Постанова

від 28.02.2013 по справі 813/237/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Справа № 813/237/13-а

16 год. 19 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника позивача Борового І.М.,

представник відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.11.2012 року №0001100802/1342 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 22894 грн. 21 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині нарахування штрафних санкцій прийнято з порушенням норм податкового законодавства, оскільки згідно з актом перевірки від 16.02.2012 року податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, а в акті перевірки від 01.11.2012 року зазначено, що позивачем збільшено суму грошового зобов'язання. З огляду на це, вважає, що податковим органом неправомірно застосовано підвищений розмір штрафу. Крім того, позивач посилається на Узагальнюючу податкову консультацію з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій, затверджену наказом ДПС України від 22.11.2012р. №1046, згідно з якою, повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість застосовується у розрізі кожного окремого з податкових порушень (однотипне порушення), передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 14.02.2013р., в якому проти позову заперечив, просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що штрафні санкції ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» були застосовані на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, якою визначено що, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Вважає, що штрафна санкція в розмірі 22894,21 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0001100802/1342 визначена правомірно. На цих підставах, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та у в письмовому доповненні до позовної заяви. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», що знаходиться за адресою: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ - 03349039, зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради, № запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР від 26.05.2005р. №14151080001001911. Взяте на податковий облік в органах державної податкової служби з 08.05.1997р., станом на 21.12.2012 року перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платника податків у м. Львові.

Судом встановлено, що 16.02.2012р. СДПІ ВПП у м. Львові проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт від 16.02.2012р. №162/23-2/03349039.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 41530,67 грн., в т.ч. за січень 2011р. в сумі 19950,00 грн., за березень 2011р. в сумі 9933,34 грн., за квітень 2011р. в сумі 332,13 грн., за травень 2011р. в сумі 7262,40 грн., за липень 2011р. в сумі 3412,80 грн., за вересень 2011р. в сумі 640,00 грн.

На підставі вказаного порушення, СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. № 0000192301/3373, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 42547,87 грн., в т.ч. 41530,67 грн. основного платежу, 1017,20 грн. штрафних санкцій.

В подальшому, СДПІ ВПП у м. Львові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» по питанню реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наданих покупцям ТзДВ «Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів» (код ЄДРПОУ - 00291115) за червень 2012 року, липень 2012 року, ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (код ЄДРПОУ - 00278801) за липень 2012 року, ТзОВ «Новація-Стиль» (код ЄДРПОУ - 30336874) за березень 2012 року, квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 01.11.2012 року № 934/32-00/03349039.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2012 року в сумі 45788,42 грн.

На підставі вказаного порушення, СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0001100802/1342, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 68682,63 грн., в т.ч. 45788,42 грн. основного платежу, 22894,21 грн. штрафних санкцій.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Статтями 117, 119-121, 123, 127-128 Податкового кодексу України передбачено застосування фінансових санкцій за повторне порушення платниками податків податкового законодавства.

Зокрема, п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача підвищеного розміру штрафної санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 10 квітня 2012 року № 0000612301, суд вважає за необхідне зазначити, що визначені п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тобто, повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0001100802 від 09.11.2012 року зазначено, що визначення суми податкових зобов'язань здійснено на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2012р. СДПІ ВПП у м. Львові ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192301/3373, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 42547,87 грн., в т.ч. 41530,67 грн. основного платежу, 1017,20 грн. штрафних санкцій.

В якості підстави винесення податкового повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000192301/3373 вказано п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001100802 від 09.11.2012 року винесено за аналогічне порушення, що передбачає можливість застосування до платника податків підвищеної відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби від 09.11.2012 року №0001100802/1342 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 22894 грн. 21 коп. винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 05 березня 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик