Постанова

від 11.12.2006 по справі а8/409-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А8/409-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.11.06р.

Справа № А8/409-06

За позовом:          Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Дніпропетровськ)

до:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта Фе" (м. Кривий Ріг)

про:          стягнення 1 744,45 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:                    Іващенко С.Г. –провідний спеціаліст (дов. № 03-06/22 від 11.01.06 р.)

від відповідача:          не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить стягнути з останнього 1 744,45 грн. адміністративно-господарських санкцій за не створення у 2005 році необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, нарахованих на підставі ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).

Ухвалою господарського суду від 03.11.06 р. провадження у справі було зупинене по 30.11.06 р. включно за клопотанням позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився двічі, відзив на позов не надав.

При викладених обставинах господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7815625.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів основними завданнями відділення є: участь в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, а також здійснення на території області контролю за додержанням підприємствами, (об”єднаннями), установами та організаціями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

У відповідності до вищеназваного Положення, відділення є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 р. № 875-ХII (далі-Закон), Постановам КМУ від 03.05.95 р. “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів” та від 28.12.01 р. № 1767 “Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями, установами та організаціями) штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і витрачання цих коштів” (далі-Порядок), відповідач повинний був створити в 2005 році робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 9-ть осіб. Таким чином, кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів, згідно ст. 19 вказаного Закону, становить одне робоче місце.

Фактично на підприємстві відповідача у 2005 році інваліди не працювали, що також підтверджується вказаним звітом.

Згідно п.п. 2, 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМ України від 03.05.95 р. № 314 (далі-Положення), робочим мiсцем iнвалiда може бути: 1) звичайне робоче мiсце, якщо за умовами працi та з урахуванням фiзичних можливостей iнвалiда воно може бути використано для його працевлаштування; 2) спецiалiзоване робоче мiсце iнвалiда - робоче  мiсце, обладнане спецiальним технiчним оснащенням, пристосуваннями i пристроями для працi iнвалiда залежно вiд анатомiчних дефектiв чи нозологiчних форм захворювання та з урахуванням рекомендацiї медико-соцiальної експертної комiсiї (МСЕК), професiйних навичок i знань iнвалiда. Робоче мiсце iнвалiда вважається створеним, якщо воно вiдповiдає встановленим вимогам робочого мiсця для iнвалiдiв вiдповiдної нозологiї, атестоване спецiальною комiсiєю пiдприємства за участю представникiв МСЕК, органiв Держнаглядохоронпрацi, громадських органiзацiй iнвалiдiв, i введено в дiю шляхом працевлаштування на ньому iнвалiда.

Таким чином, робочим місцем інваліда може бути між-іншим звичайне робоче місце, яке може бути використане для працевлаштування інваліда.

Відповідачем на вимогу суду не було надано доказів фактичного створення одного робочого місця для інвалідів, зокрема –наказів про створення комісії з атестації робочих місць для інвалідів, про пристосування звичайних штатних робочих місць для працевлаштування інвалідів з урахуванням фізичних можливостей останніх, тощо.

Викладене підтверджується вищезгаданим звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік.

Крім того, відповідачем не надано суду звітів (форма № 3-ПН) за 2005 рік, на підтвердження факту повідомлення центра зайнятості про наявність вакансій для інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в редакції, що діяла у той час, пiдприємства, установи, органiзацiї, у тому числi пiдприємства, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичнi особи, якi використовують найману працю, де середньооблiкова чисельнiсть працюючих iнвалiдiв менша, нiж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують вiдповiдним вiддiленням Фонду соцiального захисту iнвалiдiв адмiнiстративно-господарськi санкцiї, сума яких визначається в розмiрi середньої рiчної заробiтної плати на вiдповiдному пiдприємствi, установi, органiзацiї, у тому числi пiдприємствi, органiзацiї громадських органiзацiй iнвалiдiв, фiзичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче мiсце, призначене для працевлаштування iнвалiда i не зайняте iнвалiдом.

За розрахунком позивача сума штрафу складає 1 744,45 грн. Вказаний розрахунок виконаний позивачем у відповідності до чинного законодавства.

Стаття 19 Закону про захист інвалідів встановлює для підприємств нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

За ч. 1 ст. 18 Закону, працевлаштування iнвалiдiв здiйснюється органами Мiнiстерства працi України, Мiнiстерства соцiального захисту населення України, мiсцевими Радами народних депутатiв, громадськими органiзацiями iнвалiдiв.

Виходячи зі змісту наведених норм Закону, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, перелічені в ч. 1 ст. 18 цього Закону.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України “Про зайнятість населення”, для реалізації державної політики зайнятості населення створюється державна служба зайнятості. Згідно чинному законодавству, державна служба зайнятості має право направляти громадян для працевлаштування на підприємства, в установи і організації при наявності там вільних робочих місць. У відповідності до Закону, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням та щомісяця подають цим центрам дані про наявність вільних робочих місць, у тому числі для працевлаштування інвалідів.

Крім того, відповідно до п.п. 5 та 14 Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, підприємства зобов”язані у межах встановленого нормативу створити за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів та проінформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Наказом Держкомстату України № 244 від 06.07.98 р. затверджено форму державної статистичної звітності з питань працевлаштування й зайнятості населення та інструкції щодо їх заповнення. У графі 4 вищезгаданого звіту передбачено безпосереднє інформування підприємствами про потребу у працівниках інвалідах.

Відповідач не надав суду доказів створення ним нормативної кількості робочих місць, повідомлення органів працевлаштування про наявність вакансій для інвалідів на підприємстві відповідача.

Листом Криворізького міського центру зайнятості від 18.05.06 р. № 478 підтверджується, що відповідач у 2005 р. не повідомляв про потребу в інвалідах, щомісячні звіти про наявність вакансій не надавав.

За таких обставин органи працевлаштування були позбавлені можливості направити до відповідача для працевлаштування інвалідів, порушення вимог Закону сталось з вини відповідача.

Відповідно до наданих позивачем матеріалів, адмiнiстративно-господарськi санкцiї за вказане порушення відповідачем перераховані не були, що підтверджується матеріалами справи.

На момент розгляду справи адмiнiстративно-господарськi санкцiї відповідачем на рахунок позивача не перераховані.

Сплату адмiнiстративно-господарських санкцiй пiдприємства (об'єднання), установи і органiзацiї провадять вiдповiдно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженнi пiсля сплати всiх податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв). У разi несплати адмiнiстративно-господарських санкцiй або пенi чи неможливостi їх сплати за рiшенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно пiдприємства, установи, органiзацiї (ст. 20 Закону).

Як вбачається, наведена норма Закону не ставить обов'язок відповідача щодо здійснення оплати адмiнiстративно-господарських санкцiй позивачу у залежність від наявності чи відсутності прибутку у підприємства, оскільки вказані адмiнiстративно-господарські санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно відповідача, що також передбачено і Законом України "Про виконавче провадження". Вказана стаття лише визначає джерело сплати адмiнiстративно-господарських санкцій у разі їх добровільної сплати підприємством.

Тобто, відмовити у задоволенні цього позову з тієї підстави, що за звітний період у відповідача не було прибутку, неможливо, оскільки, аналіз змісту зазначених норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" дозволяє зробити висновок про те, що сплачені чи стягнуті за рішенням суду адмiнiстративно-господарські санкції не можуть бути віднесені підприємством на собівартість продукції чи надані послуги.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Керуючись Конституцією України, Законами України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про зайнятість населення”, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санта Фе" (50077, м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, 44; п/р № 260030159461 в Укрексімбанку, МФО 305589, код 24614296):

q          на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 60/18; п/р № 31216230500014 в банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 25005978) –1 744,45 грн. адмiнiстративно-господарських санкцій.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін