Постанова

від 03.02.2009 по справі 2/451

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/451

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.02.2009                                                                                           № 2/451

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Гольцової  Л.А.

 при секретарі:           Бабенко Т.І.

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Асоціація "Київцукор"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.10.2008

 у справі № 2/451 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія"

 до                                                   Асоціація "Київцукор"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   виселення

ВСТАНОВИВ:

 Встановив:

Рішенням господарського суду м.Києва від28.10.2008р.у справі № 2/451 позов задоволено повністю. Виселено відповідача із займаного приміщення, яке розташоване в м. Києві по вул. Кравченка, 17 кв. 73, що належить ТОВ „Лізингова компанія” на праві приватної власності. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права.

  В судовому засіданні 03.02.2009 р. від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив зупинити провадження у даній справі до вирішення справи № 38/472  у зв'язку з тим, що в Господарському суді м. Києва розглядається справа № 38/472 за позовом ТОВ „Лізингова компанія” (позивача) до Асоціації „Київцукор”(відповідача) про стягнення заборгованості по орендній платі. Асоціацією „Київцукор”(відповідачем) подано зустрічний позов про визнання умов Договору оренди від 28.08.2001 р. недійсними, визнання за Асоціацією „Київцукор” права на зарахування вартості затрат, понесених на поліпшення орендованого приміщення в сумі 71803,70 грн.,  в рахунок орендної плати.

Представник позивача заперечує проти задоволення заявленого клопотання представника відповідача по зупинення розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки справа № 38/472 не пов'язана предметом спору з даною справою.

           Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

           Скаржник зазначає, що 28.08.2001 р. між ТОВ „Лізингова компанія” (позивачем) та Асоціацією „Київцукор” (відповідачем)  було укладено договір оренди приміщення за адресою: м. Київ, по вул. Кравченка, 17 кв. 73. Позивач, пред'являючи позов про примусове виселення із займаного нежилого приміщення, керувався ст. 116 Житлового Кодексу Української ССР, а місцевий господарський суд прийняв цей позов до провадження, не звернувши уваги на ті обставини, що договір оренди, у відповідності з яким відповідач займає спірне приміщення, укладений між двома юридичними особами, не являється договором житлового найму, внаслідок чого відносини сторін знаходяться поза сферою регулювання норм Житлового законодавства.

            Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції без змін з підстав зазначених у відзиві.

Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

28 серпня 2001 р. між ТОВ „Лізингова компанія” та Асоціацією „Київцукор” було укладено договір оренди приміщень за адресою: 04050, м. Київ, вул. Кравченка,  17, кв.73, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2005 р. по справі № 2/518 розірвано укладений договір оренди приміщень.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2006р. рішення  Господарського суду міста Києва від 08.12.2005 р. по справі № 2/518 залишено  без змін.

Відповідач 27.07.2006 р. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання за ним права власності на частку в спірному приміщенні, відповідно до вартості на його поліпшення, за даним позовом було порушено справу № 8/385.

Постановою від 28.07.2008 р. Київський апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2008 р. по справі № 3/385 та в задоволенні позову відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2008 р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2008 р. по справі № 8/385 залишена без змін.

Позивач подав до господарського суду першої інстанції позов про примусове виселення відповідача з приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кравченка,17 кв. 73, що належить позивачу на праві приватної власності ( договір купівлі-продажу а.с.4-5).

Рішенням господарського суду першої інстанції від 28.10.2008 р. позов задоволено повністю. Судове рішення мотивоване тим, що спір між сторонами виник внаслідок  розірвання в судовому порядку договору оренди від 28.08.2001 р. та незвільнення відповідачем спірного нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кравченка,17 кв. 73. Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінено або розірвано з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду; отже договір оренди від 28.08.2001 р. укладений між позивачем та відповідачем припинив свою дію з моменту набрання законної сили рішення Господарського суду м. Києва від  08.12.2005 р., яким було розірвано вищезазначений договір оренди.

Апеляційний господарський суд, проаналізувавши всі докази по справі, не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2005 р. по справі № 2/518, яке набрало законної сили, розірвано договір оренди від 28.08.2001 р., укладений між ТОВ „Лізингова компанія” і  Асоціацією „Київцукор” .

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення вищенаведених норм, після розірвання в судовому порядку договору оренди від 28.08.2001 р. не звільнив спірне приміщення та не передав його в установленому законом порядку позивачу.

Таким чином, оскільки відсутні законні підстави перебування відповідача у спірному приміщенні, то господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про виселення відповідача із спірного приміщення.

             Враховуючи викладене, відсутні законні підстави визнати доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують докази позивача, надані в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому апеляційний господарський суд вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду м.Києва від28.10.2008р. у справі №2/451 залишити без змін,  апеляційну скаргу без задоволення.

Справу № 2/451 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Гольцова  Л.А.

 06.02.09 (відправлено)