Рішення

від 11.02.2009 по справі 5020-2/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/009

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2009 р. справа № 5020-2/009

За позовом:                     Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської

міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до:                               Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Ант”

(99002, м. Севастополь,  вул.  Громова, 7, кв.9)

про                               стягнення 51862,00 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача -  Іванов П.П., довіреність № 1547 від 09.01.2009;

відповідача –не з'явився;               

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Ант” (далі - відповідач) про стягнення 51862,00 грн.

Свої позовні вимоги КП „Севтеплоенрго” СМР обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору  про постачання  теплової енергії № 986 від 30.04.1998.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином у встановленому порядку, не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу за вказаною у позовній заяві та договорі адресою, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться”, є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

30.04.1998 між комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради та малим приватним виробничо-комерційним підприємством „Ант” був укладений договір про постачання теплової енергії №986 (далі - Договір) (а.с. 8-11).

Відповідно до розділу 1 Договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач взяв на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії відповідачу до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та належної якості, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався оплачувати отриману енергію за встановленими тарифами.

Тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що Постачальник повинен повідомити Споживача через засоби масової інформації (пункт 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач здійснює попередню оплату теплової енергії не пізніш 20-го числа місяця, що передує розрахунковому.

Відповідно до пункту 7.1 Договору строк дії договору - з 01.03.1998 по 31.12.1998. Договір вважається продовженим на наступні роки, якщо за місяць до спливу його строку немає заяви від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд. Відомостей про розірвання або зміну Договору в матеріалах справи немає. Таким чином, суд вважає, що на момент розгляду справи вказаний Договір є діючим.

Зобов'язання з постачання теплової енергії за Договором позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач, у свою чергу, не в повному  обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з липня 2002 року по листопад 2002 року склала 51862,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються рахунками-фактурами №№ 986 від 01.06.2002, 01.07.2002, 27.08.2002, 02.09.2002, 01.10.2002, 01.11.2002 (а.с. 16-21).

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк виконання зобов'язання малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Ант” по оплаті останнього зі вказаних рахунків сплинув відповідно до умов Договору у жовтні 2002 року.

Згідно зі статтями 256-257 Цивільного кодексу України (далі-Кодексу) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Строк позовної давності за останнім з виставлених позивачем рахунків-фактур сплинув у жовтні 2002 року.

Позовна заява про стягнення з малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Ант” заявленої суми заборгованості подана позивачем –08.01.2009.

Однак, згідно з частиною 3 статті 67 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заява про застосування позовної давності до винесення судом рішення по справі відповідачем не подана, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 51862,00 грн., такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Ант” (99002, м. Севастополь, вул. Громова, 7, кв.9 код ЄДРПОУ 16507310, р/р 260013020267 в АБ „Таврика” м. Севастополя, МФО 324377) на користь комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради  (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03358357, р/р 260300510601 у філії „Кримська дирекція „АБ” Клірінговий Дім”, МФО 384920) заборгованість у розмірі 51862,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дві грн. 00 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                                                              Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано  13.02.2009.