33/192-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "ЛЄНАМАС" про стягнення основної заборгованості по договору № 124 від 01.03.2007 року - 10 842 грн. 14 коп., 5 770 грн. 99 коп. - штрафу, 132 грн. 66 коп. - інфляційних втрат, 325грн. 24 коп.- 3% річних і витрат по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.
В судовому засіданні 21.01.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення , згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
01.03.2007 року між ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер" (постачальник) та ПП "ЛЄНАМАС" (покупець) був укладений договір поставки № 124 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору постачальник (позивач по справі) зобов 'язався поставити покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його в асортименті, номенклатурі і по цінам, зазначених у специфікаціях, у кількості та у термін, визначені у замовленні, на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем відстрочка платежу(у повному обсязі впродовж 30 календарних днів з моменту передачі товару).
Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 57 709, 91 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1527 від 11.07.2007 р., № 1906 від 16.08.2007 р., №1910 від 16.08.2007 р. ,№2162 від 07.09.2007 р., №2183 від 11.09.2007р., № 2323 від 24.09.2007 р. , які підписані і скріплені печатками уповноваженими представниками сторін та довіреностями на отримання МТЦ серії ЯМЮ № 526555 від 11.07.2007 р., № 526557 від 07.09.2007 р., № 526556 від 16.08.2007 р., №526558 від 24.09.2007 р., та виставив рахунки на оплату (а.с. 9-20).
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу за отриманий товар кошти у розмірі 46867грн.77 коп. , решта залишилась не сплаченою.
06.05.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням погасити існуючу заборгованість , яка залишена відповідачем без відповіді(а.с. 22-23).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, відповідач свої зобов'язання за даним договором щодо оплати товару не здійснив , станом на час судового засідання докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 842 грн. 14 коп., доведені і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 10.2 Договору сторони передбачили ,що за прострочення оплати в порядку п.5.1 договору покупець виплачує штраф у розмірі 10% від суми вартості поставки, який підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 5 770 грн., 99 коп.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором , 132 грн.66 коп. –інфляційні втрати, 325 грн., 24 грн. -3 % річні, які також підлягають стягненню з відповідача.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню: 10 842 грн. 14 коп. –основний борг, 5 770 грн., 99 коп. - штраф, 132 грн.66 коп. –інфляційні втрати, 325 грн., 24 грн. -3 % річні.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі: 170, 71 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "ЛЄНАМАС", м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, вул.. Лазаряна, б.2, МФО 351005, ЄДРПОУ 34590541) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "Будмайстер"(51400, м.Павлоград, вул.. Терьошкіна, 9/2 , МФО 305556, ЄДРПОУ 33892784) 10 842(десять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 14 коп. –основного боргу, 5 770(п"ять тисяч сімсот сімдесят) грн., 99 коп. - штраф, 132(сто тридцять дві) грн.66 коп. –інфляційні втрати, 325 (триста двадцять п"ять)грн., 24 коп. -3 % річні, 170(сто сімдесят)грн., 71 оп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2009 |
Оприлюднено | 24.02.2009 |
Номер документу | 2992900 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні