Рішення

від 11.03.2013 по справі 910/2194/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2194/13 11.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОСТ-СІТІ"

про стягнення 21165,62 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Шушулков І. І. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОСТ-СІТІ" заборгованості за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 2111-Д в розмірі 21165,62 грн., в тому числі 17964,17 грн. основного боргу, 2670,35 грн. пені, 531,10 грн. 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг відповідач не розрахувався за надані на його користь послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 порушено провадження по справі № 910/2194/13, розгляд справи призначено на 11.03.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2013 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 20013,94 грн., в тому числі 17964,17 грн. основного боргу, 1518,67 грн. пені, 531,10 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача 17,96 грн. витрат на отримання витягу з ЄДРПОУ.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 05.02.2013.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.03.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.011.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОСТ-СІТІ" (замовник, відповідач) укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 2111-Д (далі - договір).

Згідно договору замовник доручає, а експедитор зобов'язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та в міжнародному сполучення, а також надання інших послуг клієнту погоджених сторонами (п. 1.1 договору).

Умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови пов'язані з виконанням даного договору встановлюються угодою сторін (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору експедитор має право укладати договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Відповідно до п. 2.2.2 договору експедитор проводить розрахунки з портами, транспортними, експедиційними та іншими організаціями для виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Додатковою угодою № 1 до договору сторони погодили вартість винагороди експедитора, яка складає 80 доларів США по курсу НБУ за один контейнер в національній валюті.

В період дії договору позивач на підставі заявок відповідача виконував роботи з транспортно-експедиційного обслуговування контейнера МЕDU1641866 з вантажем «мармур», на підтвердження чого був виставлений рахунок-фактура № СФ-0000144 від 20.02.2012 на суму 24964,17 грн. з деталізацією наданих послуг: вантажно-розвантажувальні роботи на суму 2576,77 грн., льодовий збір в розмірі 239,70 грн., використання інфраструктури порту на суму 58,77 грн. в'їзд а/м на НТП в розмірі 130,00 грн., організація транспортного перевезення на території України на суму 9630,17 грн. фрахт в розмірі 9162,58 грн. та експедиторська винагорода в розмірі 532,58 грн. Загальна сума рахунку-фактури № СФ-0000144 від 20.02.2012 складає 24964,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач видав позивачу довіреність від 13.02.2012 на виконання послуг експедирування, транспортування, митного оформлення та доставки вантажу по коносаменту №12/02/300/00538-0001229 в контейнері MEDU/164186/6.

На виконання умов Договору № 2111-Д позивач скористався послугами ТОВ «МШК Україна» з організації перевалки вантажу та оформлення контейнера MEDU/164186/6, а також льодового збору, що підтверджується договором про надання послуг № 000024 від 01.04.2011 р., додатковою угодою № 1 і додатковою угодою № 2, виставленим рахунком ТОВ «МШК Україна» № ІМNP/03432/2012-МSU від 17/02/2012, актом надання послуг № ІМNP/03432/2012-МSU від 17/02/2012. Доказом оплати послуги позивачем по договору № 000024 від 01.04.2011 є виписка з банківського рахунку позивача на суму в розмірі 3379,76 грн.

Послуги з використання інфраструктури порту були надані ДП «Одеський морський торговельний порт» на підставі Договору КД-12079 на експедирування вантажів в Одеському морському торговельному порту від 21.07.2008 р. та реєстром руху автотранспорту. Позивач оплатив ці послуги відповідно до виписок по рахунку, сплативши по загальній оплаті послуг, наданих ДП «Одеський морський торговельний порт» в цілому, за звітний період згідно Договору КД-12079 .

Послуги по в'їзду автомобіля на НТП (накопичувальний транзитний майданчик) позивачу були надані ТОВ «Євротермінал», що підтверджується Договором про надання послуг № У/105 від 05.10.2011 та звітом про виїзд автотранспорту за лютий 2012 року. Позивачнм була проведена оплата, що підтверджується виписками по рахунку по загальній оплаті послуг ТОВ «Євротермінал» за звітний період .

Також на виконання п.2.2.1 Договору № 2111-Д послугу з організації транспортного перевезення на території України позивач здійснив за допомогою ПП «ДІАЛ-ТРАНС», з яким було укладено договір № 111511 від 15.08.2011 р. Надання та оплата послуг підтверджується рахунком-фактурою № СФ-72 від 20.02.2012 р., актом виконаних робіт (надання послуг) від 30.02.2012 р., випискою по рахунку ТОВ «Олимп А.С.» в ПАТ «Марфін Банк» від 21.02.2012 р.

Згідно виставленого рахунку № СФ-0000144 від 20.02.2012 р. фрахт здійснила компанія Asgard Tasimacilik Ve Tic Ltd Sti, що підтверджується договором № 010212/1 від 05.02.2012, коносаментом № 12/02/300 00538-0001229, виставленим рахунком № U/12/02/300/00538-0001229 від 10.06.2012р., актом № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.07.2012 р. Позивач ці послуги оплатив згідно виставленого рахунку № U/12/02/300/00538-0001229 від 10.06.2012 р., на підтвердження чого надає виписку по рахунку ТОВ «Олимп А.С.» в ПАТ «Марфін Банк» від 06.07.2012 р. та платіжне доручення № 24 від 06.07.2012.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору № 2111-Д перелік послуг, які позивач надає відповідачу, а також вартість послуг експедитора встановлюється за погодженням сторін.

Експедитор надає послуги на умовах, погоджених сторонами (п. 4.1.2 договору).

В разі, якщо виконання доручення замовника потребує додаткових затрат експедитора, замовник зобов'язується компенсувати такі витрати відповідно вставленого експедитором рахунку (п. 4.1.3 договору).

Замовник сплачує послуги експедитора протягом 5 банківських днів з дня виставлення експедитором рахунку (п. 4.1.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № СФ-0000144 від 20.02.2012 було направлено відповідачу 27.02.2012, що підтверджується копією квитанції кур'єрської почти «ІнтерСітіПост».

Таким чином, відповідач повинен був оплатити позивачу кошти по рахунку № СФ-0000144 від 20.02.2012 у строк до 05.03.2012 включно.

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 7000,00 грн. за надані послуги по договору, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за 26.04.2012 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 17 964,17 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Частина 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.1.4 договору).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості в розмірі 17964,17 грн. На доказ направлення претензії відповідачу позивач надав суду копію фіскального чеку № 4703 від 27.09.2012 та копію опису вкладення в цінний лист.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по договору в сумі 17 964,17 грн.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17 964,17 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За невиконання зобов'язання позивач також наполягає на стягненні з відповідача 1518,67 грн. пені нарахованої за період з 28.02.2012 до 27.08.2012.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 4.1.6. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Проте, при перевірці розрахунку позивача пені, судом встановлено, що позивач не вірно визначив дату початку нарахування пені, оскільки судом встановлено, що відповідач повинен був оплатити позивачу рахунок № СФ-0000144 від 20.02.2012 у строк до 05.03.2012 включно, то датою з якої у позивача виникло право на нарахування пені буде 06.03.2012.

Таким чином суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1439,62 грн. відповідно до розрахунку суду.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 531,10 грн. 3% річних нараховані у період з 28.02.2012 по 30.01.2013.

Оскільки судом встановлено, що датою з якої у позивача виникло право на нарахування 3% річних є 06.03.2012, то за розрахунком суду сума 3% річних, яка може бути стягнута з відповідача, становить 517,55 грн.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 17,96 грн. витрат на отримання Витягу з ЄДРПОУ.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особами, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають підчас розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з отриманням позивачем витягу з ЄДРПОУ про включення відповідача до ЄДРПОУ не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОСТ-СІТІ" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 9; ЄДРПОУ 36282736) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олимп А.С." (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 19; ЄДРПОУ 35819905) 17 964,17 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири гривні 17 коп.) основної заборгованості, 1439,62 грн. (одну тисячу чотириста тридцять дев'ять гривень 62 коп.) пені, 517,55 грн. (п'ятсот сімнадцять гривень 55 коп.) 3% річних, 1712,54 грн. (одну тисячу сімсот дванадцять гривень 54 коп.) судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.03.2013

Суддя Грєхова О.А.