Постанова

від 10.02.2009 по справі 21/113-08-3675

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/113-08-3675

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р. Справа № 21/113-08-3675

  Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився    

від відповідача: Стаєцький К.М. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський Портовий Елеватор”, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від  27 листопада 2008 року                    

у справі № 21/113-08-3675                                                                                                                                                                                                                                                                                      

за позовом Компанії Industry East Europe Investments LTD, м. Одеса

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський Портовий Елеватор”, м. Одеса

про  заборону розірвання договору

В С Т А Н О В И Л А:

   19.09.2008 р. Компанія Industry East Europe Investments LTD (далі позивач, Компанія) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський Портовий Елеватор” (далі відповідач, Підприємство) про заборону розірвання укладеного між сторонами у справі договору № 38-06/ПР про надання послуг по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур від 11.06.2008 р.

   Заявою від 26.11.2008 р. Компанія уточнила позовні вимоги та просила суд зобов'язати Підприємство виконувати умови укладеного між сторонами у справі договору № 38-06/ПР про надання послуг по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур від 11.06.2008 р. належним чином.      

   Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2008 р. Компанія отримала лист Підприємства № 422/1 від 29.08.2008 р., у якому зазначалось, що наказом голови правління ДАК „Хліб України” № 91 від 28.08.2008 р. Підприємству наказано, починаючи з 15.09.2008 р., забезпечити 100 % елеваторних місткостей для роботи з ДП ДАК „Хліб України” „Хліб-Експорт” та  Підприємство зобов'язано закінчити виконання зобов'язань з контрагентами, з якими були укладені договір перевалки у строк до 15.09.2008 р., у зв'язку з чим Підприємство, посилаючись на виникнення форс-мажорних обставин, що зумовлені діями влади та істотними змінами обставин просить Компанію закінчити виконання зобов'язань за договором № 38-06/ПР від 11.06.2008 р. в строк до 15.09.2008 року. Вищезазначений лист Підприємства розцінений Компанією, як пропозиція припинити дію договору № 38-06/ПР за домовленістю сторін, яка відхилена останньою, у зв'язку з чим, на думку позивача, його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

   Письмовий відзив на позов від відповідача не надходив.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 27.1102008 р. (суддя Зеленов Г.М.) позов задоволений у повному обсязі та Підприємство зобов'язано виконувати умови укладеного між сторонами у справі договору № 38-06/ПР від 11.06.2008 р. належним чином. З відповідача на користь позивача стягнуті понесені останнім судові витрати по справі: 85 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що положення пункту 2 Протоколу наради Кабінету Міністрів України від 05.08.2008 р. та наказ голови правління ДАК „Хліб України” № 91 від 28.08.2008 р. не є форс –мажорними обставинами і не можуть бути правовою підставою для припинення правовідносин між сторонами за договором від 11.06.2008 р. за № 38-06/ПР, оскільки не впливають на виконання сторонами умов зазначеного договору, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Понесені позивачем судові витрати по справі покладені місцевим судом на відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

   В апеляційній скарзі Підприємство просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з  порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Компанії. В судовому засіданні представник Підприємства доводи апеляційної скарги підтримав.            

   Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

   Представник Компанії двічі в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що на адресу останнього судом двічі направлялися ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи, що повернуті органами зв'язку з позначкою адресат за адресою не знаходиться.

   Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то колегія суддів примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою адресат за адресою не знаходиться, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення Компанії про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає, що останній був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, внаслідок чого справа була розглянута судом за відсутністю представника Компанії.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Підприємства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню з наступних з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 11.06.2008 р. між сторонами у справі був укладено договір № 38-06/ПР про надання послуг по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур за умовами якого Підприємство зобов'язалось надавати Компанії послуги щодо перевалки вантажу (лабораторний аналіз, організація вивантаження з залізничного або автотранспорту, приймання, розміщення, зберігання на елеваторі з проведенням усіх необхідних технологічних операцій та відвантаження до судна зернових, зернобобових культур та олійних культур) у кількості та цінах обумовлених додатками до договору, а Компанія зобов'язалась оплатити надані послуги в повному обсязі.

   Сторонами передбачено, що договір набрав чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2009 р., а також те, що розірвання договору здійснюється шляхом підписання сторонами відповідної угоди.

   01.09.2008 р. Компанія отримала лист Підприємства № 422/1 від 29.08.2008 р., у якому зазначалось, що наказом голови правління ДАК „Хліб України” № 91 від 28.08.2008 р.  Підприємству наказано, починаючи з 15.09.2008 р., забезпечити 100% елеваторних місткостей для роботи з ДП ДАК „Хліб України” „Хліб-Експорт” та  Підприємство зобов'язано закінчити виконання зобов'язань з контрагентами, з якими були укладені договір перевалки у строк до 15.09.2008 р., у зв'язку з чим Підприємство, посилаючись на виникнення форс-мажорних обставин, що зумовлені діями влади та істотними змінами обставин просить Компанію закінчити виконання зобов'язань за договором № 38-06/ПР від 11.06.2008 р. в строк до 15.09.2008 року. Вищезазначений лист Підприємства розцінений Компанією, як пропозиція припинити дію договору № 38-06/ПР за домовленістю сторін.

   Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що положення пункту 2 Протоколу наради Кабінету Міністрів України від 05.08.2008 р. та наказ голови правління ДАК „Хліб України” № 91 від 28.08.2008 р. не можуть бути правовою підставою для зміни або розірвання укладеного між сторонами у справі договору від 11.06.2008 р. за № 38-06/ПР, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 173, 175, 179, 180 ГК України та ст. ст. 525, 526, 626, 629, 651 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

   Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

   У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

   Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

   Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство до суду з приводу розірвання договору № 38-06/ПР від 11.06.2008 р. не зверталось та цей договір в судовому порядку не розірваний, а тому є чинним та діючим до сьогоднішнього часу, так як не розірваний, а ні за рішення суду, а ні за згодою сторін, що його уклали, у зв'язку з чим є обов'язковим для обох сторін.

   Компанія, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надала жодного доказу того, що Підприємство ухиляється від виконання будь-яких своїх зобов'язань за укладеним договором № 38-06/ПР від 11.06.2008 р., а заявлені позовні вимоги щодо зобов'язання Підприємства взагалі виконувати умови укладеного договору належним чином носять декларативний характер, є голослівними, неконкретними та недоведеними належними та допустимими доказами, а тому задоволені бути не можуть, так як в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що відповідач ухиляється від виконання будь-яких своїх зобов'язань за вищеназваним договором.     

   Оскільки, при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають фактичним обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський Портовий Елеватор”, м. Одеса –задовольнити частково.

   Рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2008 року у справі № 21/113-08-3675 –скасувати.

   Позовні вимоги Компанії Industry East Europe Investments LTD, м. Одеса до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський Портовий Елеватор”, м. Одеса –про зобов'язання виконувати умови укладеного між сторонами у справі договору № 38-06/ПР про надання послуг по прийманню, зберіганню та відвантаженню зернових, зернобобових та олійних культур від 11.06.2008 р. належним чином – залишити без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 11.02.2009 р.