Рішення

від 12.03.2013 по справі 23/5005/10992/2012-908/569/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/16/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.13 Справа № 23/5005/10992/2012-908/569/13-г

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Укр Запчасть", м. Запоріжжя,

про стягнення 22 451,59 грн. основного боргу за поставлений товар за договором № 12/10/11 від 12.10.2011р., 249,12 грн. пені, 22,45 грн. втрат від інфляції, 49,83 грн. - 3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Мастеров О.В. (довіреність № 4 від 10.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2013р. матеріали справи № 23/5005/10992/2012 відповідно до ст. 17 ГПК України були направлені за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ від 11.02.2013р. справу № 23/5005/10992/2012-908/569/13-г передано на розгляд судді Мойсеєнко Т.В.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/16/13 та призначено розгляд справи на 07.03.2013 р.

Ухвалою від 15.02.2013 р. на підставі ст. 89 ГПК України виправлено дату судового засідання з 07.03.2013 р. на 12.03.2013 р.

Предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Укр Запчасть" основного боргу за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" товар в сумі 22451,59 грн., пені за прострочення оплати товару в сумі 249,12 грн., втрат від інфляції в сумі 22,45 грн., 3% річних в сумі 49,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол") посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 12/10/11 від 12.10.2011 р. щодо оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 1436 від 28.09.2012 р. на суму 22451,59 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 22451,59 грн. На суму боргу позивач нарахував 249,12 грн. пені та 3% річних в сумі 49,83 грн. за період прострочення з 29.09.2012 р. по 01.11.2012 р., а також втрати від інфляції в сумі 22,45 грн. за вересень-жовтень 2012 року.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 258, 526, 530, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

До початку судового засідання 12.03.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви, в яких позивач зауважив, що у накладній № 1436 від 28.09.2012 р. працівником ТОВ «ТД «АЗМОЛ» було допущено технічну помилку, і замість дати договору - 12.10.2011 р. зазначено невірну дату - 09.11.2011 р. Вказує, що інших договорів з ТОВ «Титан Укр Запчасть» у 2011 році не укладалось, договір поставки № 12/10/11 від 12.10.2011 р. - єдиний договір, по якому на адресу відповідача здійснювалось постачання продукції. Крім того, принцип присвоєння номерів договорів, які укладає ТОВ «ТД «Азмол» - це зазначення календарної дати його укладання через дріб. Відтак, номер договору - № 12/10/11 означає, що він укладений саме 12.10.2011 р.

В судовому засіданні 12.03.2013р. був присутній лише представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не надав відзиву на позов, не направив у судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвали про призначення справи до розгляду та виправлення описки завчасно надсилалась відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Ентузіастів, 14, м. Запоріжжя, 69000). Надіслана на адресу відповідача кореспонденція до суду не поверталась.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий в даному судовому засіданні без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 12.03.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

12.10.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Укр Запчасть" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 12/10/11 від 12.10.2011 р., за яким продавець зобов'язується надати у власність покупцеві мастильні матеріали, надалі - товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Перелік товару, що буде поставлятися за договором, сторони погодили у специфікації № 1 від 12.10.2011 р. до договору.

Підставою для здійснення поставки є заявка покупця (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 договору найменування, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна сума товару, що підлягає поставці конкретної партії товару за цим договором, зазначається у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору умови поставки (згідно правил «ІНКОТЕРМС-2000») DDP, склад покупця. Строк поставки товару - на протязі 5 робочих днів з дати отримання заявки. Заявкою можуть визначатись конкретна дата поставки або період її здійснення, який має бути погоджений з продавцем.

У п. 3.3 договору погоджено, що датою поставки товару визнається дата підписання покупцем підписаної та скріпленої печаткою продавця належним чином оформленої накладної.

Згідно умов п 3.4 договору, при відвантаженні товару до транспортного документу додаються: сертифікат якості на кожний вид товару, рахунок-фактура, накладна або інший документ, що її змінює, в якому обов'язково мають бути зазначені найменування, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна сума товару, податкова накладна.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору ціна кожної одиниці товару встановлюється у накладних. На підставі отриманої заявки продавець виставляє покупцю рахунок-фактуру. По кожному окремому факту поставки ціна за одиницю товару та загальна сума поставки встановлюється у накладній продавця. Накладна є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що оплата проводиться в гривнях України та здійснюється наступним чином: передплата 50% вартості товару, решта 50% сплачується на протязі 14 календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем накладної.

Строк дії договору встановлено у п. 9.1 договору до 31.12.2011 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2011 р. сторони продовжили дію договору до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Отже, умови договору в частині здійснення розрахунків є чинними на час розгляду справи судом.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений у специфікації №1 товар (олива моторна для автотракторних дизелів марок М-10Г2(к), М-10ДМ, мастило солідол жировий), на загальну суму 22451,39 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №1436 від 28.09.2012 р. та товарно-транспортною накладною від 28.09.2012 р.(а.с.39-40).

У письмових поясненнях до позовної заяви позивач зауважив, що у накладній № 1436 від 28.09.2012 р. працівником ТОВ «ТД «АЗМОЛ» було допущено технічну помилку, і замість дати договору - 12.10.2011 р. зазначено невірну дату - 09.11.2011 р. Вказує, що інших договорів з ТОВ «Титан Укр Запчасть» у 2011 році не укладалось, договір поставки № 12/10/11 від 12.10.2011 р. - єдиний договір, по якому на адресу відповідача здійснювалось постачання продукції. Крім того, принцип присвоєння номерів договорів, які укладає ТОВ «ТД «Азмол» - це зазначення календарної дати його укладання через дріб. Відтак, номер договору - № 12/10/11 означає, що він укладений саме 12.10.2011 р.

Товар з боку відповідач отримав Діхтяр І.В. на підставі довіреності № 6 від 28.09.2012 р.(копія якої наявна в матеріалах справи).

Для оплати товару позивач виписав відповідачу рахунок № 56 від 28.09.2012 р.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 4.3 договору оплата товару мала бути здійснена шляхом передоплати 50% його вартості та сплатою решти 50% вартості товару - протягом 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив дострокову поставку товару, до отримання передоплати.

Строк оплати достроково поставленої продукції договором не встановлено. Однак, загальними нормами Цивільного кодексу України про купівлю продаж товару, зокрема ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, оскільки строк оплати достроково поставленого товару в розмірі 50% його вартості (11225,79 грн.) договором не встановлений, то відповідач мав сплатити цю суму після прийняття товару та підписання видаткової накладної, тобто 28.09.2012 р.

Решта 50% вартості товару (11225,80 грн.) мала бути оплачена протягом 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної, тобто до 12.10.2013 р.

Вартість поставленого товару відповідач не оплатив.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 22451,39 грн. основного боргу за поставлений товар суд визнав законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний день такого прострочення.

На суму заборгованості позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікованої ставки НБУ за період прострочення з 29.09.2012 р. по 01.11.2012 р., що склало 249,12 грн.

Розрахунок пені є невірним, оскільки він здійснений виходячи з 365 днів у році, у той час у 2012 році було 366 днів. Відповідно сума пені за цей період є меншою.

Так, від суми боргу 11225,79 грн. пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.09.2012 р. по 12.10.2012 р. (14 днів) становить 64,41 грн.; від суми боргу 22451,59 грн. (11225,79 грн. + 11225,80 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 13.10.2012 р. по 01.11.2012 р. (20 днів) становить 184,03 грн.

Всього - 248,44 грн. пені. В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню, у стягненні 0,68 грн. пені суд відмовляє.

Також на суму боргу позивачем нараховано 3% річних в сумі 49,83 грн. за період прострочення з 29.09.2012 р. по 01.11.2012 р. та втрати від інфляції в сумі 22,45 грн. за вересень-жовтень 2012 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розрахунку 3% річних позивачем допущено аналогічну помилку при застосуванні кількості днів у 2012 році.

За розрахунком суду 3% річних складають: від суми боргу 11225,79 грн. за період з 29.09.2012 р. по 12.10.2012 р. - 12,88 грн., від суми боргу 22451,59 грн. (11225,79 грн. + 11225,80 грн.) за період з 13.10.2012 р. по 01.11.2012 р. - 36,81 грн.

Всього - 49,69 грн. 3% річних. В цій сумі вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню. У стягненні 0,14 грн. - 3% річних суд відмовляє.

Стосовно інфляційних втрат суд зазначає, що позивач неправомірно застосовує середній індекс інфляції за вересень-жовтень 2012 року (100,1%) на всю суму боргу 22451,39 грн., оскільки прострочення з оплати цієї суми повністю виникло з 13.10.2012 р. З 28.09.2012 р. виникло прострочення з оплати лише частини цієї суми - 11225,79 грн., до якої можливо застосувати індекс інфляції вересня 2012 р. (100,1%). Інфляційні втрати від цієї суми складають 11,23 грн. В жовтні 2012 р. інфляції не було (індекс 100,0%). Тому на заборгованість, яка виникла у жовтні 2012 року, інфляційні втрати не нараховуються.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково - в сумі 11,23 грн. У стягненні 11,22 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Укр Запчасть" (вул. Ентузіастів, 14, м. Запоріжжя, 69000, код ЄДРПОУ 36722833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азмол" (юридична адреса: вул. Саперне поле, 26-А, м. Київ, 01042; поштова адреса: вул. Шаумяна, 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71114; р/р № 2600908242 в АБ «Кліринговий дім» в м. Києві, МФО 300647, код ЄДРПОУ 37102094) основний борг в сумі 22451,59 грн. (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят одна грн. 59 коп.), пеню в сумі 248,44 грн. (двісті сорок вісім грн. 44 коп.), 3% річних в сумі 49,69 грн. (сорок дев'ять грн. 69 коп.), інфляційні втрати в сумі 11,23 грн. (одинадцять грн. 23 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1608,65 грн. (одна тисяча шістсот вісім грн. 65 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.03.2013 р.