Постанова

від 13.03.2013 по справі 812/1821/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2013 року Справа № 812/1821/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мазура Ю.Ю.,

за участі секретаря - Лушниковій О.С.,

представника позивача - Ткаченко Є.А. (довіреність від 09.04.2012 № 4894/09),

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Приватного підприємства «Інститут передових технологій» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 891,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Інститут передових технологій» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 891,45 грн., в обґрунтування якого зазначає наступне. ПП «Інститут передових технологій» зареєстровано як платник внесків в управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 07.10.2002, реєстраційний № 03-4263. Станом на 04.02.2013 за відповідачем існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 891,45 грн. Згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, №2464-VІ - суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058. П.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до пенсійного фонду України.

Відповідно до звітів наданих підприємством за грудень 2005 року, лютий - серпень, жовтень - грудень 2006 року та січень - лютий 2007 року сплаті підлягали внески у розмірі 891,45 грн.

Відповідачеві було надіслано вимогу про сплату боргу від 05.08.2011 № Ю-810 на суму 2615,80 грн.

Сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 891,45 грн. залишається непогашеною Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 891,45 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки; строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що відповідач - Приватне підприємство «Інститут передових технологій» зареєстровано в якості юридичної особи відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 02.10.2002 (арк. справи 7).

В Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.10.2002, реєстраційний номер № 03-4263 (арк. справи 09).

ПП «Інститут передових технологій» до Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська були подані звіти щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005 року, лютий - серпень, жовтень - грудень 2006 року та січень - лютий 2007 року (арк. справи 12-24).

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка залишається непогашеною складає 891,45 грн. (арк. справи 25-26).

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що сума страхових внесків відповідачем сплачена не була, УПФУ в Ленінському районі м. Луганська на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.08.2011 № Ю-810 на суму 2615,80 грн. (арк. справи 11). Вимогу було повернуто на адресу позивача (арк. справи 10).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу є узгодженою.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

За таких обставин позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Інститут передових технологій» (код 32201648) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 891,45 грн. (вісімсот дев'яносто одна грн. 45 коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 13 березня 2013 року.

Суддя Ю.Ю. Мазур