Рішення

від 07.03.2013 по справі 5017/3796/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2013 р.Справа № 5017/3796/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН"

про стягнення 32055,94 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність№2-5 від 04.01.13р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" про стягнення заборгованості у розмірі 31692,64грн., а саме: основного боргу у розмірі 29200грн., пені у розмірі 2053,73грн., індексу інфляції у розмірі 28,14грн. та 3%річних у розмірі 410,77грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012р. порушено провадження у справі №5017/3796/2012.

24.01.13р. від позивача надійшла заява(вх.№2602/2013 від 24.01.13р.), згідно якої просить суд залучити до матеріалів справи копію опису вкладення поштового відправлення позовної заяви на адресу відповідача.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів справи копію опису вкладення.

24.01.2013р. господарським судом Одеської області зроблено запит до відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" (код 37680501; 65045, м.Одеса, вул.Преображенська, 45-А).

11.02.2013р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради надійшов супровідний лист №2-578 від 06.02.13р.(вх.№4723/2013 від 11.02.13р.) з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 05.02.13р., з якого вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" є 65045, Одеська обл., м. Одеса, Приморський район, вул. вул.Преображенська, буд. 45-А.

12.02.13р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№4939/2013 від 12.02.13р.), згідно якої просить суд долучити до матеріалів справи №5017/3796/2012 довідку Акціонерного банку "Південний" про відкриття позивачу поточного банківського рахунку із зазначенням всіх банківських реквізитів та виписку по рахунку позивача з інформацією про рух грошових коштів за період з 01.05.2012р. по 01.02.2013р.

Судом заява розглянута та задоволена, та залучено до матеріалів справи довідку банку та виписку банку.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.13р. строк вирішення спору по справі №5017/3796/2012 було продовжено до 12.03.13р., в порядку ст. 69 ГПК України.

22.02.13р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№6350/2013 від 22.02.13р.) щодо уточнення суми позовних вимог, згідно якої задля приведення розрахунку штрафних санкцій у відповідність до вимог п.6 ст.232 ГК України, а також з метою компенсації витрат від інфляції, що мали місце за період від дати подання позовної заяви до вирішення розгляду справи №5017/3796/2012 по суті, просить суд стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 32055,94грн., а саме:основний борг у розмірі 29200грн., пеню у розмірі 2191,52грн., індекс інфляції у розмірі 115,74грн., та 3%річних у розмірі 548,68грн.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.02.2013р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

14.11.2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН"(Замовник) було укладено договір №Л-141111 про надання послуг, згідно умов якого Виконавець в порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надавати Замовнику послуги з комплексного прибирання приміщень ресторану «Казка Сходу», що знаходяться за адресою: 65045, м. Одеса, вулиця Преображенська, будинок 45-А. Надалі за текстом Договору зазначені вище примішення іменуються Об'єктом, а послуги з їх прибирання - Послугами.

Згідно з п.2.1. договору, даний договір набуває чинності з 23 листопада 2011р. і діє до 31 грудня 2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір, направивши при цьому письмове повідомлення іншій стороні не пізніше, ніж за 30(тридцять) днів до передбачуваної дати розірвання договору, цей договір вважається автоматично пролонгованим на наступний (черговий) календарний рік на тих самих умовах.

Віповідно до умов п.3.1. договору, вартість послуг за цим договором погоджена сторонами у Специфікації (Додаток №1 до договору, який є його невід'ємною частиною) і складає 7260грн. без ПДВ за кожний повний календарний місяць надання послуг.

01.08.2012р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН"(Замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг від 14.11.2011р. № Л-141111, згідно якої, зокрема п.1.2. передбачено, що сторони домовились викласти п.3.1. договору в наступній редакції:" 3.1. Вартість послуг за цим договором погоджена сторонами у Специфікації (Додаток №2 до договору, який є його невід'ємною частиною) і складає 6360грн. без ПДВ за кожний повний календарний місяць надання послуг."; п.3. Дійсна додаткова угода від 01.08.2012р. №1 набуває чинності з дати її підписання.

Згідно з п.3.3. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що оплата за послуги, надані Виконавцем у розрахунковому періоді (місяці), здійснюється Замовником не пізніше 20 (двадцятого) числа цього ж поточного розрахункового періоду (місяця).

Умовами п.4.2.5. договору передбачено що Виконавець має право призупинити надання послуг за цим Договором у випадку затримки Замовником оплати більш ніж на 10 (десять) календарних днів з моменту закінчення граничного терміну оплати, зазначеного в п.3.4 договору, і до моменту повного погашення наявної заборгованості. При цьому Замовник не має права застосовувати до Виконавця будь які штрафні санкції та/або пред'являти будь-які претензії.

Керуючись умовами п.4.2.5. Договору, позивач припинив надання послуг за Договором, починаючи з 06.09.2012р.

Згідно п.5.1. договору, за несвоєчасну оплату наданих в рамках даного договору послуг Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач надавав відповідачеві послуги щоденно в період з 23 листопада 2011р. до 05 вересня 2012р. (включно) в повному обсязі і з дотриманням всіх вимог щодо якості, претензії до позивача з приводу повноти та якості наданих послуг з боку відповідача були відсутні, про що свідчать підписи представника відповідача та відбитки його печатки на актах здачі-приймання наданих послуг від 31.05.2012р. на суму 7260грн.; від 30.06.2012р. на суму 7260грн., від 31.07.2012р. на суму 7260грн.; від 31.08.2012р. на суму 6360грн.; від 05.09.2012р. на суму 1060грн.

Зобов'язання щодо сплати послуг позивача були виконані відповідачем частково, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем за послуги, надані в перірод з 01 травня 2012р. по 05 вересня 2012р. (включно) в сумі 29200грн.

Про своє рішення припинити надання послуг за Договором позивач попередив віповідача, підписавши при цьому із відповідачем акт здачі-приймання наданих послуг за період 01.09.2012р. по 05.09.2012р.

07.09.2012р. позивач направив на адресу відповідача лист (вих.№0004 від 07.09.2012р.) з вимогою щодо погашення наявної заборгованості в сумі 29200грн.

11.10.2012р. лист повернувся з довідкою УДППЗ «Укрпошта» про закінчення терміну зберігання поштового правлення.

22.10.2012р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" претензією (вих. №0005 від 19.10.2012р.), в якій було запропоновано добровільно погасити суму основного боргу за договором у розмірі 29200грн.

Проте претензія була повернута позивачу 21.11.2012р. у зв'язку з її неврученням відповідачу.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк у повному обсязі, у зв'язку з чим неоплаченими залишились послуги за договором надані в період з 01.05.2012р. по 05.09.2012р. (включно) в сумі 29200грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором зобов'язання щодо оплати наданих послуг, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та заявою щодо уточнення суми позовних вимог згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32055,94грн., а саме:основний борг у розмірі 29200грн., пеню у розмірі 2191,52грн., індекс інфляції у розмірі 115,74грн., та 3%річних у розмірі 548,68грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем взятих на себе за договором про надання послуг №Л-141111 від 14.11.2011р. обов'язків щодо оплати наданих послуг, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" щодо оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача послуг наданих в період з 01.05.2012р. по 05.09.2012р. (включно) в сумі 29200грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" пені в розмірі 2191,52грн. станом на 20.02.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 2177,11грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 115,74грн. та 3%річних у розмірі 548,68грн. станом на 20.02.2013р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку індексу інфляції, судом встановлено, що розрахунок індексу інфляції здійснений належним чином, тому індекс інфляції підлягає задоволенню в сумі 115,74грн.

Поряд з цим перевіривши розрахунок 3%річних, судом встановлено, що він не відповідає вимогам діючого законодавства, та є невірним, у зв'язку з чим судом самостійно було розраховано 3%річних, та підлягає задоволенню у розмірі 545,13грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 29200грн., пені у розмірі 2177,11грн., індексу інфляції у розмірі 115,74грн. та 3%річних у розмірі 545,13грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1608,60грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЧІРНІЙ ТЕГЕРАН" (65045, м.Одеса, вул. Преображенська, буд 45-А, код 37680501) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65005, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АБ "Південний", МФО 328209, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 29200(двадцять девять тисяч двісті)грн., пеню у розмірі 2177(дві тисячі сто сімдесят сім)грн.11коп., індекс інфляції у розмірі 115(сто п'ятнадцять)грн.74коп., 3%річних у розмірі 545(п'ятсот сорок п'ять)грн.13коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1608(одну тисячу шістсот вісім)грн.60коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.03.13р.

Суддя Гут С.Ф.