Рішення

від 14.03.2013 по справі 159/452/13- ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/452/13- ц

Провадження № 2/159/279/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 14.03.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчук І.В.,

за участю секретаря - Конашук М.А.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комісії Державного закладу «Ковельська лінійна Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», ОСОБА_3 охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України про стягнення розрахункових виплат, нарахованих при звільненні, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки по день фактичного розрахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 1 квітня 1994 року працювала у Ковельській лінійній санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці на посаді дезінфектора-лаборанта. 28 грудня 2012 року згідно з наказом №107 від 27 грудня 2012 року звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. При звільненні їй не виплачено вихідну допомогу та не проведено з нею повний розрахунок. Уточнивши та збільшивши позовні вимоги, позивач просила на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП стягнути з відповідачів на її користь нараховану й невиплачену суму - 2729,89грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідачем ОСОБА_2 комісією Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» подано заперечення проти позову, у яких зазначено, що головним розпорядником бюджетних коштів установи є ОСОБА_3 охорони здоров'я України, фінансування для покриття витрат, пов'язаних з можливим звільненням працівників у випадку ліквідації установою не отримано, а тому, відповідно, виплату нарахованих при звільненні позивачу коштів не проведено. З таких мотивів відповідач ОСОБА_2 комісія ОСОБА_4 заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» вважає вимоги позивача безпідставними.

Відповідачем ОСОБА_3 охорони здоров'я України також подано заперечення, в який з посиланням на трудове та цивільне законодавство вказано, що обов'язок виплати нарахованих сум при звільненні працівника лежить на ОСОБА_4 закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці». Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються ОСОБА_3 охорони здоров'я України, слухати справу у відсутності представника.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_4 закладом «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» і звільнена з роботи 28 грудня 2012 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи (а.с.2).

Наказом ОСОБА_3 охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління ОСОБА_3 охорони здоров'я» прийнято рішення про ліквідацію Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці (а.с.27-29) .

Відповідно до п. п. 1, 2, 9 Статуту Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України, Ковельська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права. Лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу і відноситься до державних санітарно-епідеміологічних закладів та установ ОСОБА_3 охорони здоров'я України. Припинення діяльності Ковельської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, правонаступникам. Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням ОСОБА_3 охорони здоров'я України або суду в установленому законодавством України порядку. Припинення існування Ковельської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (а.с.21-26).

Частинами 1 та 2 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Відповідно до положень ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ОСОБА_4 заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності (а.с. 67-76).

З урахування наведеного, суд вважає встановленим, що обов'язок з виплати сум, нарахованих позивачу ОСОБА_1 при звільненні, лежить на ОСОБА_4 закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України, повноваження по управлінню яким виконує ліквідаційна комісія. Тому, заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги до ОСОБА_2 комісії Державного закладу «Ковельська лінійна Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», ОСОБА_3 охорони здоров'я України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із роз'яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, вбачається, що відсутність коштів у роботодавця для виплати нарахованих при звільнені сум, не виключає його відповідальності.

Згідно з наказом Головного державного санітарного лікаря Ковельської лінійної дільниці на Львівській залізниці №107 від 27 грудня 2012 року покладено на бухгалтерію закладу обов'язок виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку за 1 календарний день (а.с.2).

З розрахункового листа вбачається, що ОСОБА_1 нараховано допомогу на оздоровлення, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, а всього 2798,60грн.; нараховані розрахункові виплати не виплачено через відсутність кошторисних призначень (а.с.3). Станом на 22 лютого 2013 року позивачу виплачено компенсацію за невикористану відпустку. Сума нарахованих та невиплачених виплат на день розгляду справи складає 2729,89грн. (а.с.105). Розмір нарахованих та невиплачених сум не оспорюється.

За таких обставин з урахуванням того, що 28 грудня 2012 року, в день звільнення позивача з роботи, з вини відповідача ОСОБА_4 заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України їй не виплачено допомогу на оздоровлення та вихідну допомогу в сумі 2729,89грн. і відповідач не сплатив заборгованість у повному розмірі на даний час, в силу ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення судом.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає проведенню відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

Середньомісячний заробіток за два місяці, що передували звільненню (жовтень, листопад) складає 3356 грн. 76 коп. За ці два місяці кількість фактично відпрацьованих годин - 292,6 год., норма тривалості робочого часу - 346,5 год., Відповідно середньогодинна заробітна плата становить 11 грн. 47 коп.,

Час затримки розрахунку на день постановлення рішення судом складає 52 робочі дні (з 28 грудня 2012 року по 14 березня 2013 року), з яких 400,4 робочих годин.

Тому, середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення судом, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4592 грн. 59 коп. (400,4 х 11,47 = 4592,59). Суму визначено без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України слід стягнути 229,40 грн. судового збору в доход держави, оскільки позивач звільнена від його сплати при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 96, 104 ЦК України, ст. ст. 40, 47, 116, 117 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) на користь ОСОБА_1 розрахункові виплати, нараховані їй при звільненні, в сумі 2729 (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 89 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 4592 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 59 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» ОСОБА_3 охорони здоров'я України на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий:ОСОБА_5