Рішення

від 05.03.2013 по справі 922/331/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р.Справа № 922/331/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія", м.Харків, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків, про стягнення 68093,60 грн. за участю представників:

позивача - Курган І.І. (довіреність № 1503-юр від 15.02.2013р.);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків, боргу по сплаті вартості поставленого за Договором поставки № 1405 від 19.03.2012р. товару в сумі 23082,53 грн., а також штрафу за прострочення сплати вартості поставленого товару в сумі 45011,07 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/331/13-г та розгляд справи призначено на 19.02.2013р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 19.02.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2013р. о 12:00 год., у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2013р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкладення розгляду справи на 05.03.2013р., а також попередньої ухвали про порушення провадження у справі, надіслані на адресу відповідача: АДРЕСА_1 (згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.02.2013р.), повернуті до господарського суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (відповідачем) було укладено Договір поставки № 1405, згідно п. 2.1. якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити один з видів продукції, зазначеної в п. 1.1.1. Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором поставки виконав у повному обсязі, а саме, поставив та передав у власність відповідачу товар, що підтверджується товарно -транспортними накладними № РМ-М-27-025681 від 06.10.2012р. та № РМ-М-27-026390 від 20.10.2012р. на загальну суму 23082,53 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору, покупець оплачує поставлений товар протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання товару, але в будь-якому разі не пізніше дати поставки наступної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника, або в іншій формі за домовленістю сторін, про що складається додаткова угода до цього договору.

Проте, відповідачем не в повному обсязі виконані умови Договору, а саме не сплачена вартість поставленого товару, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 23082,53 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно п. 6.2. спірного Договору поставки, за несвоєчасну оплату вартості товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі п'яти відсотків від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому сплата неустойки не знімає з покупця обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 45011,07 грн. пені законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 68093,60 грн., у тому числі: 23082,53 грн. основного боргу, 45011,07 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія" (61075, м.Харків, вул. Двадцять третього серпня, 31-Б; п/р 260010131861 в АТ "Сбербанк Росії" м.Київ, МФО 320627; код ЄДРПОУ: 33163970) - 23082,53 грн. боргу по сплаті вартості поставленого товару; 45011,07 грн. пені за прострочення сплати вартості поставленого товару; 1720,50 грн. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.