Рішення

від 14.03.2013 по справі 903/98/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2013 р. Справа № 903/98/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія-Бліг" в особі Луцької філії ТзОВ "Олександрія-Бліг", с.Маяки, Луцький район

до відповідача Приватного підприємства "Авалон", м.Луцьк

про стягнення 53 388,11 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Черніка П. М., дов. від 27.02.2013 року;

від відповідача: Оліферчук А. В., директор;

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач ставив вимогу стягнути з відповідача 53 388,11 грн. з них 11 493,76 грн. - заборгованості за товар, 37 926,90 грн. процентів за користування чужими коштами, 519,55 грн. пені та 3 447,90 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу товару, укладеного між сторонами 07.07.2010 року; факт поставки товару підтверджено видатковими накладними, часткова оплата-банківськими виписками. Пеня в сумі 519,55 грн. нарахована згідно п. 7.1 договору, штраф у розмірі 3 447,90 грн. - згідно п. 7.4, а проценти за користування чужими коштами в розмірі 37 926,90 грн. - згідно п. 7.4.1 договору.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на відповідні положення статей 527, 530, 536, 625, 629 ЦК України.

В заяві, зареєстрованій судом 25.02.2013 року за вх. № 01-29/2503/13д, позивач вказує, що станом на 26.02.2013 року відповідачем здійснено повну оплату заборгованості в сумі 11 493,76 грн., а тому просить стягнути з відповідача 37 926,90 грн. проценти за користування чужими коштами, 519,53 грн. пені, 3447,90 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що борг в сумі 11 493,76 грн. повністю погашений після пред'явлення позову, визнає пеню в сумі 519,53 грн. та штраф в розмірі 3 447,90 грн., з нарахованими процентами за користування чужими коштами в сумі 37 926,90 грн. не згідний.

Також подав клопотання зупинити провадження у справі на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України в зв'язку з подачею до господарського суду 11.03.2010 року позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 25-1.7 від 07.07.2010 року згідно якого позивач - ТзОВ «Олександрія-Бліг» в особі Луцької філії ставить вимогу про стягнення боргу з ПП «Авалон». Представник позивача заперечує проти зупинення провадження у справі .

Дане клопотання розглянуто в судовому засіданні та відхилено, як необґрунтоване.

При цьому суд враховує те, що станом на 12.03.2013 року ухвала про порушення провадження у справі за позовом ПП «Авалон» до ТзОВ «Олександрія-Бліг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу не винесена, а наявні в матеріалах справи докази дають можливість повно та всебічно дослідити обставини справи та вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається наступне.

07.07.2010 року між Луцькою філією «Олександрія-Бліг» (Продавець по договору) та ПП «Авалон» (Покупець по договору) було укладено договір купівлі-продажу № 25-1.7 (а.с.12).

Зі сторони Продавця договір підписано директором Шутовським О. Ю., який діяв на підставі Положення.

Положення про Луцьку філію ТзОВ «Олександрія-Бліг» затверджено зборами учасників ТзОВ «Олександрія-Бліг», протоколом № 15/03 від 15.03.2010 року (а.с.30-34).

Право на укладення договорів директором філії передбачено п. 5.3.3 Положення.

Також в п. 5.3.4 Положення зазначено, що директор філії на підставі довіреності, наданої директором ТзОВ «Олександрія-Бліг» укладає з юридичними і фізичними особами господарські договори, передбачені такою довіреністю, підписує документи щодо виконання даних договорів (специфікації, акти приймання-передачі виконаних робіт, накладні про передачу товару).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що договір купівлі-продажу укладено директором Луцької філії у відповідності до установчих документів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як слідує з матеріалів справи Продавцем на виконання договору купівлі-продажу від 07.07.2010 року по видаткових накладних з серпня по грудень 2012 року відпущено відповідачу продукції на загальну суму 22 726,29 грн..

Згідно п. 5.1 договору Покупець здійснює розрахунки за товар на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту передачі партії товару Покупцю.

Відповідачем оплата товару здійснена на суму 10 882,53 грн., заборгованість станом на 28.12.2012 року становила 11 843,76 грн., яка підтверджена підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с.15). Водночас, як слідує з позовної заяви позивач просив стягнути заборгованість в сумі 11 493,76 грн., яка як з'ясовано в судовому засіданні погашена відповідачем після порушення провадження у справі, тому в даній частині провадження слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (із-за відсутності предмета спору).

З врахуванням зазначеного, суд розглядає вимогу позивача в частині стягнення пені в сумі 519,55 грн., штрафу в розмірі 3 447,90 грн. та 37 926,90 грн. процентів за користування чужими коштами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором купівлі-продажу від 07.07.2010 року передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленого товару.

Так, згідно п. 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного погашення заборгованості по цьому договору. У випадку прострочки оплати вартості товару Покупцем більше як на 30 календарних днів у відповідності до п.7.4. договору Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 30% вартості неоплаченого товару.

Тому вимога позивача про стягнення пені за прострочку платежу в сумі 519,55 грн. та штрафу в розмірі 3 447,90 грн. підставна і підлягає задоволенню.

Також пунктом 7.1 договору передбачено, що за користування чужими коштами Покупець зобов'язаний згідно п. 7.4.1 договору сплатити 3% від вартості отриманого та неоплаченого товару за кожен день прострочки.

За розрахунком позивача сума процентів за користування чужими коштами становить 37 926,90 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Водночас в даній частині позову суд вважає вимогу безпідставною, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи зобов'язання між сторонами по справі виникли із договору купівлі-продажу і регулюються главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства .

Положеннями статті 692 ЦК України регулюються правовідносини з оплати товару, частиною 3 якої встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ст. 13 ЦК України).

Отже сплата процентів за користування чужими грошовими коштами, обумовлена положеннями ст.536, ч.3 ст.692, які є загальними нормами права, обмежена спеціальними нормами права, зокрема, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Зважаючи на те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу, містить відповідальність за прострочку виконання грошового зобов'язання у формі сплати пені та штрафу, слід дійти висновку, що умовами цього договору не врегульовані правовідносини сторін з товарного кредиту, які могли б бути підставою для вимоги про сплату процентів за користування чужими коштами.

При вирішенні спору судом врахована правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 27.12.2010 року, Постановах Вищого господарського суду України від 25.09.2010 року № 9/67-38 та від 23.12.2010 року № 6/146(5020-1/038).

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, заборгованість за товар погашена після порушення провадження у справі, суд задовольняє позов лише в частині стягнення пені та штрафу за прострочку оплати товару, витрати позивача по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача з врахуванням вищезазначеного в сумі 498,26 грн..

Керуючись ст. ст. 193,216, 217, 230-232 ГК України, ст. ст. 526, 536, 549, 655, 692 ЦК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авалон»» (43000, м.Луцьк, вул.Гордіюк,8, код ЄДРПОУ 30089224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія-Бліг» в особі Луцької філії ТзОВ «Олександрія-Бліг» (45630, Волинська область, Луцький район, с.Маяки, вул.Бригадний двір,16, код ЄДРПОУ 36360729, рах.№ 26005010007074 у філії ПАТ «Унікредит-Банк» у м.Київ, МФО 300744) 519,55 грн. пені, 3 447,90 грн. штрафу, а також 498,26 грн. грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі на суму 11 493,76 грн..

4. Відмовити в позові на суму 37 926,90 грн..

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення складено

14.03.13

Суддя С. В. Костюк