Постанова

від 12.02.2009 по справі 47/261-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/261-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" лютого 2009 р.                                                 Справа № 47/261-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І. , суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Семеровій М.С.

за участю представників:

прокуратури –  не з'явився

позивача –не з'явився, після перерви -  Калуцкий Е.А. від 24.05.2005 р.

1-го відповідача -   Шевчук Н.Ю., дор. № 458/15/14-09 від 28.01.2009 р.

2-го відповідача –не з'явився

треті особи - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача за первісним позовом (вх. № 2937Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.08 р. по справі № 47/261-08

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі, Харківської області

до  1. Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП "Харківський метрополітен", м. Харків

      2. Комунального підприємства "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", м. Харків

про скасування права власності

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  - Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ

до Кулиничівської селищної ради, смт. Кулиничі, Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Комунальне підприємство "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", м. Харків

про визнання права власності на нерухоме майно

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2008 р. по справі № 47/261-08 (суддя Чистякова І.О.) первісний позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності держави в особі Міністерства транспорту України на нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-г, видане 26.10.2006 р., серія ЯЯЯ № 894857.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності держави в особі Міністерства транспорту України на нерухоме майно: нежитлову будівлю пральні площею 131,70 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-з, видане 26.10.2006 р., серія ЯЯЯ № 894856.

Визнано недійсним та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" 30.10.2006 р. за № 12329828 серії СВХ № 011113.

Визнано недійсним та скасовано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" 30.10.2006 р. за № 12329390 серії СВХ № 011112.

Зобов'язано КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" виключити з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Перший відповідач за первісним позовом з рішенням місцевого господарського не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічний позов. В обґрунтування апеляційної скарги перший відповідач за первісним позовом   вказав, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції  не було враховано, зокрема, те, що КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»у спірних правовідносинах є уповноваженим державним органом по здійсненню владних функцій, пов'язаних з державною реєстрацією на нерухоме майно всіх форм власності. Спори, що виникають з приводу реалізації цих владних функцій є публічно-правовими спорами та підлягають розгляду як справи адміністративної юрисдикції за правилами КАС України. А тому, згідно зі ст. 12  та  п. 1 ст. 62 ГПК України даний спір не підлягає  розгляду господарськими судами. Крім того, перший відповідач вказує, що прокурор не обґрунтував, яким чином відсутність актів прийому в експлуатацію  об'єктів  нерухомості зачіпає інтереси держави в особі Кулиничівської селищної ради. При цьому скасування права власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на це нерухоме майно буде зачіпати інтереси держави, оскільки відсутність цеху по збиранню шпал припинить будівництво метрополітену.

Другий відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що  Комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»підтримує свої заперечення, що надавалися до господарського суду, де зазначалося, що у відповідності  до статті 5 Закону України «Про державну  реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обмежень»бюро технічної інвентаризації до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрації об'єктів нерухомості  здійснює реєстрацію прав власності на підставі наданих право підтверджуючих документів.

Другий відповідач також вказав, що оскільки інших відомостей по даній справі КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»не має, та у зв'язку із зайнятістю представника підприємства  у інших судових засіданнях, просить розглянути справу  без участі  представника КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації».

          Прокурор відзив на апеляційну скаргу першого відповідача не надав, в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Враховуючи, що  прокурор був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю прокурора за наявними матеріалами справи.

          Позивач  надав відзив на апеляційну скаргу першого відповідача, в якому просив суд рішення  господарського суду Харківської області  від 13.11.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу  ДП «Харківський метрополітен»залишити без задоволення. В обґрунтування правомірності висновків суду щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом позивач посилався , зокрема на те, що суду не було надано доказів того, що право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розташована база метрополітену належить ДП «Харківський метрополітен». Відповідно  до чинного законодавства таке право посвідчується державним актом на право власності чи постійне  користування земельною ділянкою. Проте, відповідач до суду зазначеного документу, що підтверджує його право на цю земельну ділянку, не надав, тому не мав права використовувати земельну ділянку  за її цільовим призначенням. Щодо відмови в задоволенні  позовних вимог за зустрічним позовом позивач зазначив що в матеріалах справи відсутні докази того, що ДП «Харківський метрополітен»уповноважено від імені держави звертатися до суду з питань встановлення права власності, тому позовні вимоги ДП «Харківський метрополітен»є безпідставними.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  за зустрічним позовом, Міністерство транспорту та зв'язку України в судове засідання не з'явилося, про причини нез'явлення суд не повідомило. Враховуючи, що  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  за зустрічним позовом була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за її відсутністю за наявними матеріалами справи.

       В судове засідання 09.02.09р. представником Кулиничівської селищної ради через канцелярію апеляційного господарського суду було надане клопотання про відкладення розгляду справи.

          Розглянувши надане клопотання, судова колегія вирішила відмовити в його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю.

          В судовому засіданні 09 лютого2009р. було оголошено перерву до 11 лютого 2009 року до 14:10 год. для виготовлення повного тексту постанови.

