Рішення

від 15.01.2009 по справі 33/163-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/163-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Укрелектрочормет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельгуар" про стягнення 3000 грн. –передоплати, 454, 41 грн. - штрафу, 936грн. –інфляційні, 112, 5 грн. -3% річні   і витрати по справі.

Позивач свої позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх в заявленій сумі.     

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, при цьому зазначає , що відповідно до п. 2.1 Договору № 17 від 17.11.2005 р.  передоплата  позивачем повинна бути здійснена у розмірі 50% від вартості расходомера - лічильника , тобто 5680, 24 грн., що було здійснено позивачем частково у сумі 3000грн., тим самим він  порушив свої зобов'язання за договором, тому підстави для повернення позивачу кошти  відсутні.

У судовому засіданні 15.01.2009 р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , оцінивши докази в сукупності, суд   

ВСТАНОВИВ:

17.11.2005 р.  між товариством з обмеженою відповідальністю "Ельгуар" (постачальник) та   Закритим акціонерним товариством "Укрелектрочормет"(заказник) було укладено договір № 17 (далі - Договір). За умовами якого постачальник зобов'язується поставити (установити)  в зазначений строк у власність заказника товар, згідно Специфікації № 1,  а заказник   зобов'язується прийняти  та оплати товар на умовах зазначених в договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник здійснює поставку( установку) расходомера –лічильника в період 10 днів після отримання від заказника 50% передоплати від суми виставленого рахунку.

Відповідно до п.2.3  Договору вартість комплекту поставки зазначається в Специфікації № 1 до даного Договору.

Вартість товару по Специфікації  № 1 до Договору  № 17 від 17.11.2005 р. складає 11360, 48 грн.

Відповідач на виконання своїх договірних зобов'язань  17.11.2005 р. виставив позивачу рахунок - фактуру № СФ-26/11  на оплату товару расходомера –лічильника на суму 11360 грн. 48 коп.

24.11.2005 р. Позивач здійснив передоплату за товар  частково у сумі 3000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2513.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України  господарські зобов'язання можуть виникати  з   господарського  договору  та  інших  угод,   передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать та  з інших підстав. Такими підставами є оплата товару.

          Згідно зі ст. 526 ЦК України (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

На запит суду щодо наявності доказів факту виконання  50%  передоплати вартості  спірної продукції відповідно до п.2.1 Договору та її непоставки (установки) відповідачем представник позивача  у судовому засіданні пояснив, що передоплата здійснена лише у сумі 3000 грн., тобто передоплата здійснена не у повному обсязі. Таким чином у відповідача не настав строк по виконанню своїх зобов'язань по поставці (установки) товару, його порушення відсутнє, позовні вимоги в частині стягнення передоплати не доведені, задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу,  інфляційних  і річних є похідними від позовних вимог про стягнення передоплатиі задоволенню також не підлягають.

           Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

         Враховуючи викладене, позовні вимоги не доведені, задоволенню не підлягають.

         Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.. 49 ГПК України.

     На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 34,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                      В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.