Рішення

від 11.03.2013 по справі 908/400/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.03.13 Справа № 908/400/13-г

за позовом Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Енерготехінвест», (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 20)

про стягнення 51 893,59 грн. заборгованості за користування майном за договором оренди майна № 202 від 31.07.2008 р., 2 114,40 грн. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 3 365,98 грн. пені та 889,50 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Оксещенко Ю.М., довіреність № 4022/20-19 від 21.08.2012 р.;

від відповідача - не з'явився;

28.01.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя (Концерн «МТМ») з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Енерготехінвест», м. Запоріжжя (ТОВ «НВК «Енерготехінвест») про стягнення 51 893,59 грн. заборгованості за користування майном за договором оренди майна № 202 від 31.07.2008 р., 2 114,40 грн. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 3 365,98 грн. пені та 889,50 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.01.2013 р. порушено провадження у справі № 908/400/13-г, справі № 908/400/13-г присвоєно номер провадження справи 4/6/13, судове засідання призначено на 13.02.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та з метою витребування у сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 11.03.2013 р.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 28.01.2013 р. та від 13.02.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/400/13-г відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 28.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/400/13-г, яка 31.01.2013р. була отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6903515847172), та ухвалою суду від 13.02.2013 р. про відкладення розгляду справи № 908/400/13-г, яка станом на час вирішення спору судом на адресу суду відділенням підприємства поштового зав'язку не поверталася.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст., ст. 20, 136, 193 ГК України, положеннях Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і полягають в тому, що 31.07.2008 р. сторонами у справі був укладений договір оренди майна № 202, за умовами якого відповідачу було надано в строкове платне користування котельню (будівлю та обладнання) (літ. Б-3), загальною площею 2230,80 кв.м. за адресою: пров. Зустрічний, 10, смт. Тепличне. Строк дії договору оренди, відповідно до п. 11.1 договору, сплинув 30.06.2011 р. Умовами пункту 3.8 договору сторони встановили, що у випадку закінчення терміну дії договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується відповідачем по добу фактичного передання майна по акту приймання-передання. Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за реквізитами, що визначені даним договором, а також відповідно до ст. 797 ЦК України відшкодувати понесені позивачем витрати по оплаті податку на землю стосовно земельної ділянки, на який знаходиться об'єкт оренди та земельної ділянки, що прилягає до об'єкту оренди на підставі виставленого рахунку та акту. Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача. У зв'язку із невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами договору оренди майна № 202 від 31.07.2008 р. щодо сплати орендної плати та відшкодування позивачу витрати по оплаті податку на землю рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2012 р. у справі № 5009/622/12 з ТОВ «НВК «Енерготехінвест» на користь Концерну «МТМ» стягнуто заборгованість з орендної плати та плати з відшкодування витрат по оплаті земельного податку за період з квітня 2011 року по січень 2012 року в сумі 50 972,27 грн., 2 000,00 грн. штрафу, 3 652,97 грн. пені, 1 126,82 грн. 3 % річних та 1 862,03 грн. втрат від інфляції. Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. у справі № 5009/1323/12 ТОВ «НВК «Енерготехінвест» зобов'язано повернути на користь Концерну «МТМ» орендоване майно за договором оренди № 202 від 31.07.2008 р., а саме: котельню (будівлю та обладнання) (літ. Б-3), загальною площею 2230,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: пров. Зустрічний, 10, смт. Тепличне, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) майна. Виконання зазначеного рішення відстрочено до 18.09.2012 р. 14.12.2012 р. комісією Концерну «МТМ» складено Акт про повернення майна, орендованого ТОВ «НВК «Енерготехінвест» за договором оренди від 31.07.2008 р. № 202, оскільки виявлена відсутність в орендованій будівлі та на прилеглій території представників відповідача і будь-якого належного відповідачу майна. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 5009/1323/12 роз'яснено, що одностороннє повернення комісією Концерну «МТМ» орендованого ТОВ «НВК «Енерготехінвест» майна, розташованого за адресою: пров. Зустрічний, 10, смт. Тепличне, у зв'язку із відсутністю орендаря в орендованому приміщенні при наявності вільного доступу Концерну «МТМ» до будівлі та наявності орендованого обладнання в повному обсязі є виконанням рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. у справі № 5009/1323/12. Таким чином, майно, що надавалося відповідачу в оренду за умовами договору оренди № 202 від 31.07.2008 р., фактично повернуто позивачу 14.12.2012 р. 14.01.2013 р. на адресу відповідача позивачем було направлено для підписання акт приймання-передачу майна (повернення) та вимога про погашення заборгованості за період з квітня 2011 року по 14.12.2012 р. в сумі 115 231,58 грн. (включаючи заборгованість за рішенням суду у справі № 5009/622/13, штрафні санкції та судовий збір). Вказаний лист відповідачем залишений без відповіді та задоволення. Крім того, протягом лютого - грудня 2012 року на адресу відповідача на підставі п. 3.8 договору щомісячно направлялися рахунки-фактури на оплату послуг оренди та відшкодування суми земельного податку і акти здавання-приймання послуг за договором № 202 від 31.07.2008 р., які повернулися на адресу позивача за закінченням терміну зберігання. Отже, на теперішній час за лютий - грудень 2012 року за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 51 893,59 грн. та заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 2 114,40 грн. Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховується відповідачем позивачу з урахуванням пені в розмирі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) відповідно до чинного законодавства. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ «НВК «Енерготехінвест» 51 893,59 грн. заборгованості за користування майном, 2 114,40 грн. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 3 365,98 грн. пені та 889,50 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2008 р. Концерном «МТМ» (позивачем у справі) та ТОВ «НВК «Енерготехінвест» (відповідачем у справі) на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.03.2008 р. № 120/1 «Про надання згоди комунальним підприємствам на передачу в оренду об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя суб'єктам підприємницької діяльності» та Угоди про виконання умов конкурсу на право оренди котельні (будівлі та обладнання) /літ. Б-3/ по пров. Зустрічний, 10, смт. Тепличне від 28.02.2008 р. був укладений Договір оренди майна № 202 з відповідними додатками до нього та змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (далі за текстом - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 23.07.2009 р. позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв в строкове платне користування будівлю /літ. Б-3/, інв. № 201037, загальною площею 2230,80 кв.м. та обладнання, що знаходиться за адресою: пров. Зустрічний, 10, в смт. Тепличне, яка належить до комунальної власності міста Запоріжжя і знаходиться у господарському віданні позивача.

Відповідно до п. 2.1 Договору вступ відповідача у користування об'єктом оренди настає одночасно з дати підписанням сторонами Договору та прийняття майна, яке оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

Факт передачі в оренду котельні (будівлі та обладнання) /літ. Б-3/, загальною площею 2230,80 кв.м., що знаходиться за адресою: пров. Зустрічний, смт. Тепличне, яка належить до комунальної власності міста Запоріжжя, підтверджується Актом приймання-передачі № 1 від 31.07.2008 р., який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 11.1 Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців. Моментом обчислення строку Договору є день підписання акту приймання-передачі майна в оренду.

Таким чином, строк дії Договору оренди № 202 від 31.07.2008 р. сплинув 30.06.2011 р.

Умовами пункту 3.8 Договору сторони встановили, що у випадку закінчення терміну дії Договору або його дострокового припинення орендна плата перераховується відповідачем по добу фактичного передання майна по акту приймання-передання .

При цьому, орендна плата визначається на підставі розрахунку (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору. Розмір орендної плати за базовий місяць (червень 2008 року) становить: 3 670,75 грн., в т.ч. ПДВ - 611,79 грн., що вказано у Додатку № 1. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базового розміру орендної плати на добуток індексів інфляції з липня 2008 року по перший місяць оренди включно. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у пункті 3.5 Договору згідно рахунку, або за погодженням сторін розрахунки можуть здійснюватись у порядку встановленому діючим законодавством шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, що оформлюються сторонами актом взаємозаліку. Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця на поточний рахунок Орендодавця. Розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу Орендодавця в разі зміни методики її розрахунку, ставок орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Обсяг виконаних послуг з оренди по Договору за кожен місяць оформлюється Актом виконаних послуг, який направляється Орендодавцем на адресу Орендаря. Отриманий акт виконаних послуг Орендар повинен підписати та повернути на адресу Орендодавця на протязі п'яти днів з моменту отримання. У разі відсутності зауважень до акту або неотримання його у встановлений строк, даний акт вважається погодженим Орендарем. (Пункти 3.1 - 3.5, 3.7, 3.9 Договору).

Згідно Додаткової угоди № 3 від 21.07.2010 р., на виконання та відповідно до рішення № 44 тридцять восьмої сесії Запорізької міської ради п'ятого скликання від 23.12.2009 р. «Про надання пільг щодо орендної плати», сторони домовились, що розмір орендної ставки за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р. за користування об'єктом оренди по даному договору становить 65 відсотків від встановленої у Додатку № 1 до даного Договору ставки орендної плати і складає 5,2 %. Сторони домовились, що перерахунок орендної плати за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р. буде здійснений та підписаний Орендодавцем протягом 10 робочих днів після підписання даної додаткової угоди шляхом коригування щомісячного обсягу орендної плати за вказаний період на коефіцієнт 0,65.

Пунктом 5.3 Договору сторони визначили, що відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за реквізитами, що визначені даним Договором, а також відповідно до ст. 797 ЦК України відшкодувати понесені позивачем витрати по оплаті податку на землю стосовно земельної ділянки, на який знаходиться об'єкт оренди та земельної ділянки, що прилягає до об'єкту оренди на підставі виставленого рахунку та акту.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, у зв'язку із невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди майна № 202 від 31.07.2008 р. щодо сплати орендної плати та відшкодування позивачу витрати по оплаті податку на землю рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2012 р. у справі № 5009/622/12 з ТОВ «НВК «Енерготехінвест» на користь Концерну «МТМ» стягнуто заборгованість з орендної плати та плати з відшкодування витрат по оплаті земельного податку за період з квітня 2011 року по січень 2012 року в сумі 50 972,27 грн., 2 000,00 грн. штрафу, 3 652,97 грн. пені, 1 126,82 грн. 3 % річних та 1 862,03 грн. втрат від інфляції. Зазначене рішення набуло законної сили у встановленому законом порядку.

Договір оренди № 202 від 31.07.2008 р. укладено на нерухоме майно, що знаходиться в комунальній власності. Отже, відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 226-ХІІ від 10.04.1992 р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.4 Договору сторони передбачили, що у разі закінчення строку дії Договору або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у десятиденний строк здати Орендодавцю орендоване майно за актом приймання-передачі.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки після звершення соку дії Договору відповідач орендоване майно позивачу за актом приймання-передачі не повернув, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. у справі № 5009/1323/12 ТОВ «НВК «Енерготехінвест» зобов'язано повернути на користь Концерну «МТМ» орендоване майно, а саме: будівлю /літ. Б-3/, інв. № 201037, загальною площею 2230,80 кв.м. та обладнання (за переліком), що знаходиться за адресою: пров. Зустрічний, 10, в смт. Тепличне, з одночасним підписанням акту приймання-передачі (повернення) майна. Виконання рішення відстрочено на три місяці до 18.09.2012 р. Рішення суду набуло законної сили у встановленому законом порядку.

13.09.2012 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист з проханням забезпечити присутність уповноваженого представника підприємства на території орендованої будівні у визначений час (18.09.2012 р. о 14:00 години) з метою добровільного виконання судового рішення № 5009/1323/12 та повернення майна з оренди.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «НВК «Енерготехінвест» у добровільному порядку рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. у справі № 5009/1323/12 позивач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо його примусового виконання.

14.12.2012 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ було здійснено виїзд за місцем розташування орендованого майна та встановлена відсутність боржника - ТОВ «НВК «Енерготехінвест» - в орендованому приміщенні, про що було складено Акт державного виконавця від 14.12.2012 р.

14.12.2012 р. комісією Концерну «МТМ» складено Акт про повернення майна, орендованого ТОВ «НВК «Енерготехінвест» за Договором оренди від 31.07.2008 р. № 202, оскільки виявлена відсутність в орендованій будівлі та на прилеглій території представників відповідача і будь-якого належного відповідачу майна; доступ позивача до орендованої будівлі та її приміщень вільний; обладнання за переліком, передане в оренду ТОВ «НВК «Енерготехінвест» за актом прийому-передачі № 1 від 31.07.2008 р. на підставі Договору оренди від 31.07.2008 р. № 202 наявне в повному обсязі; інших факторів, які б з боку Орендаря заважали Орендодавцю використовувати нерухоме майно, не встановлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.01.2013 р. у справі № 5009/1323/12 роз'яснено, що одностороннє повернення комісією Концерну «МТМ» орендованого ТОВ «НВК «Енерготехінвест» майна, розташованого за адресою: пров. Зустрічний, 10, смт. Тепличне, у зв'язку із відсутністю Орендаря в орендованому приміщенні при наявності вільного доступу Концерну «МТМ» до будівлі та наявності орендованого обладнання в повному обсязі є виконанням рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. у справі № 5009/1323/12.

Таким чином, майно, що надавалося відповідачу в оренду за умовами Договору оренди № 202 від 31.07.2008 р., фактично повернуто позивачу 14.12.2012 р.

14.01.2013 р. на адресу відповідача позивачем було направлено для підписання акт приймання-передачу майна (повернення) та вимога про погашення заборгованості за період з квітня 2011 року по 14.12.2012 р. в сумі 115 231,58 грн. (включаючи заборгованість за рішенням суду у справі № 5009/622/13, штрафні санкції та судовий збір).

Вказаний лист відповідачем залишений без відповіді та задоволення.