                    Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника першого відповідача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Харківський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Кулиничівської селищної ради  до Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП "Харківський метрополітен" та з врахуванням  уточнень від 15.10.07р.  до  Комунально підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту України на нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г, виданого 26.10.2006 р., серія ЯЯЯ № 894857; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно: нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з, виданого 26.10.06 р., серія ЯЯЯ № 894856; визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329828 серії СВХ № 011113; визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329390 серії СВХ № 011112; зобов'язання КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” виключити з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна,  23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з.

          23.10.2007 р. перший відповідач, ДП "Харківський метрополітен", заявив зустрічний позов до Кулиничівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство транспорту та зв'язку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Комунальне підприємство "Харківське районне бюро технічної інвентаризації", в якому просив визнати за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з. Також позивач за зустрічним позовом просив  визнати дійсними свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 894857, видане 26.10.2006 р. та витяг про реєстрацію права власності 12329828 сер. СВХ № 011113, виданий 30.10.2006 р. нежитлової будівлі цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г, свідоцтво про право власності ЯЯЯ № 894856, видане 26.10.2006 р. та витяг про реєстрацію права власності 12329390 сер. СВХ № 011112, виданий 30.10.2006 р. на нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з.

06.11.2007 р. позивач за зустрічним позовом надав доповнення  до зустрічних позовних вимог, відповідно до яких просив визнати право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю –цех по збиранню шпал площею 455,50 м2 за адресою Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України; визнати право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю –пральню площею 131,70 м2 за адресою Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту України на нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г, виданого 26.10.2006 р., серія ЯЯЯ № 894857; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно: нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з, виданого 26.10.06 р., серія ЯЯЯ № 894856, слід зазначити наступне.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні  правові наслідки, спрямований  на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків  характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу  відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні  і такі, що не мають нормативного  характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт-це прийнятий  уповноваженим державним чи  іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий  документ, який встановлює, змінює чи  скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер                     та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Враховуючи що свідоцтво  про право власності не є актом нормативного чи ненормативного характеру, оскільки воно самостійно не породжує певні правові наслідки, а є лише похідним документом  про оформлення права власності, то спір про визнання  недійсним свідоцтва  про власність не підлягає розгляду в господарських судах України. Таким чином, у разі  прийняття  такого позову  господарський суд повинен припинити  провадження у справі згідно з п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 р.  в частині визнання недійсними та скасування  свідоцтв про право власності  підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині вимог припиненню згідно з п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог прокурора про визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329828 серії СВХ № 011113; визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329390 серії СВХ № 011112 слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Внаслідок реєстрації права власності на нерухоме майно видається Витяг із Реєстру прав про реєстрацію права власності, який по суті є інформаційним носієм відомостей про зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вищевказаного Тимчасового положення витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно  –це документ, що видається по результатам прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказаний витяг не є актом державного чи іншого органу у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вирішення питання відповідності його вимогам закону не є компетенцією господарського суду.

Так, згідно з п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

        Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що видаються КП “Харківське районне бюро технічної інвентаризації”, не спрямовані на регулювання суспільних відносин, оскільки за змістом лише посвідчують певні факти.

Крім того, слід зазначити, відповідно щодо п.п.5.7.п.5 Тимчасового положення витяг про реєстрацію прав власності  на нерухоме майно витяг є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329828 серії СВХ № 011113; визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації”, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329390 серії СВХ № 011112  не  можуть бути предметом судового розгляду і не підлягають вирішенню в господарському  суді, тому провадження у справі в цій частині вимог підлягає  припиненню згідно з п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин,  рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 р.  в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними  та  скасування витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданих КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” підлягає скасуванню.

Судова колегія також не погоджується з висновком суду першої інстанції  про задоволення позовних вимог в частині  зобов'язання КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" виключити з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в 1968 році на виконання  Постанови Ради Міністрів  УРСР від 16.05.1968 №250, виконання рішення виконкому Харківської районної ради депутатів трудящих від 06.06.68 р. № 431 була відведена  в натурі  земельна ділянка площею 30,3 га  в постійне користування за цільовим призначенням –для будівництва бази метрополітену, про що свідчить акт відводу земельної ділянки(а.с.117, том 1).В акті зазначено, що відведена земельна ділянка може бути використана  тільки за прямим призначенням. Як вказує перший відповідач, Дирекцією метрополітену, що будується (структурний підрозділ метрополітену) на вказаній земельній ділянці при будівництві метрополітену за державні кошти, виділені на будівництво метрополітену було збудовано спірне нерухоме майно, в т. ч.: в 1984 р. –пральня (хімчистка) спецодягу і в 1985 р. –цех по збиранню шпал, які були прийняті  в експлуатацію та на баланс метрополітену у 1984 та 1985 роках  у встановленому законом порядку. Ці забудови  експлуатуються метрополітеном за цільовим призначенням  більш 20 років, що підтверджується  картками обліку основних засобів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань.    

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Прокурор та позивач  за первісним позовом не надали суду доказів неправомірності набуття за  Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права  державної власності на майно, зазначене в позовній заяві.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що  відсутні правові підстави    для задоволення позовних вимог прокурора в частині зобов'язання КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" виключити з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з,тому рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2008 р. щодо задоволення позовних вимог в цій частині підлягає скасуванню.

Судова колегія  погоджується з висновком суду першої інстанції  про  відмову  в задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом просив визнати право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю –цех по збиранню шпал площею 455,50 м2 за адресою Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України; визнати право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю –пральню площею 131,70 м2 за адресою Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” покладено на міністерства та інші, підвідомчі Кабінету Міністрів України, органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності.

Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджують статути підприємств, здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року №789 затверджене “Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України”, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п.1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4). Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Харківський метрополітен»Державне підприємство «Харківський метрополітен»є державним  унітарним підприємством  і діє як державне  комерційне підприємство, що засноване на державній  власності та входить  до сфери Управління Міністерства транспорту та зв'язку  України.

Відповідно п. 4.2 Статуту майно Державного підприємства «Харківський метрополітен»є державною власністю і належить йому на праві  господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство  володіє, користується  та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та цьому статуту.   

Таким чином, власником майна є держава в особі  Міністерства транспорту та зв'язку України”, а Державне підприємство «Харківський метрополітен»є суб'єктом господарювання, якому майно належить на праві господарського відання.

Згідно із ч.2 ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Частиною 3 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що до захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До захисту права господарського відання застосовуються положення, встановлені для захисту права власності.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, суб'єкт господарювання, який вважає, що певне майно належить йому на праві повного господарського відання, і це право оспорюється (або втрачений документ, що підтверджує це право), може подати до суду позов лише про визнання його права господарського відання на майно.

Позивач не надав суду доказів щодо порушення відповідачем його права господарського відання на спірне майно.

Отже, виходячи з положень ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.136 Господарського кодексу України, ст.392 Цивільного кодексу України, позивач мав право звернутися до суду з позовом за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (в даному випадку - права господарського відання), але право державної власності на майно, що є предметом спору, позивачу не належить, а чуже право підлягає захисту лише в межах інституту представництва.

В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що Міністерство транспорту та зв'язку України надавало повноваження в установленому порядку позивачу за зустрічним позовом звертатись до господарського суду за захистом права державної власності.

Міністерство транспорту та зв'язку України, як державний орган та самостійна юридична особа, має право звертатися з позовами до господарського суду (в тому числі і з позовами про визнання державної власності) в разі його порушення або невизнання.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право одної юридичної особи звертатись до господарського суду з самостійними вимогами в інтересах іншої юридичної особи. Діюче процесуальне законодавство України також не передбачає, після звернення особи до суду з позовом, залучення до участі у справі іншого позивача, заміну неналежного позивача, оскільки звернення до суду є правом, а не обов'язком суб'єкта звернення.

Міністерством транспорту та зв'язку України, яке залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, прийняте по справі № 47/261-08 рішення господарського суду від 13листопада 2008 р. по  не оскаржене.

Крім того,  на  час звернення позивача з позовом,  право  державної власності на майно, зазначене в позовній заяві зареєстроване за  Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Таким чином, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 13 листопада2008р. по справі № 47/261-08 частково прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга першого відповідача  за первісним позовом підлягає частковому  задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись п.1статті 80, статтями 99, 101, п.2 ст. 103, п. 4 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

          В  задоволенні клопотання  представника позивача Кулиничівської селищної ради про відкладення розгляду справи відмовити.

       Апеляційну  скаргу  першого відповідача за первісним позовом  задовольнити частково.

          Рішення господарського суду  Харківської області від 13листопада 2008 р. по справі № 47/261-08 скасувати частково, а саме в частині задоволення позовних вимог прокурора за первісним позовом та  покладення судових витрат на відповідачів за первісним позовом та прийняти в цій частині нове рішення.  

Припинити провадження у справі  в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту України на нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-г, виданого 26.10.2006 р., серія ЯЯЯ № 894857; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на нерухоме майно: нежитлову будівлю пральні площею 131,70 м2, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з, виданого 26.10.06 р., серія ЯЯЯ № 894856  та про визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329828 серії СВХ № 011113; визнання недійсним та скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації” 30.10.2006 р. за № 12329390 серії СВХ № 011112 .

В задоволенні позовних вимог  прокурора про зобов'язання КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" виключити з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію права державної власності на нежитлову будівлю цеху по збиранню шпал площею 455,50 кв. м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, буд. 23-г та нежитлову будівлю пральні площею 131,70 кв. м., розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Затишшя, вул. Комунальна, 23-з   відмовити.

          В частині  відмови в задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом рішення господарського суду  Харківської області від 13 листопада 2008 р. по справі № 47/261-08 залишити без змін.

        Головуючий суддя                                                                Шепітько І.І.

                                 суддя                                                               Камишева Л.М.

                                 суддя                                                               Лакіза В.В.