Постанова

від 11.03.2013 по справі 809/515/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  "11" березня 2013 р.                                                                 Справа № 809/515/13-a  м. Івано-Франківськ             Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: Суддя Остап'юк С.В., за участю секретаря Озара О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до  Обслуговуючого кооперативу "Аметист" про стягнення податкового боргу в розмірі 13361,77 гривень, - ВСТАНОВИВ: 14.03.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу "Аметист" (далі – відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу в розмірі 13361,77 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив плату за землю в розмірі 13323,85 гривень та пеню в розмірі 37,92 гривень. Всього відповідачем утворено 13361,77 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.           Позивач в судове засідання не з'явився, суду направив клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.             Судом встановлено, що 09.04.2006 року Виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Обслуговуючий кооператив "Аметист", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 9 – 10).           Відповідач перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби, є платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідачем допущено утворення податкового боргу 13361,77 гривень, що виник в результаті несплати 13323,85 гривень орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, пені, нарахованої державним податковим органом, в розмірі 37,92 гривень.           Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з плати за землю визначена податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, поданої відповідачем позивачу 23.01.2012 року.           Пеня в розмірі 37.92 гривень позивачем визначена самостійно.           Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.           Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено плату за землю (пункт 9.1.10).           При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72). Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.72). Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.           Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4). Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3). Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності, є узгодженими з моменту подання податкових декларацій. Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідачем, здійснення сплати 13323,85 гривень орендної плати за землі державної або комунальної власності, в строки визначені вищевказаними нормами Податкового кодексу України не здійснено. У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу №547 від 01.09.2011 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив. Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг. Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Як встановлено судом, позивачем на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності нарахована пеня в розмірі 37,92 гривень.           Таким чином, 13323,85 гривень орендної плати за землі державної або комунальної власності та 37,92 гривень пені, нарахованої позивачем на суми несплачених зобов'язань з цих же платежів, утворюють податковий борг відповідача в розмірі 13361,77 гривень, який ним не сплачено. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги. Судом встановлено, що на момент утворення вищевказаного податкового боргу за відповідачем обліковувався несплачений податковий борг, на суму якого 01.09.2011 року виставлена податкова вимога форми «Ю» за №547, яка відповідачем залишена без виконання (а. с. 8). Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить. Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та нарахована пеня, підлягає стягненню, у відповідності до статті 290 Податкового кодексу України до місцевого бюджету. Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.           На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                 ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Обслуговуючий кооператив "Аметист" (ідентифікаційний код 34127760) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету податковий борг з сплати плати за землю в розмірі 13361 (тринадцять тисяч триста шістдесят одна) гривня 77 копійок.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.                      Суддя:                                                                                          Остап'юк С.В.                      Постанова складена в повному обсязі 15.03.2013 року.