Як свідчать фактичні обставини справи, протягом лютого - грудня 2012 року позивачем на адресу відповідача на підставі п. 3.8 Договору щомісячно направлялися рахунки-фактури на оплату послуг оренди та відшкодування суми земельного податку і акти здавання-приймання робіт (послуг) по оренді нежитлового приміщення та відшкодування сум земельного податку за Договором № 202 від 31.07.2008 р., відповідно до яких за вказаний період відповідачу нараховано 51 893,59 грн. плати за користування орендованим майном та 2 114,40 грн. плати з відшкодування витрат по оплаті земельного податку.

Зазначені рахунки-фактури на оплату послуг оренди та відшкодування суми земельного податку і акти здавання-приймання робіт (послуг) по оренді нежитлового приміщення та відшкодування сум земельного податку за Договором № 202 від 31.07.2008 р. за лютий - грудень 2012 року повернулися на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, однак, відповідно до умов п. 3.9 Договору вважаються погодженими відповідачем та є підставами для здійснення відповідних розрахунків. (Оригінали вказаних рахунків-фактур та актів здавання-приймання робіт (послуг) за спірний період досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Отже, з матеріалами справи доведено, що на теперішній час за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 51 893,59 грн. та заборгованість з відшкодування земельного податку в розмірі 2 114,40 грн. за лютий - грудень 2012 року.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача сплатити орендну плату за користування майном за Договором оренди № 202 від 31.07.2008 р. та внести плату за відшкодування витрат по оплаті земельного податку не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач сплату орендної плати та відшкодування позивачу витрат по оплаті земельного податку в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 893,59 грн. заборгованості за користування майном і 2 114,40 грн. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку за Договором оренди майна № 202 від 31.07.2008 р. пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 3.6 Договору, який передбачає, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховується відповідачем позивачу з урахуванням пені в розмирі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати) відповідно до чинного законодавства.

З наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків вбачається, що позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 3 365,98 грн., що складається з пені за несвоєчасну оплату послуг за користування орендованим майном за загальний період з лютого 2012 року по січень 2013 року в сумі 3 234,48 грн. та пені за несвоєчасне відшкодування земельного податку при користуванні орендованим майном за загальний період з лютого 2012 року по січень 2013 року в сумі 131,50 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 3 365,98 грн. пені суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Умовами Договору оренди майна № 202 від 31.07.2008 р. сторонами не передбачено такої відповідальності відповідача (орендаря) як сплата пені за несвоєчасне відшкодування позивачу земельного податку при користуванні орендованим майном. Крім того, Договором не передбачено розміру та порядку нарахування пені за несвоєчасне відшкодування позивачу земельного податку при користуванні орендованим майном, що підлягає стягненню з відповідача, отже, відсутні підстави для стягнення пені за несвоєчасне відшкодування позивачу земельного податку при користуванні орендованим майном.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне відшкодування земельного податку при користуванні орендованим майном в сумі 131,50 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стовно стягнення 3 234,48 грн. пені за несвоєчасну оплату послуг за користування орендованим майном, то даний розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок пені за несвоєчасну оплату послуг за користування орендованим майном позивачем виконаний не вірно, оскільки в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України пеня за травень і липень 2012 року розрахована за період, що перевищує шість місяців. (Період, за який нараховується пеня, позивачем визначений вірно, але кількість днів прострочення визначена невірно 184 дні, замість правильного 182 (183 у високосний рік) дня).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату послуг за користування орендованим майном є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 3 228,42 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені за несвоєчасну оплату послуг за користування орендованим майном судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 889,50 грн. 3 % річних за порушення строків внесення плати за користування орендованим майном та відшкодування витрат на оплату земельного податку, які розраховані за загальний період з лютого 2012 року по 23.01.2013 р.

Зазначений розрахунок судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 889,50 грн. 3 % річних за порушення строків внесення плати за користування орендованим майном та відшкодування витрат на оплату земельного податку за Договором оренди майна № 202 від 31.07.2008 р. заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

На підставі викладеного, в цілому позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 68 Конституції України, ст., ст. 193, 230 - 232, 284 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 629, 759, 763, 785 ЦК України, ст., ст. 1, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Енерготехінвест», м. Запоріжжя про стягнення 51 893,59 грн. заборгованості за користування майном за договором оренди майна № 202 від 31.07.2008 р., 2 114,40 грн. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 3 365,98 грн. пені та 889,50 грн. 3 % річних задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Енерготехінвест», (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 20, код ЄДРПОУ 34748320) на користь Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458) 51 893 (п'ятдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто три) грн. 59 коп. заборгованості за користування майном, 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп. заборгованості з відшкодування витрат по оплаті земельного податку, 3 228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 42 коп. пені, 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. 3 % річних та 1 716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "13" березня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.