Постанова

від 10.02.2009 по справі 16/144-08-3853

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/144-08-3853

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р. Справа № 16/144-08-3853

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого А.М. Жукової,

суддів Т.А. Величко, Л.І. Бойко

при секретарі судового засідання:Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Байло В.А., Повар Ю.Г.,

від відповідача:Калинович В.А., Володін А.О.

від ІІІ-ї особи без самостійних вимог: Кириченко Т.А.

розглянувши  апеляційну скаргу Приватного  підприємства  "Алеко", пгт. Сергіївка

на рішення господарського суду Одеської області від "05" листопада 2008 р.

зі справи №16/144-08-3853

за позовом  ДП Національний дослідний проектний інститут в галузі облаштування території, містобудування та архітектури "Урбанпроект", м. Кишинів Республіка Молдова            

до  ПП "Алеко", пгт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області

ІІІ-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДП "Інекоурбанпроект", пгт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області     

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути орендоване майно та стягнення заборгованості по орендним платежам у сумі 13500грн.

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 5.11.2008р., яке підписане 14.11.08р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено у повному об'ємі, розірвано договір оренди №6 від 25.12.2002р., зобов'язано відповідача повернути позивачеві майно: корпус №1, 2, 3 пансіонату "Парус", отримане по договору оренди №6 від 25.12.2002р.; стягнуто з відповідача на  користь позивача заборгованість по орендним платежам в сумі 9000 грн., 175 грн. державного мита та 78,66 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Рішення вмотивоване матеріалами справи, доводами сторін, нормами матеріального права - ст.319; 525; 526; 610; 615; 625; 782; 785 ЦКУ, ст. 291 ГКУ та зазначено, що неналежне виконання договірних зобов'язань по сплаті орендної плати протягом 2005/2007 р.р. надають право орендодавцю на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів. Відповідач у добровільному порядку не повернув  орендоване майно згідно листа орендодавця №05-203 від 30.05.2008р. Відповідно до ст. 782 ЦКУ - орендодавець має право відмовитись від договору  оренди та вимагати повернення орендованого майна, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом  3-х місяців поспіль та договір оренди вважається розірваним з моменту  одержання орендодавцем повідомлення орендодавця про відмову від договору оренди.

          За переконанням місцевого суду у разі якщо між сторонами є суперечки з приводу правомірності застосування  орендодавцем приписів ст. 782 ЦКУ - такий спір, саме з предметом про розірвання договору оренди, повинен вирішуватися у судовому порядку. Незважаючи на те, що договір оренди не передбачає щомісячні платежі, а перерахування орендної плати встановлено  один раз на рік до 20 жовтня, місцевий суд переконаний, що при вирішенні  спору має застосовуватися саме ст.782 ЦКУ, яка не містить виключень в залежності від систематичності та порядку внесення платежів. Неотримання орендних платежів на протязі 2-х років свідчить про порушення відповідачем цілої низки законодавчих норм, якими врегульовано питання зобов'язального права. З урахуванням норм цивільного права, суд оцінив позовні вимоги обґрунтованими.

          ПП "Алеко", не погодившись із рішенням місцевого суду, звернулося  з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, не з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, що підтверджується наступним. Дійсно, між ДН ДПІ "Урбанпроект" та ПП "Алеко" укладено договір оренди №6 від 25.12.02р.  терміном до 1.01.2012р. умови якого виконуються належним чином.

          До укладення цього договору генеральний директор ДПДПІ "Урбанпроект" листом від 1.03.1998р. до Сергіївського ВК та ряду підприємств з надання комунальних послуг уповноважував ПП "Алеко" без довіреності укладати різноманітні договори як правонаступнику ПІ "Урбанпроект".

          В рамках укладеного договору від 25.12.02р. та додатків, ПП "Алеко" здійснювало перерахування орендної плати ДП "Інекоурбанпроект".

          Так, у 2005р. орендний  платіж здійснено в сумі 5654 грн. замість 4500 грн. внаслідок чого переплата була зарахована в рахунок платежу за 2006р., що підтверджується копіями платіжних доручень, доданих до справи. Таким чином, за 2006р. було сплачено 3954 грн. (2800+1154), що судом не було враховано. Позивач безпідставно стверджує про те, що йому невідомо  про перерахунок орендної плати ДП "Інекоурбанпроект", проте, головний бухгалтер ПП фірма "Алеко" Кириченко Т.А., яка на сьогодні є директором ДП "Інекоурбанпроект", повідомляла директора  НДПІ "Урбанпроект" Повар Ю.Г. про плату з додаванням усіх платіжних документів. За цими платежами ніяких нарікань з боку орендодавця не виникало. З  метою уникнення непорозумінь з приводу платежів фірма "Алеко" за 2007р. перерахувала плату позивачеві, що свідчить про належне виконання  договірних зобов'язань по договору оренди. Крім того, орендар здійснив капітальний ремонт орендованого майна на суму 549200,40 грн., яка на думку орендаря мала бути врахована орендодавцем при перерахунку орендних платежів.

          Неврахування судом фактичних обставин справи призвело до  неправильних висновків щодо порушення орендарем договірних зобов'язань.

          Відзивом на апеляційну скаргу, ДП НДПІ "Урбанпроект" просить залишити рішення місцевого суду  без змін, пояснюючи, що відповідач лише на 2004р. уповноважений був перерахувати орендну плату до ДП "Інекоурбанпроект". В подальшому, таким правом відповідач не був наділений. Якщо і мали місце перерахунки на ДП "Інекоурбанпроект" в подальшому, то вони проводились лише по розпорядженню О.Д. Володіної, яка  на той момент була одночасно директором і засновником ПП "Алеко" та директором ДП "Інекоурбанпроект". Посилання скаржника на лист  НДПІ "Урбанпроект" від 1.03.1998р. є безпідставним, оскільки, як такого юридичного правоприємства не відбулось, а  договір про сумісну діяльність припинив свою дію у 2003 році. Немає підстав вважати належним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, оскільки, орендні  платежі здійснювались частково. Не може бути прийнято до уваги також посилання скаржника на здійснення капітального ремонту орендованого майна  та зарахування вартості цих робіт в рахунок орендної плати згідно ст.776 ЦКУ, оскільки, умовами договору передбачено капітальний ремонт по мірі необхідності, тобто,  це його прямий обов'язок і вартість цих робіт не може відноситися на погашення орендної плати. Ніякими належними доказами не підтверджено проведення саме капітального ремонту, а по фіктивним  документам судові інстанції встановили у 2007 році безпідставність вимог ПП "Алеко" щодо  закріплення за ним права власності на частину орендованого майна.

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено наступне.

          ДП  Національний дослідний проектний інститут в галузі облаштування території, містобудування та архітектури "Урбанпроект", м. Кишинів 11.09.2008р. звернувся з позовом до ПП "Алеко" про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості по орендній платі, обґрунтувавши свої вимоги наступним.

          Між сторонами укладено договір оренди №6 від 25.12.2002р., предметом якого є надання позивачем в оренду корпусу №1, 2, 3 пансіонату "Парус", що знаходиться в смт. Сергіївка, Білгород-Дністровського району Одеської області з метою організації відпочинку, терміном дії до 1.01.2012 року. Умовами договору сторони визначили сплату орендної плати в розмірі 4500 грн. до 20 жовтня  один раз на рік. Орендарем грубо порушено вимоги п.4.1; 4.2 договору оренди , а саме, орендна плата за об'єкт оренди за 2005/2007р.р. не вносилася, внаслідок чого, виник борг у сумі 13500 грн. Крім того, позивач зазначив, що після укладення договору, орендар здійснював ряд спроб по незаконному заволодінню частиною орендованого майна, шляхом пред'явлення до господарського   суду Одеської області позову про визнання права власності на будівлю спального корпусу №3 пансіонату "Парус". Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 6.02.2007р. та ВГСУ від 30.05. 2007р. по справі №4-9/230-06-6870 підтверджено незаконність дій ПП "Алеко", направлених на закріплення за ним права власності. Листом №05-203 від 30.05.2008р. орендаря було повідомлено про  розірвання договору оренди та повернення орендованого майна згідно ст. 782; 785 ЦКУ, проте, ПП "Алеко" відмовився від задоволення цих вимог, тому, відповідно до ст. 651 ЦКУ цей договір має бути розірвано у примусовому порядку.

          Заперечуючи позовні вимоги, ПП "Алеко" відзивом пояснив, що орендований об'єкт використовується за цільовим  призначенням. Відповідно до умов договору був здійснений поточний ремонт об'єкту  за необхідністю. Орендна плата здійснювалась відповідно з умовами договору та доповненням до нього, яким позивач погодив перерахування коштів на р/р ДП "Інекоурбанпроект".

          Враховуючи доводи сторін, зміст позовних вимог, за власною ініціативою місцевий суд ухвалою від 3.10.08р. залучив у справу ІІІ особу без самостійних вимог на боці позивача ДП "Інекоурбанпроект".

          Надаючи правової оцінки доводам сторін, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог положеннями ст. 782, 785 ЦКУ.

          Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПКУ, апеляційний  господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

          Укладаючи договір оренди №6 від 25.12.2002р, сторони домовились про застосування до цього договору цивільного законодавства України. На момент укладення договору майновий найом врегульовано ЦК УРСР главою 25. Прикінцеві та перехідні положення Цивільного Кодексу України, що набув чинності з 1.01.2004р. передбачено, що ЦКУ застосовується до цивільних відносин, які виникли до набуття чинності Цивільним Кодексом України і продовжують існувати після набрання ним  чинності. Згідно ст.5 п.3 ЦКУ новий акт цивільного законодавства застосовується  до прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

          Підставою виникнення спору між сторонами позивачем зазначено порушення договірних зобов'язань щодо оплати орендних платежів за 2005/2007р.р. за користування майновим комплексом пансіонату "Парус".                              Проте, для встановлення обставин по справі колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку майна, на яке укладено договір оренди, оскільки, місцевий  суд, залучивши за своєю ініціативою  ІІІ-ю особу без самостійних вимог ДП "Інекоурбанпроект" не проаналізував правові стосунки між позивачем та ІІІ-ю особою з метою надання юридичної оцінки матеріалам, обставинам справи та застосованим позивачем нормам матеріального права, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Відповідно до ст. 35 ГПКУ - обставини, визначені господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

          За своїм правовим статусом база відпочинку "Парус", що розташована в смт. Сергіївка, Білгород - Дністровського району Одеської області, є власністю республіки Молдова, знаходиться на праві повного господарського  відання у ДП Національний дослідний проектний інститут в галузі облаштування території, містобудування та архітектури "Урбанпроект" та перебуває на його балансі як правонаступника "Молдгіпробуд". (протокол між Урядом Республіки Молдова та Фондом державного майна України від 26.03.04р.). Цей факт встановлено Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6.02.2007р. залишеною в силі Постановою ВГСУ від 30.05.2007р. по справі №4-9/230-06-6870 (а.с.19-37).

          На майні бази відпочинку "Парус", з метою здійснення  організації відпочинку, позивач створив Дочірнє підприємство "Інекоурбанпроект", яке набуло статусу юридичної особи з 20.04.2001р. Станом на день укладення договору оренди майнового комплексу бази відпочинку "Парус" №6 від 25.12.02р. - це майно знаходилося у статутному фонді ДП "Інекоурбанпроект", що підтверджується п.4.3 Статуту ДП "Інекоурбанпроект" реєстраційний №04056799Ю0010414 від 20.04.2001р. Це підприємство набуло право здійснювати підприємницьку діяльність в межах діючого законодавства відповідно до п.2.1 Статуту.

          ПП "Алеко" створено фізичною особою Володіною О.Д. з метою організації відпочинку та надання послуг, набуло статусу юридичної особи з моменту реєстрації Статуту 30.10.1996р. Керування підприємством здійснював директор Володіна О.Д. (засновник).

          Згідно пояснень представника позивача до укладення договору оренди від 25.12.2002р., майновий комплекс бази відпочинку "Парус" використовувався ПП "Алеко" на підставі договору про сумісну діяльність. Наказом №133 від 17.12.2002р. генеральним директором ДНДПІ "Урбанпроект" призначено директором  ДП "Інекоурбанпроект" Володіну О.Д., яка здійснювала керівництво ПП "Алеко". За довідкою №02-375 від 16.10.2008р. (а.с.49) директор ДП НДПІ "Урбанпроект" підтвердив, що Володіна О.Д. по сумісництву працювала директором ДП "Інекоурбанпроект" до 1.04.2008р. Із матеріалів справи не вбачається, що майновий комплекс бази відпочинку "Парус" вилучався із статутного фонду ДП "Інекоурбанпроект" для передачі його в оренду ПП "Алеко".

          Проаналізувавши ланцюг взаємостосунків сторін по справі, колегія суддів дійшла висновку, що ДП НДПІ "Урбанпроект", який володіє майном  на праві господарського відання, ДП "Інекоурбанпроект" -  у статут якого передано спірне майно та ПП "Алеко" - яке фактично здійснює  підприємницьку діяльність на базі цього майна - є пов'язаними особами щодо майнових прав на майновий комплекс бази відпочинку "Парус".

          Відповідно до ст. 33, 34 ГПКУ - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи.

          Стверджуючи, що відповідачем порушено умови договору оренди в частині здійснення орендної плати,  позивач жодним доказом це не підтвердив. Лист Білгород -Дністровської ОДПІ №4002-10/26-213 від 13.03.08р. та пояснення директора ПП "Алеко" наданого керівництву Білгород -Дністровської ОДПІ не є належним доказом порушення договірних зобов'язань.

          Відповідно до ст. 530 ЦКУ - якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню саме у цей строк. Пунктом 4.1; 4.2 договору сторонами встановлено строк платежів до 20 жовтня 1 раз на рік.

          За користування майном бази відпочинку "Парус" (яке знаходиться у статутному фонді ДП "Інекоурбанпроект") на підставі договору оренди №6 від 25.12.2002р. орендар ПП "Алеко" зі свого рахунку перерахувало на рахунок ДП "Інекоурбанпроект" грошові кошти по платіжним дорученням:

          №21 від 10.03.05р.-1000 грн.

          №24 від 17.03.05р. - 160 грн.

          №112 від 16.08.05р. - 2750 грн.

          №124 від 09.09.05р. - 1744 грн.

                                         5654 грн.

          №22 від 01.06.06р. - 2800 грн.

          З урахуванням переплати попереднього періоду 1154 грн. орендний платіж за 2006 р. склав 3954 грн.

          По прибутковим касовим ордерам, засвідченими підписом головного бухгалтера, завіреним печаткою НДПІ "Урбанпроект" за оренду відповідач сплатив:

          5.10.07р.-4500 грн.

          30.09.08р. - 4500 грн.

          Цими документами засвідчено сплату орендної плати кожного року до 20 жовтня, а залишок боргу за  минулий період сплачено платіжним дорученням №55 від 5.11.08р. в сумі 560 грн.

          Таким чином, на день прийняття судового рішення, усі платежі у визначений строк сплачено. У тому числі безпосередньо позивачем одержано у 2007/08р.р.  9560 грн.

          Слід зазначити, що за період 2005/2006р. позивачем не здійснено жодного заходу по встановленню заборгованості по орендній платі, яка за його твердженням, мала місце. Засновник, що наділений правом повного господарського відання  спірним майновим комплексом та який, на базі цього майна створив дочірнє підприємство і здійснює щодо цього підприємства контрольні функції - має виключне право здійснювати контроль за використанням цього майна  та вилучати надлишкове майно у т.ч. грошові кошти, якщо їх отримало дочірнє підприємство без достатніх підстав.

          Правові підстави, які покладено в обґрунтування позовних вимог є помилковими з огляду на таке.

          Так, відповідно до ст. 782 ЦКУ - наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування протягом трьох місяців підряд. При цьому, це право виникає у наймодавця лише після настання строку внесення плати за користування майном за третій місяць. Тобто, цією нормою чітко встановлено помісячна оплата за користування майном, тоді як за договором обов'язок щодо оплати орендного платежу наступає 1 раз в рік до 20 жовтня і за аналогією це порушення має бути допущено винною стороною систематично протягом 3-х років підряд.

          Висновок місцевого суду про те, що норма ст. 782 ЦКУ має застосовуватися  до спірних правовідносин як така, що не містить виключень взалежності від систематичності та порядку внесення платежів - є безпідставним.

          Невірне посилання позивачем на норму матеріального права, яка є підставою позовних вимог відповідно до п.5 ст.54 ГПКУ кваліфікується  судом як неправильне застосування норм матеріального права та тягне за собою відмову у позові.

          Щодо доводів скаржника про здійснення ним капітального ремонту пансіонату "Парус" на суму 549200,40 грн., які міг врахувати орендодавець в рахунок  орендної плати, то ці доводи апеляційним господарським судом  не приймаються, оскільки, зацікавлена сторона має вирішувати це питання в самостійному порядку.

          З урахуванням викладеного,

керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України,

суд постановив:

          1. Апеляційну скаргу ПП "Алеко" задоволити.

          2. Рішення господарського суду Одеської області від 5.11.2008р.  у справі №16/144-08 - 3853 - скасувати, у позові відмовити.

          Стягнути з р/р ДП Національний дослідний проектний інститут в галузі облаштування території, містобудування та архітектури "Урбанпроект" на користь ПП "Алеко" держмито за апеляційне провадження в сумі 87,50 грн.

          Доручити господарському суду Одеської області видати Наказ згідно ст. 117 ГПКУ.

          Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена до ВГСУ протягом місяця.

          Головуючий суддя                                                            А.М. Жукова

          Судді                                                                                          Т.А. Величко

                                                                                                    Л.І. Бойко