Постанова

від 28.02.2013 по справі 814/177/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа № 814/177/13-а

м. Миколаїв

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Березанське відділення), вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500 до відповідача:Фермерського господарства «Максимчук», вул. Чапаєва, 33, с. Чапаєвка, Березанський район, Миколаївська область, 57441 простягнення податкового боргу в сумі 9112, 13 грн., В С Т А Н О В И В:

Очаківська об'єднана державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби (Березанське відділення) (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства «Максимчук» (надалі - відповідач) податкового боргу в сумі 9112, 13 грн.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ар. с. 29, 35), проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача заявив клопотання (ар. с. 37) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 29.09.1993 за № 182, що підтверджується довідкою від 09.01.2013 (ар. с. 7).

27.02.2012 відповідач подав позивачу податкову декларацію з плати за землю, в якій визначив річну суму орендної плати за 2012 рік - 19692,48 грн. (ар. с. 15-18). Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України). Таким чином, не пізніше 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012, 30.11.2012 і 30.12.2012 (за липень, серпень, вересень, жовтень і листопад 2012 року) відповідач мав сплатити 8951,10 грн., проте кошти до бюджету не надійшли.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

На підставі акту від 17.08.2012 № 00099/1503/20887710 (ар. с. 21-22), позивач податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2012 № 0001421503, збільшив суму грошового зобов'язання (штраф) на суму 358,04 грн. (ар. с. 23). Податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 20.08.2012.

Згідно з підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішення контролюючого органу закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. В останньому абзаці пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України вказано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень або звернення до суду з відповідним позовом відповідач не надав.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, встановлено що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової звітності, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення. 05.09.2012 відповідач отримав податкову вимогу від 31.08.2012 № 107 (ар. с. 24). Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідач податкову вимогу у встановлені законом строки не сплатив. Враховуючи наявність переплати на рахунку відповідача в сумі 197,01 грн., стягненню підлягає сума 9112,13 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суму здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Максимчук», вул. Чапаєва, 33, с. Чапаєвка, Березанський район, Миколаївська область, 57441 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 20887710) на користь Держави податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 9112,13 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна