Рішення

від 13.02.2009 по справі 33/3-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/3-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран Груп", м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗАЛТ", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 58 675 грн. 88 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Гоменюк Ю.В. (юрист), довіреність б/н від 01.01.2009року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шафран Груп" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Резалт" про стягнення  58 675 грн. 88 коп. - суми боргу за недопоставлений товар по договору №  1 від 01.03.2008 року і витрат по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити.

         Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

У судовому засіданні 02.02.2009 р. за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , оцінивши докази в сукупності, суд,-  

ВСТАНОВИВ:

01.03.08 р. між  позивачем та відповідачем було  укладено  договір № 1, згідно  до умов якого позивач зобов'язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач - прийняти цей товар та оплатити його вартість.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано кошти у розмірі 261 418 грн. 00 коп. , що підтверджується платіжними дорученням (а.с. 44-88). Відповідачем було поставлено продукцію  позивачу на  суму 202 742 грн. 12 коп., що підтверджується накладними: DПН-000031 (30.07.08), DПН -000030 (28.07.08), DПН -000029(21.07.08), DПН -000028(14.07.08), DПН -000027(08.07.08), DПН-000026(07.07.08), DПН -000025(02.07.08), DПН -000023(25.06.08), 000022(16.06.2008), DПН -000021(12.06.08), DПН -000020 (09.06.08),

DПН -000019 (0406.08), DПН -000003 (28.05.08), DПН -000002(26.05.08),  DПН -000001 (23.05.08).

Згідно до п. 3. 2 Договору покупець передає товар покупцю  з відстрочкою платежу строком 30 банківських днів з моменту постачання товару.

25.09.2008 р. позивач направив відповідачу претензію з проханням погасити існуючу заборгованість у розмірі 58 675грн.88 коп. , яка залишена відповідачем без відповіді(а.с. 20).

Відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару виконав частково, загальна сума заборгованості складає  58 675грн.88 коп.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

                 Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

                 Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

          Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України Продавець  зобов'язаний передати товар Покупцеві у строк, встановлений  договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у  зобов'язанні встановлений строк його  виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк  виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати  такий  обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо  обов'язок негайного  виконання не  випливає  із  договору або актів цивільного законодавства.

                 З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають   задоволенню у сумі 58 675 грн. 88 коп. - основної заборгованості.

Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

         Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

        Відповідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  покладаються на  відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Резалт" (49008,                         м. Дніпропетровськ, вул. Лісна, буд. 38,  р/р № 26002060158702 в Печерській Філії КБ ”Приватбанк”, МФО 300711,  ЄДРПОУ 35448111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран Груп" (04119, м. Київ, вул. Електриків, 21, р/р 26001052703940 в Печерській Філії КБ "Приватбанк", МФО 300711,  ЄДРПОУ 32983566)                                          58 675 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят п'ять)грн..88 коп. - боргу, 586 грн. 75 коп. -витрат на держмито, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

        Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                      І.А.Рудовська

(Рішення оформлене

відповідно  до ст. 84 ГПК України - 09.02.2009 р. )