Постанова

від 20.11.2006 по справі 8/317-06-10360а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/317-06-10360А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" листопада 2006 р.Справа  № 8/317-06-10360А

Позивач: Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзівському районі Одеської області;

Відповідач: Спільне українсько-словацьке підприємство “ОДЕНІТ Л.Т.Д.”;

про стягнення 629, 16 грн.

                    Суддя                                                                                  Атанова Т.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: Чайковський О. І. (за довіреністю);

    Суть спору: Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзівському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до                                Спільного українсько-словацького підприємства “ОДЕНІТ Л.Т.Д.” про поновлення строку позовної давності та стягнення  виплаченої пенсії у регресному порядку за період з 01.07.2000 р. по 31.03.2001 р. у сумі 629, 16 грн.  

            Відповідач у засідання суду  з'явився, надав відзив на позов, у якому зазначив, що в Акті № 2 про нещасний випадок на виробництві відповідачем вказаний Фрунзівський комбікормовий завод. Згідно Статуту   СП “ОДЕНІТ Л.Т.Д.” не є правонаступником Фрунзівського комбікормового заводу  і не може бути належним відповідачем у даній справі, крім того позивачем порушений  строк позовної давності.

                                       Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Гр. Баранов Микола Володимирович отримав  травму внаслідок нещасного випадку, який стався ним під час роботи у токарному цеху Фрунзівського комбікормового заводу, що підтверджено актом від 19.12.1983р. № 2 про нещасний випадок на виробництві.

     Загальна сума виплаченої пенсії за період 01.07.2000 р. по березень 2001р. складає   629, 16 грн., що підтверджено  довідками Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзівському районі Одеської області.

     Відповідно до ст. 460 Цивільного Кодексу Української РСР, який діяв у час виникнення заборгованості, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати  суми виплачених пенсій.

Згідно п.3.13 Інструкції “Про порядок подання регресних вимог підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами Пенсійного фонду України”, затвердженої Правлінням Пенсійного фонду України від 16.07.1996р. №9-2,  регресні вимоги подаються у межах строків позовної давності, визначених відповідно до статей 71-76 Цивільного кодексу Української РСР.

    Згідно ст. 71 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

    Позовна давність  - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права та інтересу.

    Управління Пенсійного Фонду України в Фрунзівському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом  лише 06.10.2006 р., таким чином у позивача сплив строк позовної давності для звернення до суду з цією позовною заявою.      

    Позивач не надав суду будь-яких доказів, підтверджуючих поважність причин пропуску строку позовної давності, тому підстав для його поновлення суд не вбачає.

    Згідно ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову  є підставою для відмови в позові.

    Враховуючи вище зазначене  суд вважає, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.  160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  У позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Атанова Т.О.