Постанова
від 11.03.2013 по справі 815/665/13-а
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/665/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Рогозного І.М.

представника відповідача (за довіреністю) Азарніної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000402600 та податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000412600, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ДПС в якому просуть скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000402600 та податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000412600.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби від 05 листопада 2012 року № 0000402600 та № 0000412600 грунтуються на безпідставних та незаконних висновках Акту перевірки, а, отже, прийняті податковим органом без достатніх правових підстав, є протиправними та підлягають скасуванню.

Податковим органом в акті перевірки встановлено:

- «TOB «ТД «КОПІЙКА» надано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року за № 9001258118 від 18.03.2011 року, в якій задекларовано податковий кредит у сумі 11 755 217 грн., за травень 2011 року за №9004361614 від 20.05.2011 року, в якій задекларовано податковий кредит у сумі 14 292 082 грн., та за червень 2011 року за № 9005161287 від 21.07.2011 року, в якій задекларовано податковий кредит у сумі 12 631 983 грн. з урахуванням уточнюючих розрахунків»;

- «TOB «ТД «КОПІЙКА» надано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року № 9002726234 від 04.05.2011 року в якій задекларовано валовий дохід -190 147 068 грн., витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування 188 381 247 грн., податок на прибуток - 137 478 грн., за II квартал 2011 року № 9006193068 від 08.08.2011 року доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування - 206 518 778 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 205 899 282 грн., податок на прибуток -116 494 грн.;

- Постачальниками TOB «ТД «КОПІЙКА» (код за ЄДРПОУ 37060369) були: TOB «Блейд -транс» (код за ЄДРПОУ 35621156) за період червень 2011 року, СПД ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період травень та червень 2011 року, TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти» (код за ЄДРПОУ37139428) за період лютий 2011 року.

Крім цього, податковим органом в Акті перевірки зазначено, що податковим органом отримано акт зустрічної звірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 10.10.2011 р. № 2497/23-1/35621156 «Про результати зустрічної звірки ТзОВ «Блейд Транс» (код ЄДРПОУ 37060369) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків покупцями, постачальниками їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 p.», яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій TOB «Блейд-Транс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України у перевіряємому періоді, також встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 188,192 ПК України та дефективність первинних документів, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підприємством TOB «Блейд-Транс» у постачальників та подальшого руху ТМЦ до покупця.

Крім того, податковий орган, згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011 року, TOB «ТД «Копійка» встановив розбіжність по взаємовідносинам з TOB «Блейд-Транс» на загальну суму ПДВ - 64 993,52 грн.

TOB «ТД «КОПІЙКА» до податкового кредиту червня 2011 року була включена сума ПДВ у розмірі 64 993,52 грн. по контрагенту TOB «Блейд Транс», але платником податку TOB «Блейд-Транс» до податкових зобов'язань з ПДВ не було включено у червні 2011 року суму у розмірі 64 993,52 грн. по контрагенту TOB «ТД «КОПІЙКА».

Також, податковим органом отримано акт з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.10.2011 р. № 5114/17-1/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.

Зазначений акт, складений відносно TOB «ТД «КОПІЙКА», містить посилання, на інші акти перевірки, № 2843/23-212/30590155 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної перевірки TOB Фірма «Ліон» (код за ЄДРПОУ 30590155) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 року та акту № 185/234/33010817 від 04.08.2011 року «Про відсутність суб'єкта господарювання TOB «ЮСАЕМ» (код за ЄДРПОУ 33010817) за місцезнаходженням», складеного працівниками Харківської ОДПІ, з яких вбачається, що правочини щодо оформлення будь-яких документів між ФОП ОСОБА_3 з її контрагентами - постачальниками TOB Фірма «Ліон» у лютому 2011 року та TOB «ЮСАЕМ» (код за ЄДРПОУ 33010817) визнано нікчемними та недійсними з моменту їх вчинення.

В ході проведення податкових перевірок та інших заходів працівниками податкових органів було з'ясовано, що операції із придбання та реалізації не мали реального товарного характеру, товар не перевозився та не зберігався, місцезнаходження підприємств не було встановлено, матеріально-технічна база відсутня, отже, договори між TOB «ЮСАЕМ», TOB Фірма «Ліон» та ФОП ОСОБА_3 здійснені без мети настання реальних наслідків, а, отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податковим органом отримано довідку зустрічної звірки ДПІ у Оболонському районі м, Києва ДПС від 06.06.2011 р. № 388/23-/37139428 «Про проведення аналізу діяльності TOB «БК «Морепродукти» (код ЄДРПОУ 37139428) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. В ході аналізу додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість, який був зроблений працівниками ДПІ Оболонському районі м. Києва ДПС було встановлено, що податкове зобов'язання TOB «БК «Морепродукти» становить 2710 895,7 грн. Також було встановлено відсутність у TOB «БК «Морепродукти» основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «БК «Морепродукти», наявність висновку почеркознавчої експертизи, встановлено незаконне формування податкових зобов'язань у сумі 2 710 895,7 грн.

З урахуванням викладеного, податковий орган в Акті перевірки зробив висновок про відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти» (код за ЄДРПОУ 37139428) на загальну суму поставки - 637 800,00 грн.; TOB «Блейд Транс» (код за ЄДРПОУ 35621156) на загальну суму поставки - 389 961,12 грн.; ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на загальну суму поставки - 590 994,66 грн., що призвело до порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». TOB «ТД «КОПІЙКА» завищено суму валових витрат за І квартал 2011 року у сумі 531 500 грн. та занижено суму податку на прибуток за І квартал 2011 року - 132 875 грн. В порушення п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 , п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України завищено суму валових витрат за II квартал 2011 року у сумі 817 463,15 грн., і як слід занижено суму податку на прибуток за II квартал 2011 року - 188 016,52 грн.ї

TOB «ТД «КОПІЙКА» не погоджується з вищезазначеними висновками податкового органу, оскільки вони не відповідають цивільному та податковому законодавству. Крім того, неправомірними є висновки про незаконність формування TOB «ТД «КОПІЙКА» податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з контрагентами-постачапьниками з підстав відсутності товарно - транспортних накладних, в той час як решта обставин щодо наявності актів щодо визнання правочинів TOB «Блейд Транс», між ФОП ОСОБА_3 з її контрагентами та між TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти» з їх контрагентами нікчемними, недійсними не мають відношення до позивача як до платника податків, що піддавався перевірці, а грунтуються на діяльності та веденні податкового обліку і подачі звітності іншими підприємствами.

Щодо реальності здійснення господарських операцій між TOB «ТД «КОПІЙКА» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти» позивач зазначає.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає . або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», далі, що діяв до 1 квітня 2011 року згідно із п. 1 підрозділу 4 Податкового кодексу України, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону, до суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону).

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, ^ виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, з прямих матеріальних витрат. До складу прямих матеріальних "витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п. 138.8.1. п. 138.1. ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПКУ встановлено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно приписів чинного законодавства між TOB «ТД «КОПІЙКА» та TOB «Блейд Транс» було укладено договір поставки № 104119 від 01.04.2011 р., між TOB «ТД «КОПІЙКА» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки № ПВ 87/0105-10 від 01.05.2010 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передавати у власність Покупцеві (TOB «ТД «КОПІЙКА») продукцію, визначену чинним Договором (надалі іменується як «Товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати товар.

Згідно із п.п. 2.1.1. Постачальник зобов'язується своєчасно своїми силами поставляти Товар на умовах DDP (склад (магазин) Покупця), згідно із Міжнародними правилами щодо тлумачення термінів «INCOTERMS» (в редакції 2000 року), відповідно до замовлень Покупця.

Поставка Товару здійснюється на умовах доставки силами Постачальника на склад (магазин) Покупця відповідно до п.п. 2.1.1. Договору. Поставка кожної партії здійснюється у встановлений в замовленні термін. При прийомі Товару представник Покупця повинен перевіряти і контролювати відповідність відвантажуваного Товару вимогам, що відображені в замовленні, і умовам цього Договору (п. 3.3. Договору).

Відповідно до умов зазначених договорів та вимог чинного законодавства на поставлені товари протягом червня 2011 року TOB «Блейд Транс» та протягом травня-червня 2011 року ФОП ОСОБА_3 були оформлені належним чином та у встановленому законом порядку видаткові та податкові накладні на загальну суму 915962,26 грн., включаючи ПДВ 20% - 152 660, 38 грн.

Відповідно до укладеного 22.02.2011 р. між TOB «ТД «КОПІЙКА» та TOB «БК «Морепродукти» (код за ЄДРПОУ 37139428) договору № 22/2 купівлі -продажу, TOB «БК «Морепродукти» (Продавець) продав TOB «ТД «КОПІЙКА» (Покупець) цукор кристалічний білий на загальну суму 637 800,00 грн. (пункт 1.1. договору).

Право власності на Товар та ризик випадкової загибелі Товару переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання накладної та/або акту приймання-передачі, що свідчать про одержання Товару (п. 2.1. договору).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу та вимог чинного законодавства на поставлені товари протягом лютого 2011 року TOB «БК «Морепродукти» були в оформлені належним чином та у встановленому законом порядку видаткові та податкові накладні на суму 637 800,00 грн., включаючи ПДВ 20% - 106 300,00 грн.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним податкової декларації з ПДВ за лютий, травень, червень 2011 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Рух коштів за контрагентами TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» підтверджується журналом проводок за лютий, травень, червень 2011 року з відповідними номерами, датами банківських виписок, а також із сумами платежів на користь зазначених підприємств, що є свідченням належної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Отже, належним підтвердженням витрат TOB «ТД «КОПІЙКА» за вищезазначеними цивільно-правовими договорами з TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» як компенсація вартості товарів, які придбаваються, є видаткові та податкові накладні, які додаються до адміністративного позову.

На думку позивача, важливим аргументом із спростування висновків податкового органу в Акті перевірки є факт підтвердження повної правосуб'єктності TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти» у податковому періоді.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно до пошукових запитів: 35621156, 37139428, НОМЕР_1, зробленого 15.01.2013 р., суб'єкти господарювання - TOB «БЛЕЙД ТРАНС», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти», протягом періоду лютий, травень, червень 2011 року були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали повний обсяг правоздатності та дієздатності.

Отже, всі угоди, укладені TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» є дійсними з точки зору цивільного законодавства та направлені на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Щодо нікчемності правочинів законодавством встановлено наступне: в Акті перевірки податковим органом не було наведено жодного документу про притягнення TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти» та їх посадових осіб до будь-якої відповідальності, що свідчить про помилковість висновків податкового органу щодо відсутності реальності здійснення фінансово-господарських операцій між TOB «ТД «КОПІЙКА» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти».

Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - уразі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, податковим органом в акті перевірки не було доведено спрямованості умислу TOB «ТД «КОПІЙКА» на укладання правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільству, а отже, підстави для притягнення TOB «ТД «КОПІЙКА» до відповідальності відсутні.

З аналізу норм податкового законодавства вбачається, що висновки податкового органу щодо визнання угод нікчемними можуть бути зроблені після проведення лише позапланової виїзної перевірки (розділ 5 Наказу № 266). Тому, дослідження питання щодо нікчемності угод, укладених TOB «ТД «КОПІЙКА» з TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти» є таким, що вчинено з порушенням норм чинного законодавства України та поза межами наданих податковому органу повноважень, що в свою чергу є порушенням частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку позивача, доводи відповідача СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС щодо неправомірності віднесення витрат операційної діяльності TOB «ТД «КОПІЙКА» з підстав визнання інших правочинів між TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалезува компанія «Морепродукти» з їх контрагентами нікчемними, недійсними (такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків), - є неаргументованими та суперечливими, оскільки вони ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а на власній суб'єктивній оцінці податкового органу.

Щодо висновків податкового органу про відсутність контрагентів за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" -"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних (п. 184.5. ст. 184 ПК України).

Відповідно до п. 12.4. Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 979, що діяв у періоді, який перевірявся, щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 19-ОПП (додаток 22), - п. 12.5. Порядку № 979.

Відповідно до п. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження» державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Доказів про вчинення зазначених дій податковим органом не надано, що на думку позивача свідчить про помилковість висновків податкового органу в Акті перевірки.

Щодо товарно - транспортних накладних діючим законодавством встановлено, що згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

П. 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, встановлено, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером і форма та порядок заповнення яких замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами.

22 травня 2006 року Мінтрансом на виконання рішення Держпідприємництва від 24.02.2006 р. № 27 було прийнято наказ № 493, яким п. 11.2 виключено з зазначених Правил та з 30 травня 2006 року (з дати реєстрації наказу М 493 в Мін'юсті) товарно-транспортні накладні втратили статус документів суворої звітності, форма яких визначалась відповідними нормативними актами.

Отже, надумку позивача, ТТН є документами, що регламентують тільки взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Крім того, слід мати на увазі, що Наказ № 488/346, яким затверджена форма ТТН і встановлена обов'язковість її застосування усіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Натомість товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує фактичність господарської операції з перевезення вантажу, а не господарської операції з придбання такого вантажу, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортної накладної не може виступати безумовним доводом, що свідчить про непридбання такого товару, враховуючи при цьому той факт, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку суб'єктів господарювання здійснювати облік отриманих товарно-транспортних накладних.

Також позивач зазначає, що на момент укладення договорів та протягом періоду здійснення господарської діяльності між TOB «ТД «КОПІЙКА» з TOB «БЛЕЙД ТРАНС» (код за ЄДРПОУ 32727314), ФОП ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1), TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти» (код за ЄДРПОУ 37139428), зазначені підприємства були включені до ЄДРПОУ та мали статус платників податку на додану вартість й мали відповідні свідоцтва. Отже, TOB «ТД «КОПІЙКА» не може нести відповідальності за можливу несплату податків його контрагентами та за можливу недостовірність даних, внесених до ЄДРПОУ, реєстру платників податку ПДВ, даних, вказаних в податкових деклараціях зазначених контрагентів.

Крім того, згідно приписів ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь - ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2012 року по справі № 1519/21240/2012 про адміністративні правопорушення закрите провадження по справі про адміністративні правопорушення у відношенні директора TOB «ТД «КОПІЙКА» ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Також, судом було встановлено, що: «...викладені в Акті податкової перевірки обставини під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею встановлені не були. Так, відповідно до наданих суду документів /накладні/ TOB «ТД «КОПІЙКА» має взаємовідносини з TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти», які свідчать про реальність господарських зв 'язків та відповідно були підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000402600 та податкового повідомлення - рішення від 05.11.2012 року за №0000412600.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.207-215) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС були правомірно винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 05.11.2012р. №0000402600, №0000412600 та відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентом TOB «Блейд - Транс» за період червень 2011 року, необхідно зазначити наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС отримано від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова акт «Про результати зустрічної звірки TOB «Блейд - Транс», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, покупцями, постачальниками їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 р.» від 10.10.2011 р. №2497/289/23-1/35621156.

Так, у ході перевірки досліджено, що на виконання умов договору поставки від 01.04.2011р. №104119 укладеного TOB «ТД «Копійка» з TOB «Блейд - Транс», виписано видаткові накладні на відвантаження овочів та фруктів протягом червня 2011 року на загальну суму 389 961,09 грн. в тому числі податок на додану вартість - 64 993,52 грн.

Згідно п.2.1.1 договору транспортування товару здійснюється силами продавця на умовах склад (магазин) покупця.

Фактичне виконання вищезазначеної угоди можливо підтвердити тільки за наявності копій транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1 -ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346.

У розділі І Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п. 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

При цьому, супроводжуючих документів, товаро - транспортних накладних, актів виконаних робіт на транспортування товаро - матеріальних цінностей зі складу продавцем /TOB «Блейд - Транс»/ по вищевказаних накладних до перевірки не надано.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно штатного розкладу на TOB «Блейд - Транс» рахується 1 працівник - директор, якому не нараховується та не виплачується заробітна плата.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладенимн висновками та фактами ТОВ «ТД «Копійка» в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту червня 2011 р. суму у розмірі 64 993, 52 грн.

Щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентом СПД ФО ОСОБА_3 за період травень та червень 2011 року.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС отримано акт від Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р.» від 24.10.2011р. №5114/17-1/НОМЕР_1.

В ході перевірки було встановлено, що основним постачальником ФОП ОСОБА_3 є ТОВ Фірма «Ліон». Згідно акту ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB Фірма «Ліон» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 року» від 31.08.2011р. №2843/23-212/30590155, встановлено безтоварність операцій з ФОП ОСОБА_3 у лютому 2011р.

В акті перевірки зазначено, що відділом податкової міліції в ході проведення дослідної перевірки фінансово господарської діяльності підприємства TOB фірма «Ліон» було встановлено, що посадові особи підприємства гр.ОСОБА_7 та гр.ОСОБА_8, ніякого відношення до здійснення господарської діяльності підприємства не мають.

Таким чином, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників на користь TOB фірми «Ліон» у періоді з 01.02.2011р. пи 30.06.2011р., що свідчить про безтоварність вищезазначених операцій.

Отже, товар придбаний ФОП ОСОБА_3 у TOB фірми «Ліон» по ланцюгу постачання від ФОП ОСОБА_3 передавався наступним покупцям СГД - юридичним особам, відвантаження товару було здійснено на підставі виписаних (оформлених) накладних (актів виконаних робіт, тощо), податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 212 054,40 грн.

Основними покупцями ФОП ОСОБА_3 які формували податкові зобов'язання на протязі квітня 2011р., були у т.ч. TOB «Копійка», яким сформовано податковий кредит у розмірі 41871,05 грн.

Крім того, постачальником ФОП ОСОБА_3 є TOB «ЮСАЕМ». Згідно акту Харківської ДПІ «Про результати позапланової невиїзної перевірки TOB «ЮСАЕМ», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року» від 19.08.2011р. №1678/234/33010817, встановлено, що гр. ОСОБА_9, який відповідно до реєстраційних даних підприємства обліковується в якості головного бухгалтера, повідомив, що він не має жодного відношення до діяльності підприємства TOB «ЮСАЕМ», а також не обізнаний з тим, що є головним бухгалтером даного підприємства, не має для цього будь-яких спеціальних знань та освіти, має тимчасові заробітки шляхом виконання разових некваліфікованих робіт.

Таким чином, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від TOB «ЮСАЕМ» підприємствам-покупцям у періоді з 01.02.2011р. по 30.06.2011р., що свідчить про те, що господарські операції мають безтоварний характер.

Товар придбаний ФОП ОСОБА_3 у TOB «ЮСАЕМ» по ланцюгу постачання від ФОП ОСОБА_3 передавався наступним покупцям СГД - юридичним особам, відвантаження товару було здійснено на підставі виписаних (оформлених) накладних (актів виконаних робіт, тощо) на загальну суму податку на додану вартість 217 301,58 грн.

Основними покупцями ФОП ОСОБА_3 які формували податкові зобов'язання на протязі травня 2011р. у т.ч. були TOB «ТД «Копійка» на суму податку на додану вартість - 60 799,04 грн., червня 2011р. - 37 700,07 грн.

Також, слід зазначити, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень - червень 2011р. TOB «Копійка» встановлено розбіжність по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 на загальну суму податку на додану вартість - 98 499,11 грн., у т.ч. по періодах: травень 2011р. - 60 799.04 грн., червень 2011р. - 37 700,07 грн.

TOB «ТД «Копійка» до податкового кредиту травня 2011р. була включена сума податку на додану вартість у розмірі 60 799,04 грн., червня 2011р. - 37 700,07 грн. по. контрагенту ФОП ОСОБА_3, але по платнику податку ФОП ОСОБА_3 відсутні податкові зобов'язання.

Згідно п.п.14.1.156, п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена пчатником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.203.2 cт.203 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У зв'язку з порушенням вимог п. 185.1 ст. 185, ст. 186, ст. 187, п. 188.1 ст.188. ст.196, ст. 197 ПК України, ФОП ОСОБА_3 було занижено податкові зобов'язання, що в свою чергу призвело до безпідставного завищення податкового кредиту TOB «ТД «Копійка» на загальну суму 98 499,11 грн., у т.ч. по періодах: травень 2011р. - 60 799,04 грн., червень 2011р. 37 700,07 грн.

Щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентом TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти» за період лютий 2011 року.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС отримано довідку зустрічної звірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС «Про проведення аналізу діяльності TOB «БК Морепродукти» з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.» від 06.06.2011р. №388/23-/37139428.

Так, в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києві відсутня інформація про те, яким саме видом діяльності фактично займалося TOB «БК Морепродукти» та про отримання ним дозволів і ліцензій.

При цьому, наявна інформація свідчить про відсутність основних фондів на підприємстві (Додаток К1 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 27.04.2011р.№ 121661 подано з нульовими показниками). Згідно з розрахунком комунального податку за IV квартал 2010 року (від 27.01.2011р. № 329883) кількість працівників складає 2 особи.

Крім того, підрозділом Головного відділення податкової міліції ДПІ у Оболонському надана інформація щодо проведеної почеркознавчої експертизи TOB «БК Мореподукти з висновком спеціаліста від 04.07.2011р. № 920 стосовно криміналістичного дослідження документів податкової звітності компанії TOB «БК Морепродукти». У висновках експерта зазначено, що підписи у документах податкової звітності (податкових деклараціях з податк) на додану вартість; розрахунках коригування сум податку до податкової декларації з податку на додану вартість; розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ін.) від імені директора компанії TOB «БК Морепродукти» ОСОБА_10 виконані різними особами.

TOB «БК Морепродукти» подає декларації з податку на прибуток, але не декларує наявність у підприємства основних засобів.

Тобто, за відсутності у підприємства основних засобів трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності TOB «БК Морепродукти», наявність висновку почеркознавчої експертизи - встановлено незаконне формування податкових зобов'язань у сумі 2 710 895,7 грн.

TOB «БК Морепродукти» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з -вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Також слід відзначити, що системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.(Наказ ДПА України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів") за лютий 2011р. у TOB «Копійка» встановлено розбіжність по взаємовідносинам з «БК Морепродукти» на суму податку на додану вартість - 106300,00 грн.. що у свою чергу привело до заниження податкових зобов'язань TOB «ЬК Морепродукти» та безпідставного завищення податкового кредиту TOB «ТД «Копійка».

Виходячи з вищенаведеного TOB «ТД «Копійка», в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, було завищено суму податкового кредиту всього у розмірі 106 300,00 грн. у т.ч. по періодах: лютий 2011р. - 106 300,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головними державними податковими ревізор-інспекторами відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС Бурдейним О.В. (інспектором податкової служби І рангу), головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС Пономарьовою Н. Г. (інспектором податкової служби І рангу) на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових втрат ТОВ «ТД «Копійка» (код за ЄДРПОУ 37060369) при взаємовідносинах з ТОВ «Блейд - транс» (код за ЄДРПОУ 35621156) за період червень 2011 року, СПД ФО ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період травень та червень 2011 року, ТОВ «Багатогалузева компанія «Морепродукти» (код ЄДРПОУ 37139428) за період лютнй 2011 року.

TOB «ТД «Копійка» повідомлено про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки повідомленням від 18.10.2012 року № 58 та Наказом від 18.10.є2012 року № 290, яке направлено поштою з повідомленням про вручення.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 155/26-0/37060369/31 від 24.10.2012р. яким встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 269 792,63 грн. у т.ч. по періодах: лютий 2011 року - 106 300,00 грн., травень 2011 року - 60 799,04 грн., червень 2011 року - 102 693,59 грн.

- п.5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14. п. 138.1 ст. 138 ПК України, заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 320 891,53 грн., у тому числі по періодах: І квартал 2011 року на суму 132 875,00 грн., II квартал 2011 року на суму 188016,53 грн. (т. 1 а/с.24-48).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

В судовому засіданні встановлено, що між TOB «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс» було укладено договір поставки № 104119 від 01.04.2011 р., між TOB «ТД «Копійка» та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки № ПВ 87/0105-10 від 01.05.2010 р.

Відповідно до укладеного 22.02.2011 р. між TOB «ТД «Копійка» та TOB «БК «Морепродукти» (код за ЄДРПОУ 37139428) договору № 22/2 купівлі -продажу, TOB «БК «Морепродукти» (Продавець) продав TOB «ТД «КОПІЙКА» (Покупець) цукор кристалічний білий на загальну суму 637 800,00 грн. (пункт 1.1. договору).

Право власності на Товар та ризик випадкової загибелі Товару переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання накладної таГабо акту приймання-передачі, що свідчать про одержання Товару (п. 2.1. договору).

У ході перевірки відповідачем зазначено що:

- взаємовідносини між TOB «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» не спричиняють реального настання правових наслідків;

- господарські операції TOB «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» порушують ст.ст. 203, 215, 228, ЦК України у частині недодержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- встановлено порушення TOB «ТД «Копійка» п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 269 792, 63 грн.;

- п.5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14. п. 138.1 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 320 891,53 грн.

У акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем п.5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, у яких зазначено таке.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року за №00000402600 - щодо донарахування ТОВ «ТД «Копійка» суми податку на додану вартість у розмірі 269 792,62 гривень та нарахування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1 гривня; та податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012р. №0000412600 - за основним платежем (податок на прибуток приватних підприємств) - 320 891,53 грн.

В обґрунтування висновку щодо нікчемності договорів, укладених між ТОВ «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти», відповідач в акті перевірки за №155/26-0/37060369/31 від 24.10.2012 року посилається на висновки інших актів перевірок контрагента позивача, а саме:

- акт зустрічної звірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 10.10.2011 р. №2497/23-1/35621156 «Про результати зустрічної звірки ТзОВ «Блейд Транс» (код ЄДРПОУ 37060369), щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків покупцями, постачальниками їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 p.»,

- акт з ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 24.10.2011 р. № 5114/17-1/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р.;

- акт перевірки № 2843/23-212/30590155 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про результати документальної невиїзної перевірки TOB Фірма «Ліон» (код за ЄДРПОУ 30590155) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 року та акту № 185/234/33010817 від 04.08.2011 року «Про відсутність суб'єкта господарювання TOB «ЮСАЕМ» (код за ЄДРПОУ 33010817) за місцезнаходженням»;

- довідку зустрічної звірки ДПІ у Оболонському районі м, Києва ДПС від 06.06.2011 р. № 388/23-/37139428 «Про проведення аналізу діяльності TOB «БК «Морепродукти» (код ЄДРПОУ 37139428) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.

Фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «ТД «Копійка» правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки вказаний правочин, на думку відповідача, є нікчемним.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки за №155/26-0/37060369/31 від 24.10.2012 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ «ТД «Копійка» на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину може ухвалюватись судове рішення.

Отже, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Окремо, суд зазначає про таке. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зокрема, ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011р.) визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.

Зазначаючи про неспрямованість правочинів ТОВ «ТД «Копійка» з контрагентами на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

У той же час, як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, орган податкової служби при складанні акту самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем, нікчемними.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочини укладені позивачем з TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти». Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємств-контрагентів позивача або наявність таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Факт укладення договорів у спірних правовідносинах і їх виконання сторонами у відповідності до приписів чинного законодавства України, підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, зокрема: копії карток рахунку 631 по контрагентам; журнал - ордер рахунку по контрагентам; витяг з офіційного web-сайту Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) щодо інформації про платника податку на додану вартість /контрагента/; копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії товарно-транспортних накладних, копії актів приймання-передачі до оскаржуваних договорів (т. 1 а/с. 64-256; т. 2 а/с. 2-250; т. 3 а/с. 1-250; т. 4 а/с. 1- 216%;

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У акті перевірки відсутні будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, відповідач зазначив, що ТОВ «ТД «Копійка» задекларувало витрати щодо поставки товару по взаємовідносинам із TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти».

Отже, оглянуті у судовому засіданні вищезазначені первинні документи ТОВ «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» відповідають вище переліченим вимогам, містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї гтатті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, зазначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Також суд критично ставиться до посилань податкового органу на обов'язкову необхідність ведення товаро - транспортних накладних, оскільки відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товаро - транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товаро - транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Крім того, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Приписами ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні приписів ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин з позивачем TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» не були зареєстровані у встановленому законом порядку, що унеможливило б вчинення оскаржуваних господарських операцій та свідчили про ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності, яке має ознаки «фіктивності».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням зазначеного, судом було надано правову оцінку в рамках спірних правовідносин постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2012 року по справі № 1519/21240/2012 про адміністративні правопорушення у відношенні директора TOB «ТД «КОПІЙКА» ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження по якій закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, зазначеною постановою встановлено, що відповідно до наданих суду документів /накладні/ TOB «ТД «КОПІЙКА» має взаємовідносини з TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «Багатогалузева компанія «Морепродукти», які свідчать про реальність господарських зв'язків та відповідно були підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємства.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами - TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти».

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх «фіктивні» відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності ТОВ «ТД «Копійка» та TOB «Блейд Транс», ФОП ОСОБА_3, TOB «БК «Морепродукти» і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адінітсративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 05.11.2012 року за №0000402600 та №0000412600 прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка» підлягають здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2 294, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 05.11.2012 року за №0000402600 та №0000412600.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Копійка» (65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, ЄДРПОУ 37060369) судові витрати у розмірі 2 294, 00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

11 березня 2013 року.


Дата ухвалення рішення	11.03.2013
Оприлюднено	15.03.2013
Номер документу	29920921
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —815/665/13-а

Ухвала від 02.04.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Крусян А.В.

Ухвала від 26.02.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 05.03.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Ухвала від 02.04.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Крусян А.В.

Ухвала від 29.05.2013

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Крусян А.В.

Ухвала від 26.06.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Степашко О.І.

Постанова від 11.03.2013

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 11.03.2013 по справі 815/665/13-аОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/665/13-а

Ухвала від 02.04.2013

Ухвала від 26.02.2015

Ухвала від 05.03.2015

Ухвала від 02.04.2013

Ухвала від 29.05.2013

Ухвала від 26.06.2013

Постанова від 11.03.2013

Постанова
від 11.03.2013 по справі 815/665/13-а
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД