "ИЛЬЯС" (орендар) укладений договір оренди торговельної ділянки під кафе загальною площею 60,0 кв. м. та приміщення санвузла площею 80 кв. м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 1.
Строк дії договору визначено з 02.01.2004 по 30.06.2004.
Актом від 02.01.2004 сторони підтвердили прийом-передачу орендованого майна.
Згідно з пунктом 6.5 договору, якщо жодна із сторін по закінченню строку даного договору на протязі одного місяця не заявляє про намір його припинити, дія цього договору пролонгується на один рік.
Відповідно до пункту 3.1 договору розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 1375,00 грн. Сторонами узгоджено, що за оренду торговельної площі плата складає 589,40 грн. на місяць, за оренду санітарного вузла –785,60 грн. (а.с.17).
Згідно з пунктом 2.4 договору орендна плата перераховується не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки між сторонами продовжують існувати права і обов'язки, що виникли в 2000 році, до правовідносин сторін разом зі статтями 161, 162 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року підлягають застосуванню статті 525, 526 Цивільного кодексу України, що діє з 01.01.2004, які містять аналогічні положення.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
При вирішенні заявлених в апеляційній скарзі вимог про зміну судового рішення і задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача боргу по орендній платі, судовою колегією встановлено, що в порушення статей 525, 526 Цивільного кодексу України приватне підприємство "ИЛЬЯС" неналежним чином виконувало зобов'язання по орендній платі, передбачені пунктами 3.1 - 3.5 договору оренди від 02.01.2004, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 9428,64 грн.
Оцінивши вірно наданий доказ про перерахування відповідачем на підставі платіжного доручення № 136 від 02.12.2005 на користь позивача орендну плату в розмірі 7500,00 грн., господарським судом правомірно зроблений висновок про наявність заборгованості відповідача за 2005 рік у розмірі 1928,64 грн. і ця сума стягнута на користь позивача.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції не містить мотивів відмови у задоволенні позову відносно стягнення подвійної орендної плати за грудень 2005 року у розмірі 1571,20 грн. та 785,60 грн. –заборгованості за 2004 рік.
Враховуючи, що зазначені вимоги позивачем обгрунтовані, судова колегія погоджується з наявністю підстав для задоволення цих вимог, у зв'язку з чим судове рішення підлягає зміні.
Так, відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
З матеріалів справи вбачається, що листом (вих. № 333) від 29.11.2005 Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" повідомив приватне підприємство "ИЛЬЯС" про відмову від договору оренди б/н від 02.01.2004, з вимогою повернення об'єкту оренди протягом 2-х днів з моменту отримання повідомлення, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати з 01.01.2005 до 01.11.2005.
Проте, відповідач, належним чином повідомлений про факт відмови позивача від договору, що підтверджується копією повідомлення про вручення вказаного листа 01.12.2005, продовжував користуватися санвузлом на протязі грудня 2005 у позадоговірному порядку (арк. с. 102).
За змістом статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 13.03.2006, який знаходиться в матеріалах справи, заборгованість приватного підприємства "ИЛЬЯС" за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 за користування підземним санвузлом складає 4284,00 грн., у тому числі 1571,20 грн. –неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, 1927,20 грн. –заборгованість по орендній платі за 2005 рік, яка визнається відповідачем, 785,60 грн. –сума заборгованості по орендній платі за 2004 рік.
Як вбачається із матеріалів справи, платіжним дорученням № 136 від 02.12.2005 відповідач перерахував на користь позивача орендну плату в розмірі 7500,00 грн. за період з 01.01.2005 по 17.11.2005 (арк. с. 63).
Акт прийому-передачі підземного санвузла був складений тільки 31.12.2005, у зв'язку з чим позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги про стягнення з відповідача 1571,20 грн. за грудень 2005 з урахуванням неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.12.2005 по 31.12.2005, підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 785 Цивільного кодексу України.
Згідно наданого суду розрахунку на арк.справи 39 вбачається, що на протязі 2004 року відповідачем, з порушенням строків сплати відповідно умов договору оренди, зроблено дев'ять виплат загальною сумою 8641,60 грн., що відповідає сумі сплати оренди за одинадцять місяців, тобто достовірно підтверджується наявність заборгованості на суму 785,6 грн., оскільки в квітні 2004 року відповідач орендну платню не сплачував.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача складає 4284,00 грн., у тому числі: 1927,20 грн. –заборгованість по орендній платі за 2005 рік, 1571,20 грн. за грудень 2005 - неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, 785,6 грн. –борг за 2004 рік.
Доводи представника відповідача про відмову позивача від позову в частині стягнення боргу за 2004 рік спростовуються матеріалами справи, а саме заявою позивача від 31.05.2006 на арк.справи 34 про зменшення суми позову до 4284,00 грн.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції дано неповну юридичну оцінку обставинам, що обумовлюють відповідальність відповідача, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні з викладенням резолютивної частини в новій редакції про задоволення позову і стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 4284,00 грн.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (частина 1 пункти 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 у справі № 20-5/129 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "ИЛЬЯС" (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 2-В, р/р 2600891882176 в СФ ВАТ Державний експортно-імпортний банк „Україна”, МФО 384986, ідентифікаційний код 24493533) на користь Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського кооперативного торгу та ринку "Міськкоопринторг" (95011 м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, р/р 260083111 в КРД АППБ “Аваль”, МФО 324021, ідентифікаційний код 30026756) заборгованість в сумі 4284, 00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.
Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.В.Сотула
О.А. Щепанська
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 29917 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Юлія Володимирівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Борисова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні