Постанова

від 12.03.2013 по справі 10/5007/1169/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 10/5007/1169/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі:

1. Державного підприємства "Житомирське лісове господарство".

2. Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області.

3. Житомирської обласної державної адміністрації.

до 1. Житомирської районної державної адміністрації

2. Управління Держкомзему в Житомирському районі

3. Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"

про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської РДА № 680 від 17.12.2004 року, визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005 року та звільнення земельної ділянки

за участю представників:

позивача 1 - Ковальчук І.І., за довіреністю

позивача 2 - не з'явився

позивача 3 - не з'явився

відповідача 1 - Балан В.В., за довіреністю

відповідача 2 - не з'явився

відповідача 3 - не з'явився

відповідача 4 - Єрмощук О.В., за довіреністю; Маковій О.Є., за довіреністю

прокуратури - Панчелюга К.М.

В судовому засіданні 12.03.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 частково задоволено позов прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі ДП "Житомирське лісове господарство". Визнано недійсним розпорядження Житомирської РДА від 17.12.2004 року № 680 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТзОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради". Визнано недійсним договір оренди землі від 20.09.2005 року, укладений між Житомирською РДА та ТзОВ "Домінвест", зареєстрований у Державному реєстрі 20.10.2005 року за № 040520900006. Зобов'язано ТзОВ "Домінвест" звільнити земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області, передану в оренду згідно договору оренди землі від 20.09.2005 року. В решті позову Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі ДП "Житомирське лісове господарство" відмовлено. В позові Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області та Житомирської ОДА відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТзОВ "Домінвест" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Як на підставу для задоволення апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи місцевим господарським судом, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник вказує на необхідність застосування судової практики Європейського суду з прав людини у національному законодавстві як інструменту функціонування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства України. Зазначає, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії" визнання недійсним договору згідно якого покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон є неприпустимим.

Прокуратурою Житомирської області, ДП "Житомирське лісове господарство" було надано суду відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких останні вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Житомирська РДА також подала до апеляційного господарського суду пояснення з приводу поданої апеляційної скарги, відповідно до яких остання вважає, що рішення господарського суду Житомирської області підлягає скасуванню.

Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, Житомирська ОДА, Управління Держкомзему в Житомирському районі, Житомирська регіональна філія ДП "Центр ДЗК" явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду матеріалів і вирішення спору, суд встановив наступне.

Розпорядженням Житомирської РДА № 680 від 17.12.2004 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТзОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради" вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТзОВ "Домінвест", для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу на території Кам'янської сільської ради, а також вирішено надати ТзОВ "Домінвест" в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 1,40га для культурно-оздоровчих цілей, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу, без вилучення її в постійного лісокористувача на території Кам'янської сільської ради.

Вказаному розпорядженню передували розпорядження Житомирської РДА № 413 від 17.08.2004 року "Про надання ТзОВ "Домінвест" дозволу на вибір земельної ділянки для розширення існуючої ділянки, наданої для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасік на території Кам'янської сільської ради" та № 646 від 03.12.2004 року "Про погодження матеріалів вибору земельної ділянки передбаченої для відведення ТзОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради".

20.09.2005 року між Житомирською РДА та ТзОВ "Домінвест" укладено договір оренди землі, за умовами якого райдержадміністрація надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області. Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки, цільове призначення земельної ділянки: оздоровче призначення.

Пославшись на приписи ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 17, 122, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗК України, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що розпорядження від 17.12.2004 року № 680 було прийнято Житомирською РДА з перевищенням наданих їй законом повноважень, оскільки в даному випадку розпорядження земельною ділянкою для вказаних потреб віднесено до компетенції Житомирської ОДА.

Апеляційний господарський суд вважає, що такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та приписам нормативно-правових актів, виходячи з наступного. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 17 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону; за пунктом 12 Перехідних положень розділу Х ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 3, 7 цієї статті; ч. 7 ст. 122 ЗК України передбачено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених ст.ст. 149, 150 цього Кодексу; за ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Отже, виходячи із наведених приписів ЗК України, Житомирська РДА прийняла розпорядження від 17.12.2004 року № 680 в межах наданих їй законом повноважень. Апеляційним судом враховано, що земельна ділянка надана із земель запасу саме як землі лісогосподарського призначення, про що зазначено у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у договорі оренди; що культурно-оздоровче призначення є одним із видів використання земель лісового фонду, тому рішення про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки райдержадміністрацією не приймалось.

Однією з підстав для визнання оскаржуваного розпорядження недійсним було твердження про невідповідність прийнятого розпорядження висновку державної землевпорядної експертизи від 29.08.2005 року № 1201-05, наданому Державним комітетом України по земельних ресурсах. Апеляційний господарський суд із цього приводу зазначає, що висновок державної землевпорядної експертизи від 29.08.2005 року не є негативним в розумінні Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації". Відповідно до частин 4 та 5 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. Враховуючи наявність в матеріалах справи повідомлення розробника землевпорядної документації про доопрацювання зауважень згідно висновку державної землевпорядної експертизи від 28.08.2005 року (п. 3.5.9 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 року № 391), місцевий господарський суд дійшов невірного висновку щодо оцінки як доказу вказаного листа, адже в останньому відповідачем надано вичерпні висновки та пояснення з приводу наданих зауважень державної експертизи.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що надання спірної земельної ділянки ТзОВ "Домінвест" мало бути здійснене лише після припинення права постійного користування цією земельною ділянкою ДП "Житомирське лісове господарство" відповідно до порядку, визначеного ЗК України. При цьому суд керувався приписами ЛК України, ЗК України, та посилався на п. 5 Прикінцевих положень ЛК України. Разом з тим, посилання на п. 5 Прикінцевих положень ЛК України, відповідно до яких до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, є помилковим, оскільки Прикінцеві положення вносились в якості змін та доповнень до ЛК України лише в редакції Закону України від 08.02.2006 року № 3404-IV, тобто на момент прийняття оскаржуваного розпорядження - 17.12.2004 року, останнє відповідало законодавчим вимогам. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (в тому числі і спірною) було видано ДП "Житомирське лісове господарство" лише 17.06.2009 року.

За таких обставин, господарський суд Житомирської області дійшов помилкового висновку щодо невідповідності розпорядження Житомирської районної державної адміністрації № 680 від 17.12.2004 року законодавству України та відповідно скасування останнього.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України у відповідності з Положенням про Інспекцію, затвердженим наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 року № 104 та спеціально уповноваженим органом у системі центрального органу виконавчої влади у сфері контролю за охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", однак не наділена законом повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень та договорів оренди земельних ділянок у разі їх невідповідності чинному законодавству (ч. 2 ст. 1 ГПК України), тому не має відповідного цивільного інтересу. Відтак в позові прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області відмовлено правомірно.

Апеляційний суд, враховуючи встановлення відсутності перевищення компетенції Житомирської РДА під час прийняття спірного розпорядження, вважає за необхідне в позові прокурора в інтересах держави в особі Житомирської ОДА відмовити. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про застосування строку позовної давності до вимог прокурора в інтересах держави в особі Житомирської ОДА, оскільки строк позовної давності застосовується у разі обґрунтованості позовних вимог, а у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Оскільки, як встановлено апеляційним судом ДП "Житомирське лісове господарство" на час прийняття оскаржуваного розпорядження не було титульним землекористувачем, в позові прокурора в інтересах держави в особі ДП "Житомирське лісове господарство" слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. ЦК України. За ч. 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду про відповідність оскаржуваного розпорядження законодавству, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005 року, укладеного між Житомирською РДА та ТзОВ "Домінвест", зареєстрований у Державному реєстрі 20.10.2005 року за № 040520900006.

Стосовно представництва прокурором інтересів держави судова колегія зазначає наступне. Згідно ст. 121 Конституції України, функцію представництва інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом, покладено на систему органів прокуратури України. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТзОВ "Домінвест" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 - скасуванню в частині задоволення позову із прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 скасувати в частині визнання недійсним розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 17.12.2004 року № 680 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради"; визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005 року, укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест", зареєстрований у Державному реєстрі 20.10.2005 року за № 040520900006; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" звільнити земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району, передану в оренду згідно договору оренди землі від 20.09.2005 року; стягнення з Житомирської районної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору; стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" в дохід Державного бюджету України 536,50 грн. судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення. В позові відмовити.

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року у справі № 10/5007/1169/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.