Рішення

від 04.12.2006 по справі 20-2/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" грудня 2006 р. справа № 20-2/277

За позовом підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

до приватного підприємства ПКФ “Інтер-Фенікс”

                          (99058, г. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 1)

про  стягнення 8173,94 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача –Нікулічев А.М., довіреність № 86/юр-182 від 12.09.2006;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства ПКФ “Інтер-Фенікс” про стягнення 8173,94 грн., з яких основна заборгованість 6090,40 грн., пеня –510,60 грн., 3% річних –300,34 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції –1272,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт по встановленню газових настінних котлів.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача у судові засідання 30.10.2006, 15.11.2006 та 04.12.2006 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Беручи до уваги встановлений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячний строк вирішення господарським судом спору та відсутність клопотання сторін  про його продовження подальше відкладення розгляду спору для чергового задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи неможливе.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

встановив:

У листопаді місяці 2004 року підприємство „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (далі –БУ ЧФ МОРФ) виконало сантехнічні роботи на об'єкті приватного підприємства ПКФ “Інтер-Фенікс” (далі –ПП ПКФ „Інтер-Фенікс”), що підтверджується актами приймання виконаних робіт (арк.с. 14-17).

На підставі вказаних актів позивачем для оплати виконаних робіт виставлені рахунки № 1875 та № 1876 від 30.12.2004 на суму 6 090,00 грн.,  які на день прийняття рішення відповідачем не оплачені.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуюче викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 6090,00 грн. підлягає стягненню.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у сумі 510,60 грн. Але відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи строк позовної давності по вимогам про стягнення сум заборгованості за рахунками сплинув до звернення позивача до господарського суду з позовною заявою.

За таких обставин підстав для задоволення вимог позивача про стягнення пені у сумі 510,60 грн. не вбачається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до зазначених норм позивач вимагає стягнути з відповідача збитки від інфляції за час прострочення платежів відповідно у сумі 1272,60 грн., а  також 3% річних відповідно у сумі  300,34 грн.,  розрахунок яких перевірений судом, у зв'язку з чим заявлені суми підлягають стягненню.

Таким чином, викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 7 663 грн. 34 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена  сума підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно.

          Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства ПКФ “Інтер-Фенікс” (99058, г. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 1, код у ЕДРПОУ 22306320, р/р 26009733611001 у СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь підприємства „Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13, р/р 26009945038041 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195, код у ЕДРПОУ 301207798) заборгованість у сумі 7 663 грн. 34 коп. (сім тисяч шістсот шістдесят три грн. 34 коп.), з яких: основна заборгованість –6090,40 грн.,  збитки від інфляції  - 1272,60 грн. та 3% річних –300,34 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 95 грн. 62 коп. (дев'яносто п'ять грн. 62 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 39 коп. (сто п'ятнадцять грн. 39 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                       Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 11.12.2006.