Справа № 815/624/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Белан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ "ПРОМГРАДСТРОЙ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912334 від 20.11.2012 року, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМГРАДОСТРОЙ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби та про визнання протиправним та скасування податковго повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000912334 від 20.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ПРОМГРАДОСТРОЙ" з податку на додану вартість на суму 16282 грн. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що з 16.10.2012 року по 17.10.2012 року відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ПП «Ардея-Тех», код 37156768 в квітні, травні 2011 року з урахуванням даних Алчевської ОДПІ. За результатами перевірки було складено Акт невиїзної позапланової документальної перевірки від 17.10.2012 року N 1791/22-34/35118280, відповідно до якого встановлено порушення нібито допущені позивачем, а саме: п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ТОВ «Промградострой» суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 16281,30 грн., в т.ч : в квітні 2011 року на суму 5750,00грн., в травні 2011 року на суму 10531,30 грн. На підставі акта невиїзної позапланової документальної перевірки від 17.10.2012 року N 1791/22-34/35118280 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912334 від 20 листопада 2012 р., яким визначено суму податкового зобов'язання 16282,00грн. Позивач вважав, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи позивача, які спростовують ці висновки та доводять протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з наведених вище підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необгрунтованим, надав заперечення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.
ТОВ «Промградострой» зареєстровано 11.05.2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 15561020000027881, свідоцвто про державну реєстарцію серії А01 № 171524 від 11.05.2007 року, код ЄДРПОУ 35118280.
ТОВ «Промградострой» взято на облік до органів державної податкової служби 17.05.2007 року за № 6367, є платником податку на прибуток на загальних умовах та податку на додану вартість, здійснює підприємницьку діяльність в галузі будівництва, про що позивачу видані відповідні свідоцтва та ліцензія.
З 16.10.2012 року по 17.10.2012 року відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правових відносин з ПП «Ардея-Тех», код 37156768 в квітні, травні 2011 року з урахуванням даних Алчевської ОДПІ.
За результатами перевірки було складено Акт невиїзної позапланової податкової перевірки від 17.10.2012 року N 1791/22-34/35118280, відповідно до якого встановлено порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ТОВ «Промградострой» суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 16281,30 грн., в т.ч : в квітні 2011 року на суму 5750,00грн., в травні 2011 року на суму 10531,30 грн.
На підставі акта невиїзної позапланової податкової перевірки від 17.10.2012 року N 1791/22-34/35118280 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912334 від 20 листопада 2012 р., яким визначено суму податкового зобов'язання позивача 16282,00грн.
Дане рішення було оскаржене позивачем до ДПІ Київського району м. Одеси, ДПІ в Одеській області та до ДПС України. За результатами розгляду скарг були прийняті рішення, згідно яких скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Одеси №0000912334 від 20 листопада 2012 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 16282,00грн. - без змін.
Як встановлено в ході розгляду справи, 13.05.2011 року між позивачем та ПП «Ардея-Тех» укладно договір, за яким ТОВ «Промградострой» (замовник) доручає, а ПП «Ардея-Тех» (постачальник) приймає на себе зобов"язання з постачання в термін і на умовах, зазначених у договорі продукції і матеріалів, а замовник зобов"язується прийняти продукцію та оплатити її відповідно до умов договору.
На виконання умов договору ПП «Архея-Тех» виписало та оформило для ТОВ «Промградострой» податкові та видаткові накладані на загальну суму 63187,83 грн., у т.ч. ПДВ - 10531,30 грн.
Вищевказана сума ПДВ включена ТОВ «Промградострой» до податкового кредиту в квітні, травні 2011 року і відбражена у реєстрі отриманих податкових накладаних та в додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2011 року, поданих до ДПІ у Київському районі.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість став акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, яким зафіксовано нікчемність правочинів, відсутність реальної можливості поставок товарів від контрагентів-постачальників, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
Згідно ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 (зі змінами та доповненнями), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6. ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи взаємовідносини між ТОВ «Промградострой» та ПП «Ардея-Тех» мали реальний характер, що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними на придбання товарно-матеріальних цінностей. В результаті цих операцій був одержаний економічний ефект (використані матеріали, основні засоби у подальшому). Сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку. Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності у контрагента, чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.
Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Дослідженими документами підтверджується те, що операції між згаданими контрагентами мали реальний характер, оскільки господарські операції повністю підтверджені належними первинними документами, що вказує на рух активів між господарюючими суб'єктами та безпосередній факт здійснення господарської операції.
Згідно актам приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (форма КБ-2В) придбані матеріали були використані у складі будівельно-монтажних робіт та прийняті замовником (а.с. 95-106, 109-114, 116-124).
Згідно з договором зберігання від 04.06.2011 року пересувний будівельний вагончик, що придбаний у ПП «Ардея-Тех» у травні 2011 року (прибуткова накладна №220 від 13.05.2011 року) був переданий на зберігання в період тимчасового призупинення будівництва на час відсутності потреби у використанні, про що також свідчать квитанції про сплату за зберігання.
Доказом факту наявності офісних меблів і принтера, придбаних у контрагента є фото
знімки, надані позивачем.
Згідно наказу №4 Державної податкової служби України від 14 вересня 2011 року (із змінами та доповненнями від 3 січня 2012 року №5 «Про затвердження реєстру великих платників податку на 2012 року» ПП «Ардея-Тех» відноситься до великих платників податку.
Згідно єдиному Державному реєстру ПП «Ардея-Тех» на теперішній час не перебуває в процесі припинення, номер і дата останньої виписки ААБ 858290 21.02.2013.
Щодо посилань відповідача на Акт Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ардея-Тех» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість», слід зазначити, що дана первірка контрагента позивача проведена без дослідження первинної документації ПП «Артея-Тех», і висноки Акту грунтуються лише на аналізі документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності, на підставі яких податковий орган «ставить під сумнів факт здійснення суб"єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності (а.с.74 звор.бік).
Проте висновки суду не можуть грунтуватися на припущеннях податкового органу, які не підтверджені належними доказами.
Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочину між позивачем та ПП «Ардея-Тех» не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеної угоди, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання такого договору в момент його укладання та відсутності повноважень ПП «Ардея-Тех» виписувати податкові накладні. Проте, як позивач, так і ПП «Ардея-Тех» станом на момент укладання правочину були зареєстровані як платники ПДВ, тобто ПП «Ардея-Тех» було повноважне виписувати податкові накладні.
За таких обставин, податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ПП «Ардея-Тех», сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.
Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості товару, отриманого від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Таким чином, суд вважає, протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000912334 від 20.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ПРОМГРАДОСТРОЙ" з податку на додану вартість на суму 16282 грн., а тому позов ТОВ "ПРОМГРАДОСТРОЙ" підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено, які саме дії відповідача він вважає протиправними та на якій підставі. Крім того, скасування судом оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення цілком гарантує захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб"єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ТОВ "ПРОМГРАДСТРОЙ" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000912334 від 20.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ПРОМГРАДСТРОЙ" з податку на додану вартість на суму 16282 грн.
У задоволенні позовних вимог ТОВ "ПРОМГРАДСТРОЙ" про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - відмовити.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 162,81 грн. (сто шістдесят дві гривні 81 копійка) на користь ТОВ "ПРОМГРАДСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 35118280) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст виготовлено 11 березня 2013 року.
Суддя: В.В.Андрухів
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2013 |
Оприлюднено | 15.03.2013 |
Номер документу | 29920910 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Андрухів В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні