Рішення

від 30.01.2009 по справі 13/160-3464

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/160-3464

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2009 р.Справа № 13/160-3464

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

Розглянув справу

за позовом Релігійної громади УГКЦ в особі Ситко Дарії Миколаївни, с. Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48265  

до 1. Релігійної громади УАПЦ, с. Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48265   

   2. Яблунівської сільської ради, с. Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48265   

   3. Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації, пр. Незалежності, 19, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48200         

За участю представників:

позивача :       Ситко Д.М. - довіреність № б/н від 21.12.08 р.

відповідача 1: Роман Левенець - настоятель

відповідача 2:

відповідача 3:

Суть справи :

про скасування рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради №66 від 13.05.2003р.; визнання недійсним Свідоцтва на право власності на приміщення проборства громади УАПЦ с. Яблунів; визнання права власності на приміщення проборства за громадою УГКЦ с. Яблунів.

Перший відповідач відзиву не подав, однак представник в засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що чисельність громади, яку він представляє значно більша і лише при домовленості між релігійними громадами приміщення проборства можна поділити.

Другий відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: проборство ніколи не було на балансі сільради і розпоряджатись він не вправі, що оформлення права власності на проборство за громадою УАПЦ вчинено на підставі необхідних документів, тобто проборство передано церкві Успення Пресвятої Богородиці, якій воно і належало. А позов про визнання права власності на приміщення визнає в процентному відношенні до кількості віруючих.

Третій відповідач у відзиві проти позову не заперечив, пославшись лише на перелік документів, долучивши їх, які були підставою оформлення права власності на проборство за громадою УАПЦ.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Розгляд справи відкладався на 23.12.2008р., 02.01.2009р., 20.01.2009р. та 30.01.2009р., для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази; в зв'язку з клопотанням першого відповідача та витребуванням судом інформації у фінуправління Гусятинської райдержадміністрації та головного Управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігії, преси та інформації Тернопільської облдержадміністрації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

          - виконкомом Яблунівської сільради 13.05.2003р. прийняте рішення №66 про оформлення права власності на приміщення проборства, яке розташоване в с. Яблунів, по вул. Грушевського №37 за Яблунівською парафією Храму Успенія Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви.

Як стверджує у відзиві Густинське районне комунальне бюро технічної інвентаризації, право власності за громадою УАПЦ с. Яблунів на проборство оформлено на підставі вказаного рішення, рішення шостої сесії від 10.04.2003р. про закріплення за громадою УАПЦ с. Яблунів земельної ділянки площею 0,13 га, копії свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації, копії довідки про включення до ЄДРПОУ, наказу про передачу приміщення проборства від ТзОВ ім. Шевченка у власність церковної громади, копії статуту з видачею виконкомом Яблунівської сільради свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2003р.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, воно прийняте керуючись: ст. 30б п. 10 Закону України «Про власність»та Тимчасовим положенням «Про порядок реєстрації приватної власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Мін'юсту України 07.02.2002р. №7/5….».

Разом з тим, редакція Закону України «Про власність», що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення не містила ні «ст. 30б», ні «п.10», а Тимчасове положення затверджене наказом Мін'юсту України №7/5 від 07.02.2002р. має назву «про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а не «… приватної власності…», як зазначено в оскаржуваному рішенні.

  В порушення вимог п.1.4 розд. 1, п.2.1 розд. 2, п.3.3 розд. 3, п.6.1 розд. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту України 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Мін'юсті України 18.02.2002р., виконком Яблунівської сільради прийняв оскаржуване рішення та Гусятинське районне комунальне БТІ провело оформлення та реєстрацію права власності на проборство в с. Яблунів за громадою УАПЦ без достатніх і належних правовстановлюючих документів. А саме представлені документи Яблунівською сільрадою та БТІ, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення та свідоцтва на право власності не відповідають вимогам вищевказаного положення та ЦК Української РСР і не давали змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, і крім того без надання правовстановлюючих документів попереднього власника. Адже, згідно ЦК України РСР Закону України «Про власність»розпоряджатись майном, а в даному випадку проборством (приміщення для проживання священика), тобто відчужити шляхом продажу, безоплатної передачі тощо міг власник або уповноважений на це орган, що другим та третім відповідачами до уваги не взято.

Разом з тим, згідно архівних довідок Державного архіву Тернопільської області №173 від 20.03.1996р. №664 від 05.12.2007р. проборство в с. Яблунів належало греко-католицькій громаді де проживав священик Володимир Величковський зі своєю сім'єю з 1928р. Після возз'єднання західноукраїнських земель з Українською РСР культові будівлі і церковне майно перейшло у власність держави.

Згідно ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»культові будівлі і майно є власністю держави, які передаються безоплатно у користування релігійним організаціям чи повертаються їм у власність за рішенням облдержадміністрацій Київської, Севастопольської міськдержадміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду республіки Крим.

 Під культовими будівлями та майном розуміється будівлі і речі спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян (роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/109 від 29.02.1996р.), до яких відносяться і проборства (приміщення для приживання священнослужителів та інших служителів культу) при умові, що вони є невід'ємною частиною культової споруди (церковного храму), або знаходяться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування храму, що в розглядуваному спорі місця немає. Тобто, проборство в с. Яблунів, вул. Грушевського, 37 до культової будівлі та майна не відноситься, що підтверджено відповіддю № 01/114-06 від 25.12.2008р. Головного Управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігії, преси та інформації Тернопільської облдержадміністрації на запит суду. На запит суду з приводу можливості конфіскації проборства після возз'єднання Західної України з Українською РСР та переходу його у власність держави, фінансове Управління Гусятинської райдержадміністрації листом №25 від 16.01.2009р. повідомило, що проборство в с. Яблунів не знаходилось на обліку фінансових органів.

Яблунівська сільрада  у відзиві на позов та відповіді позивачу №28 від 07.03.2007р. також повідомила, що проборство по вул. Грушевського, 37, с. Яблунів ніколи на балансі у неї не стояло і не стоїть, і розпоряджатись ним вона не вправі. Не представлено і не здобуто жодних доказів прав власності на спірне проборство, як Яблунівського підросткового тубсанаторію, так і колгоспу  ім. Шевченка (потім Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка), між якими проводилась передача проборства з балансу на баланс, при тому, що знаходження на балансі майна ще не свідчить про наявність права власності на це майно у балансоутримувача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що приміщення проборства в с. Яблунів, по вул. Грушевського, 37 є безхазяйне нерухоме майно, тобто майно власник, якого не відомий або відсутній з відповідною процедурою його оформлення передбаченою п. 3.11 розділу 3 вищезгаданого Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, ст. 137 ЦК України РСР так і ст. 335 ЦК України. При тому, що ні позивач, ні релігійна громада УАПЦ с. Яблунів згідно поданих статутів не являються правонаступниками майна колишньої греко-католицької церкви.

Таким чином, позовні вимоги в частині незаконності оскаржуваного рішення виконкому Яблунівської сільради та свідоцтва на право власності обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.  

На підставі наведеного та  керуючись ст. ст. 43,  82,  84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради №66 від 13.05.2003р.

3.          Визнати недійсним Свідоцтво на право власності на приміщення проборства громади УАПЦ с. Яблунів.

4.           В решта частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня  підписання рішення  11 лютого 2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          С.Г. Стопник