Постанова

від 14.03.2013 по справі 5017/3721/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р.Справа № 5017/3721/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів: Лисенко В.А., Картере В.І.

(склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду)

секретар судового засідання - Станкова І.М.

за участю:

від УПФУ в Малиновському районі м. Одеси - Барва І.А., за дов. від 04.01.2013 р. № 0078/08;

Інші учасники провадження у справі про банкутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС

на постанову господарського суду Одеської області від 16.01.2013р.

по справі №5017/3721/2012

за заявою кредитора: Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

до боржника: Приватного підприємства «Пріорітет-Н»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника Приватного підприємства «Пріорітет-Н», оскільки останній неспроможний виконати зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 1405, 77грн. та фактично припинив господарсько-фінансову діяльність.

Ухвалою суду від 21.12.2012р. порушено провадження у справі №5017/3721/2012 про визнання банкрутом Приватного підприємства «Пріорітет-Н» у порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Одеської області (суддя Грабован Л.І.) від 16.01.2013р., серед іншого, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси визнано кредитором Приватного підприємства «Пріорітет-Н» з грошовими вимогами в сумі 1405, 77 грн., Приватне підприємство «Пріорітет-Н» визнано банкрутом, відносно вказаної юридичної особи відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дєчеву Ольгу Миколаївну, яку зобов'язано провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказаний судовий акт вмотивовано наявністю безспірних грошових вимог до боржника, наявністю в матеріалах справи відомостей, які свідчать про: фактичне припинення боржником підприємницької діяльності та його неспроможність сплатити наявну заборгованість.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду від 16.01.2013р. скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, особа, яка звернулась з апеляційною скаргою вказує на те, що ліквідатором ПП «Пріорітет-Н» не було сповіщено ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення ліквідаційної процедури та не надано документів для проведення податкової перевірки.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді: Лисенко В.А., Картере В.І.) зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.03.2013 р. о 10:00, про що усі учасники провадження повідомлені належним чином.

21.02.2013 р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 16.01.2013 р. без змін, з підстав, викладених у зазначеному відзиві.

У судове засідання 14.03.2013 р. з'явився представник УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, який проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову господарського суду Одеської області від 16.01.2013р. без змін. Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення останні повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників провадження у даній справі обов'язковою судом не визнавалась, судова колегія вбачає за можливе розглянути апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС за відсутності учасників процесу, які в судове засідання не з'явились.

Заслухавши пояснення представника УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування постанови господарського суду Одеської області від 16.01.2013р., з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 4-1 ч. 2 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачені особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Для ініціювання справи про банкрутство відсутнього боржника та визнання його банкрутом на підставі відсутності боржника за місцезнаходження кредитор зобов'язаний надати відповідні докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 104 Постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І, арк. спр. 8-9), 17.03.2010р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ПП «Пріорітет-Н» за вказаною адресою.

Відповідно до листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №31510/18-220 від 15.11.2012р. (том І, арк. спр. 10-11) ПП «Пріорітет-Н» перед ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС звітувало 31.07.2008р.

Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області №05-02-40/06 від 02.01.2013р. (том І, арк. спр. 40) ПП «Пріорітет-Н» фінансову звітність за 2011-2012 роки до органів статистики не надавало.

Відповідно до постанови № В-4/189 від 01.10.2010р. першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про повернення виконавчого документу боржник за адресою, вказаною у виконавчому документів: м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 22А не знаходиться, що підтверджується актом державного виконавця; майна належного боржнику, підлягаючого опису й арешту для погашення боргу, не виявлено.

Згідно довідки ДП „Центр державного земельного кадастру" №06-02/41586 від 29.12.2012р. (том І, арк. спр. 49) станом на 29.12.2012р. відсутні відомості щодо земельних ділянок, які значаться за ПП «Пріорітет-Н».

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, заборгованість ПП «Пріорітет-Н» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1039, 88грн. та зі сплати фінансових санкцій у сумі 365, 89грн. підтверджується: постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-10182/08/1570 від 09.11.2009р. (том І, арк. спр. 57), виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду по справі №2-а-10182/08/1570 від 09.11.2009 р. (том І, арк. спр. 38), постановою № В-4/189 від 01.10.2010р. про повернення виконавчого документу стягувачеві (том І, арк. спр. 37).

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції направлялась Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС копія ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника від 21.12.2012 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( том І, арк. спр. 42), а тому пояснення скаржника щодо відсутності в останнього можливості провести позапланову виїзну документальну перевірку відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки у ДПІ було достатньо часу для здійснення відповідної перевірки.

Відповідно до ст. 82.2 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову господарського суду Одеської області від 16.01.2013р. у справі №5017/3721/2012 прийнято на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Одеської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 16.01.2013р. по справі №5017/3721/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 14.03.2013 р.

Головуючий суддя ФілінюкІ.Г.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Картере В.І.