Постанова

від 05.03.2013 по справі 13511/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 р. справа № 2-а-13511/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Агічеєвої О.А.,

представників відповідача 1 - Курила С.О., Шульги В.Т.,

представника відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Харківської обласної митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці та УДКС у м. Харкові, в якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, № 807000003/2012/003614/2 від 26.10.12, які прийняті Харківською обласною митницею;

- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.12, №807100000/2012/01777 від 04.09.12, №807100000/2012/01790 від 06.09.12, що оформлені Харківською обласною митницею;

- стягнути з Державного бюджету України через Управління Державнї казначейської служби України у м. Харкові Харківської області надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 132241,76 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 357052,74 грн. на підставі платіжних доручень: №104 від 03.09.2012 року, №106 від 05.09.2012 року, №110 від 06.09.2012 року, №112 від 07.09.2012 року, №113 від 07.09.2012 року, №145 від 25.10.2012 року, №147 від 26.10.2012 року, всього 489294,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Харківська обласна митниця, відповідач-1 у справі, при вирішенні питань розмитнення у вересні-жовтні 2012 року належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно у порядку та у спосіб, який позивач вважає протиправним. В результаті позивач був вимушений подати нові вантажні митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару, визначену відповідачем-1, у зв'язку з чим поніс зайві матеріальні втрати у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 357 052,74 грн. та 132 241,76 грн. митного збору. Саме ці суми позивач просить стягнути на його користь з Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач-2, УДКC у м. Харкові Харківської області, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та клопотання про вирішення справи без його участі. У своїх письмових запереченнях відповідач-2 зазначає, що є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки, на його думку, права позивача не порушував, у позовній заяві таких порушень не наведено, просить відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно нього, оскільки повернення платникам помилково або надмірно сплачених митних платежів здійснюється на підставі платіжних доручень митних органів.

Відповідач-1, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання прибув, подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості, у зв'язку з чим з декларантом була проведена консультація, під час якої його було ознайомлено з виявленими розбіжностями та наявною у митного органу інформацією щодо митної вартості товарів, що декларуються, і запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості надати додаткові документи згідно з переліком, зазначеним у ст. 53 Митного кодексу України. Через неподання витребуваних митницею додаткових документів, а саме:

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталогу, специфікації, прейскуранту (прайс-листи) виробника товару;

- копії митної декларації країни відправлення;

- висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини,

відповідач-1 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003359/2 від 04.09.12, № 807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, № 807000003/2012/003614/2 від 26.10.12, визначив митну вартість за резервним методом та видав позивачеві письмові повідомлення - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.12, №807100000/2012/01777 від 04.09.12, №807100000/2012/01790 від 06.09.12, якими повідомив про причини відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України належного позивачеві імпортованого товару.

Щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів, відповідач-1 вважає її передчасною, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 200 Податкового кодексу України позивач може звернутись до податкового органу із заявою про повернення надмірно сплачених ним грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що спір виник з приводу правомірності обрання методу визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України .

З пояснень сторін та наявних матеріалів справи, судом встановлено, що ТОВ «Маркон» є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Такий товар позивач купує на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме:

- у FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD (Китай) за умовами укладеного контракту №1 від 01.06.12;

- у HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD (Китай) за умовами укладеного контракту № 2 від 20.05.10;

- у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань) за умовами укладеного контакту №1 від 18.07.05.

Поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса/Іллічівськ.

Відповідно до умов вищевказаних контрактів ціна товарів визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами вказаних контрактів, No.:HK3007/1 від 30.07.12, No.; TDF-1209 від 06.09.12, No.:KSR1201/3 від 23.07.12.

У розділі «Вартість, порядок і термін оплати контракту» усіх вищевказаних контрактів передбачається, що ціна на товари, зазначена у специфікаціях, встановлюється у доларах США і включає витрати та поставку на умовах CIF Одеса/Ілічівськ , а також вартість пакування та маркування;

Для митного оформлення вищевказаних товарів позивач надавав відповідачеві-1 вантажні митні декларації (ВМД) та декларації митної вартості (ДМВ),у яких вказав митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

У ВМД № 807100000/2012/436998 від 03.09.12 (форма МД 2), позивач вказав митну вартість вантажу:

1. «STOCK» тканини з ПВХ покриттям для виготовлення сумок - 36850,50 кв. м. Тканини/текстильні (з синтетичних волокон) з покриттям полівінілхлоридом у рулонах (залишки тканини у рулонах або незатребувані) рулони тканини («STOCK») у том числі: 100% поліестерова тканина ширин. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,02 мм) - 33618,00 кв.м., 451 рулон; 100% нейлонова тканина ширина. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+\-0,02 мм) - 3232,50 кв.м, 44 рулон;/Торгівельна марка: відсутня. Виробник: FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD Країна виробництва: CN. 495 місць (рулони обгорнуті поліет.) за одиницю товару - 0,861 дол. США\кг або 0,35 дол. США/м2.

2. «STOCK» тканини з поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 8805 кв.м (тканини текстильні 100% поліестерових волокон) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,002 мм) ширина 1,5 м (+/- 5 см) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребування рулони тканини «STOCK»). Виробник: FOSHAN WIEMING PLASTICS CO.,LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 75 місць. Рулони обгорнуті поліет., за одиницю товару - 1,084 дол. США\кг або 0,23 дол. США/м2.

У ВМД № 807100000/2012/437458 від 06.09.12 (форма МД 2), позивач вказав митну вартість вантажу:

1. «STOCK» тканини з вторинним ПВХ покриттям, для виготовлення сумок - 44 170,50 кв.м./ Тканини текстильні з синтетичних волокон (100 % поліестер) ширина 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриттям ПВХ 0,05 мм (+\-0,005мм) 591 рулон; (залишки тканини у рулонах або незатребувані рулони тканини («STOCK»). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 591 місце (рулони обгорнуті поліет.), за одиницю товару - 0,925 дол. США\кг або 0,35 дол. США/м2.

2. «STOCK» тканини з вторинним поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 6168,00 кв. м /Тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер). Ширина 1,5 м (+\- 5 см) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,005 мм) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребуванні рулони тканини «STOCK»). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 41 місце. Рулони обгорнуті поліет., за одиницю товару -2,943 дол. США\кг або 0,23 дол. США/м2;

У ВМД № 807100000/2012/446417 від 25.10.12 (форма МД 2), позивач вказав митну вартість вантажу - «STOCK» тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид) для виробництва сумок - 57269,9 кв.м. Тканини текстильні з синтетичних волокон і (100% нейлон) з покриттям полівінілхлоридом з одного боку: - 420D (280D*140D) NYLON/FLAT PVC 0,32 мм*58 дюймів, ширина 1,50 м (+\- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+/-0,002 мм) - 653 рулони; 420D (200D*400D) NYLON STONE-Washed 2-tone PVC 0,45 мм * 54 дюймів, ширина 1,40 мм (+/- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+\- 0,002 мм) - 121 рулон; залишки або незатребувані рулони тканини («STOCK») акційний товар; для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів. Країна виробництва: TW. Виробник - TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD. Торгівельна марка - нема даних. Місць 774 ВТ у поліетилен. мішках, за одиницю товару - 1,079 дол. США\кг або 0,42 дол. США/м2;

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України позивачем було надано до митного органу усі обов'язкові документи, про що зазначено в гр. 44 вказаних ВМД, а саме:

- зовнішньоекономічні договори (контракти) та додатки до них;

- рахунки-фактури (інвойси) - 12 KSR001 від 23.07.12, UK 1202 від 30.07.12, KS 1204 від 06.09.12.

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а саме:

- специфікації - № KSR1201/3 від 23.07.12, № HK 3007/1 від 30.07.12, № TDF-1209 від 06.09.12;

- сертифікати про походження товару загальної форми - № СCPIT 113678531 від 15.08.12, № CCPIT 111448577 від 13.08.12, які видані Китайською міжнародною торговою палатою, сертифікат походження № DG12НA03109 від 11.09.12, який виданий Торгівельною палатою Тайвань Тайбей (Taiwan Taipei Importers & Exporters Chamber of Сommerce);

- сертифікати якості товару б/н від 23.07.12, б/н від 30.07.12, б/н від 06.09.12;

- пакувальні листи б/н від 23.07.12, б/н від 30.07.12, б/н від 06.09.12

- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме:

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) - № 447 від 31.08.12, № 452 від 05.09.12, № 585 від 24.10.12;

- коносаменти (Bill of Lading) № MSCUDI334253 від 28.07.12, № ZIMUSNH4102918 від 30.07.12, № MSCUTX811692 від 11.09.12;

- та інші некласифіковані документи (акти огляду, екологічні декларації, тощо).

Відповідач-1 розпочав процедуру консультації, посилаючись на те, що у посадової особи відповідача-1 виникли обґрунтовані сумніви щодо повноти заявлених декларантом всіх складових митної вартості та в деклараціях митної вартості товару у графі «Для відміток митного органу» зазначив: «На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини».

Також відповідач-1, посилаючись на статті 52, 58 Митного кодексу України, зобов'язав позивача надати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

- обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- умов, за яких частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

- відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Під час слухання справи судом було з'ясовано, що позивач не мав можливості надати витребувані у нього додаткові документи, оскільки поставка товарів на умовах CIF, не передбачає наявність більшості з витребуваних документів у покупця, яким є позивач за зовнішньоекономічними контрактами.

04.09.2012 р. за №807000003/2012/003359/2; 06.09.2012 р. за №807000003/2012/003385/2 та 26.10.2012 р. за №807000003/2012/003614/2 Харківською обласною митницею прийнято, рішення про коригування митної вартості, товарів, які переміщував позивач через митний кордон України.

Прийняття зазначених рішень відповідач-1 пояснює тим, що заявлена позивачем митна вартість товарів не може бути визначена на підставі вимог ст. ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України (надалі за текстом Кодекс) за таких обставин:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України;

2) не надано декларантом (відсутня) інформацію щодо угод на ідентичні товари;

3) не надано декларантом (відсутня) інформацію щодо угод на подібні товари;

4) не надано декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформацію: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні данні щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні данні щодо витрат понесених в Україні на вантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надано декларантом (відсутня у розпорядження митного органу) інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрати, понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

З врахуванням цінової інформацієї, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД №100190000/2012/431476 від 13.07.12, №500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12. відповідачем-1 було скориговано митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу та визначено суму митної вартості:

«STOCK» тканини з ПВХ покриттям для виготовлення сумок - 36850,50 кв. м. тканини/текстильні (з синтетичних волокон) з покриттям полівінілхлоридом у рулонах (залишки тканини у рулонах або незатребувані рулони тканини (STOCK)) у том числі: 100% поліестерова тканина ширин. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,02 мм) - 33618,00 кв.м., 451 рулон; 100% нейлонова тканина ширина. 1,5 м (+/-5 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/-0,02 мм) - 3232,50 кв.м, 44 рулон;/Торгівельна марка: відсутня. Виробник: FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD Країна виробництва: CN. 495 місць (рулони обгорнуті поліет.);

«STOCK» тканини з вторинним ПВХ покриттям, для виготовлення сумок - 44 170,50 кв.м./ Тканини текстильні з синтетичних волокон (100 % поліестер) ширина 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриттям ПВХ 0,05 мм (+\-0,005мм) 591 рулон; (залишки тканини у рулонах або незатребувані рулони тканини («STOCK»). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 591 місце (рулони обгорнуті поліет.).

«STOCK» тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид) для виробництва сумок - 57269,9 кв.м. Тканини текстильні з синтетичних волокон і (100% нейлон) з покриттям полівінілхлоридом з одного боку: - 420D (280D*140D) NYLON/FLAT PVC 0,32 мм*58 дюймів, ширина 1,50 м (+\- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+/-0,002 мм) - 653 рулони; 420D (200D*400D) NYLON STONE-Washed 2-tone PVC 0,45 мм * 54 дюймів, ширина 1,40 мм (+/- 5 см), товщина ПВХ покриття 0,03 мм (+\- 0,002 мм) - 121 рулон; залишки або незатребувані рулони тканини («STOCK») акційний товар; для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів. Країна виробництва: TW. Виробник - TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD. Торгівельна марка - нема даних. Місць 774 ВТ у поліетилен. мішках.

за одиницю товару - 4,28 дол. США/кг або 1,7391 дол. США/м2;

«STOCK» тканини з поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 8805 кв.м (тканини текстильні 100% поліестерових волокон) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,002 мм) ширина 1,5 м (+/- 5 см) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребування рулони тканини «STOCK»). Виробник: FOSHAN WEIMING PLASTICS CO.,LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 75 місць. Рулони обгорнуті поліет.

«STOCK» тканини з вторинним поліуретановим покриттям, для виготовлення сумок - 6168,00 кв м /Тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер). Ширина 1,5 м (+\- 5 см) з покриттям поліуретаном товщиною 0,01 мм (+\-0,005 мм) у рулонах (залишки тканини у рулонах або не затребуванні рулони тканини «STOCK»). Виробник: HANGZHOU XIAOSHAN QIAONAN WEAVING CO, LTD. Торгівельна марка: відсутня. Країна виробництва: CN. 41 місце. Рулони обгорнуті поліет.

за одиницю товару - 6,98 дол. США\кг або 1,4801 дол. США/м2.

26.10.12 р. за № 807100000/2012/01917; 04.09.12 р. за № 807100000/2012/01777; 06.09.12 р. за № 807100000/2012/01790 відповідачем-1 було оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та зазначено,, що причинами неможливості прийняття митних декларацій є невірне визначення митної вартості товару та прийняття рішень про корегування митної вартості товарів.

Листом-зверненням від 26.10.2012 р. за № 01/26-10 позивач повідомив відповідача-1 про незгоду з рішенням останнього про коригування заявленої митної вартості та заявив клопотання про випуск товарів у вільний обсяг за умови сплати митних платежів відповідно до заявленої митної вартості та надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України у розмірі, визначеному відповідачем-1 відповідно до частини 7 ст.55 Митного кодексу України.

Отже, позивач задекларував митну вартість за резервним методом визначення ціни товару, внаслідок чого були складені та подані відповідачем-1 наступні ВМД:

№ 807100000/2012/437272 від 05.09.12 - задекларовано ціну товару 119278,18 грн.;

№ 807100000/2012/437697 від 07.09.12 - задекларовано ціну товару 134908,41 грн.;

№ 807100000-/2012/446859 від 26.10.12 - задекларовано ціну товару 192258,51 грн.;

та декларації митної вартості, які були прийняті Харківською обласною митницею.

За новими деклараціями позивачем, в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 357 052 грн 74 коп. та мито в сумі 132 241 грн. 76 коп.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару збільшилася на 489 294 грн. 50 коп.

Сплачені ТОВ «Маркон» митні платежі за платіжними дорученнями №104 від 03.09.12, №106 від 05.09.12, №110 від 06.09.12, №112 від 07.09.12, №113 від 07.09.12, №145 від 25.10.12, №147 від 26.10.12 було зараховано до Державного бюджету України.

Щодо визначення митної вартості товарів Митним кодексом України передбачене наступне:

Відповідно до статті 49 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 52 Митного Кодексу передбачає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою VІI розділу ІІІ цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного Кодексу визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 53 Митного кодексу України митному органу надане право витребувати додаткові документи виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 5 статті 53 Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 2 статті 54 Митного Кодексу передбачається, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 6 статті 54 Митного Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 Митного Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами аналізу вищевказаних положень Митного кодексу суд вважає, що відповідач-1 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598 та наказу Мінфін України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.12 № 63, а саме - без обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Таким чином, відповідач-1 під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митним кодексом України

Відповідно до вимог статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив, що позивач на виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України подав відповідачеві-1 усі обов'язкові документи.

Суд, оцінюючи вищевказані документи, дійшов висновку, що вони не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробок.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В частині 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Враховуючи положення вищевказаних норм Митного кодексу, суд відхиляє доводи відповідача-1, які викладені в запереченнях справі проти адміністративного позову стосовно того, що при здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів посадовими особами Харківської обласної митниці були виявлені наступні обставини: «…відповідно до контракту від 01.06.12 між ТОВ «Маркон» та китайським контрагентом тканина, що поставляється повинна бути якісною, відповідати затвердженому зразку. В контракті відсутня інформація, щодо поставок стокових тканин. Але в специфікації записана тканина «сток»; документи, надані позивачем, не містять інформації про ціну первинного товару, тобто того, з залишків продажу якого і сформувався товар «тканина «сток»; позивачем не надано до митного оформлення жодних розрахунків щодо визначення вартості товару і цим самим не підтверджено правильність заявленої митної вартості; в деяких графах ВМД країни відправлення різний шрифт, що викликало сумніви в достовірності документа, оригіналу для підтвердження автентичності надано не було; тканина, заявлена, як стокова, тобто нереалізована в період попиту. Але в сертифікаті якості відсутня інформація про дату виробництва. Крім того, взагалі відсутня інформація за якими критеріями ця тканина потрапила до розряду стокових. В описі тканини присутній термін вторинне покриття ПВХ та ПУ, але інформація щодо використання саме вторинного покриття ПВХ та ПУ відсутня; відсутній (і в подальшому не був наданий) страховий сертифікат, який при умовах поставки СIF є обов'язковим; в наданих документах відсутній другий лист коносаменту з описом товару…», оскільки усі ці вищевказані обґрунтування містяться лише у запереченнях на позов.

Разом з тим, ні в рішеннях про коригування митної вартості товарів, ні в картках відмови, ні в деклараціях митної вартості, які є предметом цього спору, ні в будь-яких інших документах, які наявні в матеріалах судової справи та які формувались під час здійснення митного контролю, вищевказані обставини відповідачем-1 не зазначались та до відома позивача не доводились, що є порушенням відповідачем -1, вимог

- ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, в п.2.1.;

- « наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів; Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598 та в п.7.2.;

- наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.12 № 63. в частині не обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не можне бути визначена за ціною договору.

Судом також встановлено, що відповідач-1 розпочав консультацію з позивачем, через те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви, щодо повноти заявлення декларантом всіх складових митної вартості, що підтверджується відмітками на зворотному боці ДМВ, під час якої його було ознайомлено з виявленими розбіжностями та наявною у митного органу інформацією щодо митної вартості товарів, що декларуються, і запропоновано для підтвердження заявленої митної вартості надати додаткові документи згідно з переліком відповідно до ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, редакція Митного кодексу України, не наділяє митні органі будь-якими повноваженнями на підставі "обґрунтованих сумнівів", що виникли у представника митного органу.

Повноваження щодо процедури консультації мають виникати виключно з підстав, визначених у частині 5 ст 55 (за бажанням декларанта) та у частині 4 статті 57 (під час застосування другорядних методів) Митного кодексу України. Перелік таких підстав є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

В матеріалах судової справи відсутні документи, які б свідчили про те, що позивач скористався правом встановленим частиною 5 статті 55 Митного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що проведення консультації відносно вибору методу визначення митної вартості товару лише на підставі інформації, яка наявна у митного органу, є порушенням вимог вищевказаної норми Митного кодексу України.

Як вбачається з відміток митного органу на зворотному боці декларацій митної вартості відповідач-1 зазначив, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплати за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідач-1, керуючись вимогами статей 52, 58 Митного кодексу України, зобов'язав позивача подати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; умов за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Виходячи з пояснень представників відповідача-1, суд встановив, що у митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, через це, керуючись вимогами статей 52, 58 Митного кодексу України суд вважає, що митний орган діяв з перевищенням повноважень, коли зобов'язував позивача подавати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: - обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; - умов за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; - відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінювальних товарів.

Суд також зазначає, що відповідач-1 під час митного контролю діяв протиправно, зобов'язуючи позивача надати до митного органу документи, які зазначені у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки вимагати надання таких документів митний орган має право у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті і надані декларантом, містять розбіжності, в них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому наявність будь-якої з таких обставин відповідачем-1 у суді не доведено..

Позивач надав до суду повний перелік додаткових документів, які перелічені в ДМВ та вимагались від нього відповідачем-1, а саме:

- страхові поліси, платіжні доручення в іноземній валюті, за якими вбачається сплата позивачем своїм контрагентам ціни встановленою в інвойсах - 12 KSR001 від 23.07.12, UK 1202 від 30.07.12, KS 1204 від 06.09.12, прайс-листи фірм виробника товару, експертні митні декларації контрагентів, звіт, який складений ТОВ «Екстент Асошиейтс», за яким вбачається, що ринкова вартість синтетичної тканини в асортименті, загальною кількістю 153 263,90 кв. м на дату оцінки склала (без урахування ПДВ, на умовах поставки FOB) 48 246,36 дол. США.

Відсутність страхових полісів, прайс-листів фірм виробника товару, експертних митних декларацій контрагентів у позивача під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару пояснюється позивачем тим, що за умовами укладених позивачем контрактів, поставка товару здійснювалась на умовах CIF Одеса/Іллічівськ. За Міжнародними правилами перевезення Інкотермс-2010 умови CIF означають, що основне перевезення товару оплачене продавцем, відповідальність за експортні митні формальності покладаються на продавця, відповідальність за імпортні митні формальності покладаються на покупця, продавець зобов'язаний додатково застрахувати товар.

Виходячи з цього, суд вважає, що у позивача при визначенні митної вартості товару, який імпортується, були підстави не включати додаткові складові, згідно з частиною 10 статті 58 Митного кодексу України та Переліком додаткових складових до ціни договору, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року №598, оскільки таких витрати позивач не зазнавав.

Документами, які додатково 28.02.2013 р. надані до суду відповідачем-1 у судовому засіданні і залучені до матеріалів справи , не підтверджено оплату позивачем послуг з перевезення, які мають бути додатковою складовою вартості імпортованого позивачем товару.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Під час розгляду справи відповідач-1 так і не зміг аргументовано, з посиланням на офіційні документи, які митний орган оформлював під час здійснення митного контролю, довести, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, тому виходячи з положень частини 7 статті 54 Митного кодексу України суд вважає, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору вважається визнаною автоматично.

Аналізуючи норми статті 57 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

До матеріалів справи позивач надав докази, які свідчать, що у відповідача-1 під час здійснення консультації з позивачем було достатньо інформації, за якою митний орган міг застувати метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 Митного кодексу України), а саме :

- копії рішень суду: постанови Верховного суду України від 07 грудня 2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.10.12 у справі № К-42874/10, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а 43634/09/2070 від 17.02.10, залишену без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.10. № 2а 43634/09/2070, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а 2995/10/2070 від 05.08.10 р., залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.10. № 2а 2995/10/2070, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а 13288/10/2070 від 14.12.10, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.11, якими встановлено, що рівень ціни на ідентичний та подібний товар, отриманий позивачем від Taiwan Dyeing&Fabric Co. (Тайвань) та Xiaoshan Qiaonam Weaving Co., Ltd (Китай) за тими самими контрактами відповідає (та є навіть більшим) ніж рівень ринкової ціни, надані позивачем відомості базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митні органи не мали підстав для визначення митної вартості за шостим (резервним) методом;

- копії декларацій митної вартості з відмітками митниці, за якими вбачається, що позивач ввозив ідентичний та подібний товар, за тими самими контрактами укладеними із TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD., за ціною угоди, з чим погоджувалися митні органи: №800000003/9/343148, від 28.07.09, №800000003/9/343406 від 12.08.09, № 800000003/9/344262 від 30.09.09, №800000003/9/344308 від 02.10.09, №800000003/9/344565 від 15.10.09,

- копії ВМД ТОВ «Дєва-71» (61012, м. Харків, пр. Лопанський, 10, рахунок 26001001522001 Банк: Філіал АКБ «Імексбанк» в м. Харкові, код МФО 350794, код за ЄДРПОУ 33203667), яке ввозило на митну територію подібний товар за контактом із тим самим виробником - Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай) № 80000003/9/344633 від 20.10.09, № 800000003/9/344310 від 02.10.09, № 800000003/9/343714 від 31.08.09, № 800000003/9/343713 від 01.09.09, № 800000003/9/343407 від 12.08.09, № 800000003/9/343108 від 27.07.09, №800000003/9/343107 від 27.07.09, №800000003/9/342720 від 06.07.09, №800000003/9/341563 від 28.04.09, №800000003/9/341942 від 20.05.09, за такими ж цінами, що і позивач, при цьому визначення митної вартості товару для подальшого митного оформлення вантажів ТОВ «Дєва-71» проводилося за ціною угоди.

Судом було також встановлено, що причини прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, №807000003/2012/003614/2 від 26.10.12, які переміщував позивач - ТОВ «Маркон» через митний кордон України та оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.12, №807100000/2012/01790 від 06.09.12, №807100000/2012/01777 від 04.09.12 є наявність у відповідача-1 цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД №100190000/2012/431476 від 13.07.12, № 500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12.

Досліджуючи цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД № 100190000/2012/431476 від 13.07.12, №500040001/2012/1604 від 14.06.12, РМВ № 807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, суд дійшов висновку про відсутність у ньому даних про рівень цін на товари, які є ідентичними або подібними до товарів, ввезених позивачем.

Крім того, щодо визначення вартості товару суд вважає за доцільне погодитись з посиланнями позивача на норми Господарського кодексу України, які передбачають, що під час укладення договору сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору , що не суперечать законодавству. (ст. 179). Частиною 3 статті 189 та ст. 190 ГКУ Суб'єктам господарювання також надане право використовувати у своїй діяльності вільні ціни, які визначаються ними самостійно за згодою сторін.

Вказані положення Господарського кодексу України повністю кореспондують з одним з основаних принципів зовнішньоекономічної діяльності, закріпленим у ст.2 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність», який полягає у тому, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності має здійснюватись тільки законами України та у забороні застосування підзаконних актів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Отже, норми діючого законодавства не зобов'язують суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при визначенні вартості товару керуватись будь-якими даними будь-яких підзаконних актів.

Щодо даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби суд вважає за доцільне погодитись із зауваженням позивача стосовно того, що Митним кодексом України не визначено правовий статус ЄАІС , порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи усе вищевикладене корегування відповідачем -1 митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства..

Відповідно, коригування митної вартості товару відповідачем -1 проведене з порушенням вимог ч.9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Суд зазначає, що відповідач-1 повинен був належним чином довести, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Однак, відповідач-1 не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

За відсутності таких доказів рішення митного органу про визначення митної вартості товару, прийняте за 6 методом, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598 в графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналізуючи рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12, №807000003/2012/003614/2 від 26.10.12 на відповідність нормам, викладеним в наказі від 24.05.12 № 598, суд дійшов висновку про те, що рішення складені з порушенням вимог вказаного вище наказу, оскільки в них відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, суд вважає,, що висновки, викладені в рішеннях про коригування митної вартості товарів №807000003/2012/003359/2 від 04.09.12 р., №807000003/2012/003385/2 від 06.09.12 р., №807000003/2012/003614/2 від 26.10.12 р. зроблені відповідачем-1 без достатнього вивчення відповідних документів позивача, за відсутності переконливого обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень щодо невідповідністі обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товарів.

Таким чином, суд вважає правомірним визначення позивачем митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення відповідача-1 про корегування митної вартості за резервним методом - такими, що не відповідають фактичним обставинам і підлягають скасуванню. Також підлягають скасуванню картки відмови в митному оформленні, оскільки вони ґрунтуються на таких рішеннях.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 про передчасність звернення стягнення грошових коштів з Державного бюджету у зв'язку і з дією статті 200 Податкового кодексу України, оскільки порядок повернення коштів встановлений в названій статті застосовується виключно при відсутності спору щодо правомірності зарахування коштів до бюджетів.

Неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, а тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита у розмірі 132 241,76 грн. та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 357052,74 грн. у запропонований позивачем спосіб - шляхом зарахування на рахунок позивача.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Харківської обласної митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області про скасування рішень - задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2012/003359/2 від 04.09.2012 року, №807000003/2012/003385/2 від 06.09.2012 року, №807000003/2012/0036514/2 від 26.10.2012 року, які прийняті Харківською обласною митницею.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2012/01917 від 26.10.2012 року, №807100000/2012/01777 від 04.09.2012 року, №807100000/2012/01790 від 06.09.2012 року, що оформлені Харківської обласною митницею.

Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (код ЄДРПОУ 37999649, вул. Гуданова, буд.4/10, м. Харків, 61024, МФО 851011) надмірно сплачені товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" (вул. Тимурівців, буд.76 А, кв.38, м. Харків, 61111, рах. №26004035863400 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) суми мита у розмірі 132241,76 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 357052,74 грн. на підставі платіжних доручень: №104 від 03.09.2012 року, №106 від 05.09.2012 року, №110 від 06.09.2012 року, №112 від 07.09.2012 року, №113 від 07.09.2012 року, №145 від 25.10.2012 року, №147 від 26.10.2012 року, всього 489294,50 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні п'ятдесят копійок).

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код за ЄДРПОУ 37999628, вул. Плеханівська, буд.29, м. Харків, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" (вул. тимурівців, б.76а, кв.38, м. Харків, 61111, рах. №26004035863400 в АТ "ІкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) судові витрати у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 березня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.