Постанова

від 12.03.2013 по справі 5020-966/2012-1310/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5020-966/2012-1310/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого,

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В. - доповідача,

за участю: представника ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя - Горошко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі№5020-966/2012-1310/2012 господарського суду міста Севастополя за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Амаранта" на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012 (суддя: Єфременко О.О.) провадження у справі №5020-966/2012-1310/2012припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі №5020-966/2012-1310/2012 (судді: Сотула В.В., Рибіна С.А., Плут В.М.) ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012 скасовано. Справу направлено на розгляд до господарського суду міста Севастополя.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколу позачергових загальних зборів учасників та працівників ТОВ "Амаранта" №1 від 10.08.2012 було прийнято рішення визнати фінансове становище підприємства незадовільним, а обсяг грошових зобов'язань товариства таким, що значно перевищує вартість його активів. Уповноважено директора товариства Бурцеву О.С. забезпечити звернення до господарського суду м. Севастополя із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство (а.с. 7, т.1).

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), виходить з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

Згідно із ч.3 ст.60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Зі змісту ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, який не може становити менше двох місяців з дня публікації такого повідомлення.

В ч. 1 ст. 111 ЦК України законодавець встановив, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як встановлено судом першої інстанції, проміжний ліквідаційний баланс банкрута станом на 30.06.2012 суперечить приписам ч. 1 ст. 111 ЦК України, тому що не містить відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується (не зазначено конкретно майно та його вартісна оцінка), переліку пред'явлених кредиторами вимог (не зазначено найменування конкретно кожного кредитора, підстави та сума кредиторських вимог), а також немає відомостей про результати їх розгляду (визнання боржником кредиторських вимог або їх відхилення з зазначенням конкретних сум та причин їх відхилення). Вказані відомості можуть бути зазначені як додатки або розшифровки до конкретної строки ліквідаційного балансу.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України

Відповідно до абз. 29 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо).

Як зазначено вище, власниками ТОВ "Амаранта" від 10.08.2012 було прийнято рішення про ліквідацію товариства, призначено ліквідатором боржника директора товариства - Бурцеву О.С.

Однак, докази про внесення державним реєстратором запису щодо прийнятого рішення власником про припинення юридичної особи до ЄДР на час порушення справи про банкрутство в матеріалах справи відсутні.

Довідка з ЄДР №067736 серія АА свідчить про те, що в записі №10 станом на 10.07.2012 внесено рішення засновників юридичної особи щодо припинення юридичної особи, а в записі №11 станом на 26.07.2012 вже внесено рішення засновників про відміну власного рішення щодо припинення юридичної особи, запис №12 станом на 24.09.2012 свідчить про внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи (а.с. 116 звор.-117,т.1).

Тобто, на час порушення справи про банкрутство ухвалою господарського суду міста Севастополя від 03.09.2012 рішення засновників було відмінено власним рішення щодо припинення юридичної особи.

Судом першої інстанції також встановлено, що представник боржника надав суду докази публікації оголошення про ініціювання процедури банкрутства підприємства лише 15.10.2012 і в газеті "Голос України" № 187 (5437) від 05.10.2012, хоча вже 03.09.2012 ухвалою господарського суду міста Севастополя було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амаранта" в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 140, т.1).

Доказів публікації оголошення про прийняття рішення щодо ініціювання процедури банкрутства ТОВ "Амаранта" саме в Бюлетені державної реєстрації, в порушення ст. 60 ГК України, суду надано не було, крім того яке було б здійснено до порушення провадження у справі.

До того ж, в заяві про порушення справи про банкрутство взагалі не вказано про звернення до боржника з кредиторськими вимогами кредиторів.

Крім того, в порушення вимог Податкового та Господарського кодексів України боржником не надано акту перевірки податковим органом щодо повноти та своєчасності сплати податків і зборів до бюджету стосовно відомостей, зазначених боржником у проміжному ліквідаційному балансі.

З огляду зазначеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо безпідставності порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амаранта". У разі безпідставності порушення справи про банкрутство суд припиняє провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України погоджується із висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, а тому постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012 у справі №5020-966/2012-1310/2012 залишенню в силі.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі №5020-966/2012-1310/2012 скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012 у справі №5020-966/2012-1310/2012 залишити в силі.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.