Рішення

від 11.02.2009 по справі 5020-2/639

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/639

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2009 р. справа № 5020-2/639

За позовом:                     Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської

міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до відповідача:           Житлово-будівельного кооперативу „Гранатний”

(99004, м. Севастополь, вул. Гранатна, 1)

про                               стягнення 229,27 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача -  Іванов П.П., довіреність № 1547 від 09.01.2009;

відповідача –не з'явився;               

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі –КП „Севтеплоенерго” СМР) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу „Гранатний” про стягнення 229,27 грн.

Свої позовні вимоги КП „Севтеплоенрго” СМР обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору  про постачання  теплової енергії № 479 від 25.11.1997.

Відповідач у судові засідання 19.01.2009 та 11.02.2009 не з'являвся, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином у встановленому порядку, не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Згідно зі статтею  22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

25.11.1997 між КП „Севтеплоенерго” СМР та ЖБК „Гранатний” був укладений договір про постачання теплової енергії №479 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії відповідачу, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти теплову енергію, відповідно умовам Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач здійснює попередню оплату теплової енергії не пізніш 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 4.2 Договору тарифи на теплову енергію затверджуються розпорядженням голови міської адміністрації Севастополя та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що Постачальник повинен повідомити Споживача через засоби масової інформації.

Згідно пункту 7.1 строк дії договору - з 01.12.1997 по 31.12.1998. Договір вважається продовженим на наступні роки, якщо за місяць до спливу його строку немає заяви від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Докази розірвання або зміни Договору відсутні. Таким чином, суд вважає, що на момент розгляду справи вказаний Договір є діючим.

Зобов'язання з постачання теплової енергії за Договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач, у свою чергу, не в повному  обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на січень 2000 року  склала 229,27 грн.

Докази оплати заборгованості відсутні.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 256-257  Цивільного кодексу України (далі-Кодексу) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна заява про стягнення з ЖБК „Гранатний” заявленої суми заборгованості подана позивачем  10.12.2008.

Однак, згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заява про застосування позовної давності до винесення судом рішення по справі відповідачем не подана, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 229,27 грн., такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з житлово-будівельного кооперативу „Гранатний” (99004,                               м. Севастополь, вул. Гранатна, 1, код у ЄДРПОУ 24689331, р/р №2607901 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради  (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03358357, р/р 260300510601 у філії „Кримська дирекція „АБ” Клірінговий Дім”, МФО 384920) заборгованість у розмірі 229,27 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 27 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                                                                  Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  16.02.2009.