cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "12" березня 2013 р. Справа № 906/190/13-г
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
прокурор: Дереча І.В. - служб. посв. №010540 від 20.10.2012
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековіт" (м.Житомир)
про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки
Прокурор звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Житомирською міською радою та відповідачем 24.05.2004, та повернення територіальній громаді м. Житомира в особі Житомирської міської ради земельних ділянок площею 8,3180 га та 6,0154 га.
Прокурор позов підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився; з надісланої на адресу суду заяви б/н від 12.03.2013 (а.с.35) вбачається, що позивач просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направлення уповноваженого представника в судове засідання.
Представник Житомирської міської ради в засіданні суду 20.02.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 20.02.2013 не виконав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Копії ухвал господарського суду Житомирської області від 07.02.2013 та від 20.02.2013, направлені відповідачу на юридичну адресу, а саме:10020, м. Житомир, просп. Миру, буд. 5-А, повернулися до суду з відмітками поштових відділень: "За закінченням терміну зберігання" (а.с.23-25,32-34).
Згідно Витягу з ЄДР №15605392 станом на 15.01.2013 відповідач значиться за адресою: 10020, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н, просп. Миру, буд. 5-А (а.с.20-21).
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. (п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").
Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, у разі якщо ухвали суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали господарського суду, відповідає адресі, вказаній у витягу з ЄДР.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представників позивача та відповідача, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до укладеного між Житомирською міською радою (позивач/орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ековіт" (відповідач/орендар) договору оренди земельної ділянки від 24.05.2004 (далі - договір (а.с.10-11)), орендодавець на підставі рішення 15 сесії 24 скликання Житомирської міської ради від 29.10.2003 №275 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для рекреаційного призначення, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вулиця Черняховського та річки Тетерів (п.1.1).
Договір зареєстровано в Житомирській регіональній філії Центру державного земельного кадастру 22.07.204 за №157.
23.07.2008 на підставі рішень двадцятої сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради від 28.12.2007 року за №№510,513 та двадцять третьої сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради від 28.03.2008 року за №590, між сторонами спору було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки (а.с.9), яким було змінено істотні умови договору від 24.05.2004, шляхом викладення деяких пунктів договору в новій редакції.
Так, п.2 вищевказаного договору визначено, що об'єктом оренди виступають земельні ділянки загальною площею 14,3334 га, в тому числі: ділянка 1 - площею 8,3180 га та ділянка 2 - площею 6,0154 га.
Кадастровий номер земельної ділянки 1 - 1810136300:11:012:0027.
Кадастровий номер земельної ділянки 2 - 1810136300:11:012:0026.
Цільове призначення земельних ділянок: ділянка 1 - для рекреаційного призначення, а ділянка 2 - для житлової забудови та громадського призначення (п.11 договору).
Відповідно до п.4 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка 1 - 9324326 грн. 11 коп.; ділянка 2 - на період будівництва - 6 931 961 грн. 86 коп., після введення об'єкта в експлуатацію - 13 863 923 грн. 71 коп.
Пунктом 6 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої на період будівництва становить: ділянка 1 - 111 891 грн. 91 коп. в рік; ділянка 2 - на період будівництва - 6 238 грн. 77 коп. в рік, після введення об'єкта в експлуатацію - 12 477 грн. 54 коп. в рік.
За п.7 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.8).
Відповідно до п.5 договір укладено на: ділянка 1 - до двадцять другого липня дві тисячі чотирнадцятого року; ділянка 2 - на 5 (п'ять) років.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р., оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч.1 п. "в" ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками комунальної власності належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 105423,34грн., що підтверджується зведеними розрахунками сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення (а.с.14,39), податковою декларацією з плати за землю (а.с.40-41), акт про порушення терміну сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю №1080/15-3 від 05.06.2012 (а.с.43) та іншими матеріалами справи.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 610 Цивільного Кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Аналогічні положення містяться і в ст.36 Закону України "Про оренду землі", згідно ч.1 якої у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.
Земельним законодавством, з урахуванням специфіки відносин, які регулюються цим законодавством, конкретизовано підстави для розірвання договору оренди землі.
Згідно з пунктом "д" ст.141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Частиною 3 ст.31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Так, відповідно до п.26 договору, обов'язком орендаря є своєчасне внесення орендної плати.
Пунктом 36 сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендних платежів.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач позов не оспорив, доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань не надав.
Зважаючи на встановлені обставини справи, вищезазначені приписи чинного законодавства та умови договору сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного 24.05.2004 між Житомирською міською радою та ТОВ "Ековіт", та повернення земельної ділянки є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 24.05.2004 між Житомирською міською радою (10014, Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2, ідент. код 13576954) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ековіт" (10020, Житомирська область, м.Житомир, Богунський район, проспект Миру, буд.5-А, іден. код. 32066874) (із змінами і доповненнями, внесеними згідно договору від 23.07.2008), який зареєстровано в Житомирській регіональній філії Центру ДЗК 22.07.2004 за № 157.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Ековіт" (10020, Житомирська область, м.Житомир, Богунський район, проспект Миру, буд.5-А, іден. код. 32066874) повернути Територіальній громаді м.Житомира в особі Житомирської міської ради (10014, Житомирська область, м.Житомир, Корольовський район, майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2, ідент. код 13576954) земельні ділянки площею 8,3180 га (кадастровий номер - 1810136300:11:012:0027) та 6,0154 га (кадастровий номер - 1810136300:11:012:0026), які розташовані по вул.Черняховського у м. Житомирі, шляхом підписання акту прийому-передачі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековіт" (10020, Житомирська область, м.Житомир, Богунський район, проспект Миру, буд.5-А, іден. код. 32066874) на користь Державного бюджету України - 1147грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 14.03.13
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу - рек. з повід.
3 - відповідачу - рек. з повід.
4 - прокурору - рек. з повід.
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2013 |
Оприлюднено | 15.03.2013 |
Номер документу | 29920597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні