Постанова
від 22.01.2013 по справі 2а-9087/12/0170/8
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 р. (10:06 год.) Справа №2а-9087/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Аркатова Вікторія Василівна, довіреність б/н від 11.11.12р., паспорт серії ЕМ 19836;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування висновків, визнання протиправними дій та наказу,

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство «Сакський комбінат хлібопродуктів» (надалі - ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів») звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» №507/2200/20727193 від 16.07.2012р. стосовно порушень: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» занижено податок на прибуток у сумі 1 842 678,28грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 473 225,96грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірна перевірка проведена Сакською ОДПІ АР Крим ДПС з порушенням норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим пояснив наступне.

Спірна перевірка проведена на підставі постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 15.05.2012р. «Про призначення позапланової перевірки по кримінальній справі №69-0146» згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однак відповідачем не було враховано те, що вказана норма має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960р. та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Так, ч. 1 ст. 66 КПК України від 28.12.1960р. передбачено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік повноважень слідчого, серед яких призначення перевірки не значиться. Що стосується ревізії, то вона за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Позивач зазначив, що в порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно відповідно до норм Податкового кодексу України та інших законів України та нормативно-правових актів згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України. Таким чином, як стверджує позивач, вказана норма не містить повноважень доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Не погоджується позивач і з висновками акту перевірки № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р. про порушення податкового законодавства та заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по господарським операціям з КП «Альянс», БВП «Строитель плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» по суті.

Вважає, що надані ним до перевірки по взаємовідносинам з даними контрагентами документи: договори, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, реєстри податкових накладних, банківські виписки тощо, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», містять всі необхідні реквізити та підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Крім того, зазначив, що реальними правовими наслідками для ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» є придбані будівельні матеріали, які були використані у будівництві, придбана пшениця, яку було використано у господарській діяльності та придбані послуги з ремонту основних фондів підприємства, які використовуються у виробничому процесі, тож висновки відповідача про нікчемність спірних операцій через те, що вони не спричинили настання реальних правових наслідків, є безпідставними.

Також позивач зауважив, що його контрагенти у перевіреному періоді були юридичними особами, перебували на обліку в ДПІ, мали свідоцтва про сплату ПДВ, тож мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

До того ж, жодна з угод, яку відповідач вважає нікчемною, у порушення передбаченого ст. 204 Цивільного кодексу України принципу презумпції правомірності правочину, у судовому порядку недійсним не визнавалась, а доказів їх суперечності закону, в силу самих норм якого ці правочини можна було б вважати нікчемними, відповідачем не надано.

Позивач вважає, що при оплаті придбаних у вищевказаних контрагентів робіт та послуг ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» було зобов'язане лише сплатити відповідну суму ПДВ в їх ціні контрагентам, які, в свою чергу, зобов'язані внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність, що підтверджується і судовою практикою в аналогічних справах, що склалася.

За таких обставин, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.08.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9087/12/0170/8, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 28.08.2012р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд: визнати протиправними дії Сакської ОДПІ АР Крим щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» актом перевірки №507/2200/20727193 від 16.07.2012р.; визнати протиправними дії Сакської ОДПІ АР Крим щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» на підставі наказу № 219 від 18.06.2012р.; визнати нечинним та скасувати наказ № 219 від 18.06.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів»; визнати протиправними та скасувати висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р. стосовно порушень: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» занижено податок на прибуток у сумі 1 842 678,28грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 473 225,96грн.; судові витрати покласти на відповідача (том 1 а.с. 51-54).

Обґрунтовуючи уточнені позовні вимоги, позивач додав, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як, зокрема, при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до ст. 25-1 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Отже, на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Однак, як вважає позивач, оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 15.05.2012р. «Про проведення документальної позапланової перевірки» в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Таким чином, на думку позивача, прийняття Сакською ОДПІ АР Крим ДПС наказу від 18.06.2012р. за № 219 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», на виконання постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 15.05.2012р. та на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

Також позивач зазначив, що відповідно до п.86.1 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а якщо такі порушення відсутні, - складається довідка.

Позивач вважає, що оскільки висновки акту перевірки протиправні та помилкові, адже порушення податкового законодавства щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у перевіреному періоді та по спірним господарським операціям він не допускав, то відповідно до вимог п.86.1 Податкового кодексу України відповідач за результатами перевірки ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» повинен був скласти довідку, а не акт перевірки.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2012р. призначена судово-економічна експертиза документів, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

25.09.2012р. до суду від Сакської ОДПІ АР Крим ДПС надійшли заперечення проти позову з документальним обґрунтуванням, з яких слідує, що відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає їх необґрунтованими (том 1 а.с. 187-196).

Не погоджуючись з доводами позивача про незаконність проведення спірної перевірки, відповідач зазначив, що постанова слідчого, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків. При цьому, згідно зі ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

На думку відповідача, законодавством України передбачено право слідчого в межах КПК України, відповідною постановою призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання. Зазначив, що такі постанови, з позиції суддів 4 палати ВАСУ, висвітленій на засіданні круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України, проведеного у Вищому адміністративному суді України 30.05.2012р., є обов'язковими до виконання органами ДПС України.

Також відповідач зазначив, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди в реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (ст. 2, п.1 та п. 2 ст. 17 КАС України). Проте, висновки акту перевірки та власне сам акт перевірки (у тому числі акт перевірки, на підставі якого у подальшому було порушено кримінальну справу), не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що в свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 КАС України, на їх оскарження у судовому порядку.

Також відповідач пояснив, що згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови від 15.05.2012р. про призначення по кримінальній справі №69-0146 документальної позапланової перевірки, Сакською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182), БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808), ТОВ Кримбудіндустрія» (ЄДРПОУ 32100553) за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

При цьому, від ДПС в АР Крим був отриманий лист від 29.05.2012р. № 4360/7/22-0521 щодо направлення постанови слідчого для проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», в якому вказано, що «…згідно постанови про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.05.2012р. старший слідчий з ОВС ГСУ ДПС України підполковник податкової міліції Осипчук С.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 69-0146, встановив, що у провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа по обвинуваченню директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, та яка порушена відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 2 , 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконання робіт або наданням послуг, у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда торг», ПП «Габарит-груп» та «транзитне» підприємство - БВП «Строитель-плюс», директором і головним бухгалтером якого є ОСОБА_4, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих з поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку».

Проведеним аналізом також було встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Період перевірки, відповідно до постанови слідчого від 15.05.2012р., становив з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Проведеною перевіркою позивача по справі було встановлено, що у зв'язку з відсутністю у КП «Альянс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям (ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів»), зі складу валових витрат необхідно зняти безпідставно віднесені суми у розмірі 4345458,33грн. та зменшити суму податкового кредиту на загальну суму 869 091,67грн. При цьому, несплачений податок на прибуток складає 1 086 364,58грн. (4345458,33грн. х 25%).

Перевіркою також встановлено, що у зв'язку з відсутністю у БВП «Строитель-Плюс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям (ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів»), зі складу валових витрат з амортизації необхідно зняти безпідставно віднесені суми у розмірі 3020254,82грн. та зменшити суму податкового кредиту на загальну суму 604050,96грн. При цьому, несплачений податок на прибуток складає 756313,71грн. (3020254,82грн. х 25%).

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Кримбудіндустрія», то перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки, який отримано від ДПІ у м.Сімферополі та допитами посадових осіб.

Перевіркою оподаткування взаємовідносин з даним контрагентом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83,33грн., безпідставність включення якої до складу податкового кредиту підтверджується також базами даних ДПС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Відповідач зазначив, що перевіркою позивача встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з вищевказаними контрагентами вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 842 678,28грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 473 225,96грн. по придбанню будівельних матеріалів, пшениці та ремонту основних фондів. Сума ПДВ, яка безпідставно включена до складу податкового кредиту, підтверджується базами даних ДПС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зазначив також, що перевіркою позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс», БВП «Строитель-плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки, який отримано від ДПІ у м.Сімферополі та допитами посадових осіб, тож висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) та ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» занижено податок на прибуток у сумі 1 842 678,28грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) та ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (з наступними змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 473 225,96грн., вважає законними та обґрунтованими.

04.01.2013р. до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 187/12 від 28.12.2012р., у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.01.2013р. провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні 15.01.2013р. позивач уточнив позовні вимоги щодо стягнення судових витрат та, у разі задоволення позовних вимог, просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір та 23584,00грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи (том 4 а.с. 70).

У судовому засіданні 21.01.2013р. позивач також надав суду письмові пояснення, в яких, з посиланням на первинні документи, описав спірні господарські операції.

21.01.2013р. до суду від Сакської ОДПІ АР Крим ДПС надійшли заперечення на висновок судово-економічної експертизи, де відповідач зазначив, що ним від ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» було отримано лист № 104 від 27.06.2012р. (вх. № 2992/10 від 04.07.2012р.) про те, що за період з 01.01.2009р. по 31.03.2011р. підприємство вже було перевірено Сакською ОДПІ та документи, які підтверджують господарську діяльність з підприємствами БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія» не збереглися, а з 31.03.2011р. господарська діяльність з вищевказаними підприємствами товариством не здійснювалася.

В свою чергу, від відділу податкової міліції ДПІ у м. Євпаторія було отримано лист №690/7/07-50 від 09.07.2012р. з інформацією про здійснення виїмки оригіналів первинних бухгалтерських документів, журналів обліку в'їзду-виїзду, обліку зважування зерна, обліку проведення лабораторних аналізів зерна, штатний розклад, протоколи допитів свідків. На адресу Сакської ОДПІ були направлені копії наступних документів: протокол виїмки від 02.07.2012р., протокол виїмки від 04.07.2012р., постанова Шевченківського районного суду м.Києва від 21.06.2012р. про надання дозволу на проведення виїмки, протоколи допитів свідків, постанова про проведення виїмки від 03.07.2012р., постанова про проведення виїмки від 03.07.2012р., податкові накладні по взаємовідносинам з КП «Альянс», акти виконаних робіт по взаємовідносинам з КП «Альянс», видаткові накладні по взаємовідносинам з КП «Альянс», податкові накладні по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», акти здачі-приймання робіт по взаємовідносинам з БВП «Строитель-Плюс», копія вироку Київського районного суду від 14.06.2011р. по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_14, а також оригінали оборотно-сальдових відомостей по амортизації за 2010-2011р.р. та оригінали головних книг за 2009-2011рр. (лист № 715/7/07-50 від 13.07.2012р. ВПМ ДПІ у м. Євпаторія).

Отже, як зазначив відповідач, посадовими особами ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» надана свідомо неправдива інформація щодо знищення (не збереження) документів, які підтверджують господарську діяльність з БВП «Строитель-Плюс», КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія».

Крім того, як пояснив відповідач, матеріали перевірки були передані до відділу податкової міліції для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України, у зв'язку з введенням в дію з 19.11.2012р. нового Кримінального процесуального кодексу України дані матеріали зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

У зв'язку з цим, відповідач вважає висновки судово-економічної експертизи необґрунтованими та не підтвердженими первинними бухгалтерськими документами, оскільки оригінали були вилучені у підприємства співробітниками податкової міліції та передані до слідчого відділу ДПС України, тож підприємство не могло надати судовому експерту для здійснення судово-економічної експертизи оригінали накладних, податкових накладних, акти виконаних робіт по взаємовідносинам з КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія».

Додатково відповідач зауважив, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Акт же перевірки та викладені у ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. Тому, як вважає відповідач, як акт перевірки, так і дії Сакської ОДПІ по проведенню перевірки, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав, тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Також, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, Сакська ОДПІ АР Крим ДПС просила розглянути справу у її відсутність.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у зв'язку з дотриманням порядку, строків та підстав проведення перевірки, а також перевірити обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Сакський комбінат хлібопродуктів» має статус юридичної особи з 24.07.1998р., що підтверджується Витягом з ЄДР серія АС №456079, довідкою відділу статистики у Сакському районі Головного управління статистики в АР Крим з ЄДРПОУ від 24.10.2011р. та Статутом ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» (том 1 а.с. 26, 28, 29-44).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків в органах податкової служби 03.08.1998р. та перебуває на обліку в Сакській ОДПІ АР Крим ДПС, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200009347 від 18.11.2011р. (том 1 а.с. 27)

Таким чином, судом встановлено, що ПРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

18.06-03.07.2012р. на підставі направлення № 136/2200 від 18.06.2012р., згідно із п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та у зв'язку з отриманням постанови слідчого від 15.05.2012р. про призначення по кримінальній справі №69-0146 документальної позапланової перевірки, Сакською ОДПІ АР Крим ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримстройіндустрія» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт перевірки № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р. (том 1 а.с. 9-25).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, та ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, що виразилося у заниженні податку на прибуток на суму 1842678,28грн.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, та ст.198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1473225,96грн. Сума ПДВ, яка безпідставно включена до складу податкового кредиту, підтверджується базами даних ДПС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Зазначено також, що перевіркою ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс», БВП «Строітель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки, який отримано від ДПІ у м. Сімферополі та допитами посадових осіб.

Перевіряючи дотримання відповідачем порядку, підстав та строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно наказу № 219 від 18.06.2012 року відповідачем на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача по справі (том 1 а.с. 8).

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України до таких обставин належить - якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960р. та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990р. (були чинними на момент прийняття наказу про проведення перевірки), які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

В матеріалах справи міститься копія постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. про призначення спірної перевірки, де зазначено, що у провадженні ГСУ ДПС України перебуває кримінальна справа по обвинуваченню директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3 за ч.3 ст.212 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, та яка порушена відносно ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.2, ст.27 ч.5, ст.212 ч.3 КК України, в ході досудового слідства по якій було встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012р.р. мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, було ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», у зв'язку з чим, з метою всебічного, повного та об'єктивного розслідування даної кримінальної справи та керуючись ст.ст. 22, 66, 114, 130 КПК України та відповідно до п.п.78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України, постановлено провести по кримінальній справі № 69-0146 документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», проведення якої доручено працівникам регіональних ДПС за місцем реєстрації СПД, що перевіряється (том 1 а.с.193-194).

З цієї постанови слідує, що кримінальна справа, по якій була призначена спірна перевірка, була порушена відносно інших, ніж посадові особи позивача - ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», осіб.

Повноваження слідчого в справах, які перебувають в його провадженні, наведені у ст.66 КПК України від 28.12.1960р.

Відповідно до ч.1 ст.66 Кримінально-процесуального кодексу України особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства. При цьому терміни "ревізія" та "перевірка" не є тотожними.

Таким чином, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік повноважень слідчого, серед яких доручення органам ДПС провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків, відносно посадових осіб якого кримінальну справу не порушено, відсутнє.

Посилання Сакської ОДПІ АР Крим ДПС у запереченнях на позов на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 14.06.2011р. відносно ОСОБА_15 - директора ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» є безпідставними, адже з наявної в матеріалах справи копії даного вироку по кримінальній справі № 1-65/2011 вбачається, що його винесено відносно ОСОБА_15 за вчинення ряду злочинів під час його перебування на посаді директора ПП «Нафтакомплекс», які не мають жодного відношення до діяльності ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» , в тому числі і щодо спірних взаємовідносин з КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія».

Згідно зі ст.130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Однак, ці повноваження стосуються досудового слідства, а не у порушених кримінальних справах, що регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством, та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України, не відносяться державні податкові інспекції. Суд зазначає, що положення статті 102 КК України не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Сама норма п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст.1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, а відтак не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на некореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого податкової міліції органу державної податкової служби.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до ст. 25-1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отже, на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, видання Сакською ОДПІ АР Крим ДПС наказу № 219 від 18.06.2012р. про проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» на виконання постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012р. на підставі ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.82, ст.86 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

В силу п.81.3 ст.81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що наказ Сакської ОДПІ АР Крим ДПС №219 від 18.06.2012р. є протиправним та підлягає скасуванню.

У зв'язку з тим, що підстави для призначення спірним наказом проведення перевірки згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України були відсутні, то і дії відповідача з проведення спірної перевірки на підставі такого наказу є протиправними.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Сакської ОДПІ АР Крим ДПС щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» актом перевірки № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р., суд вважає їх також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, підставою оформлення результатів перевірки саме актом, а не довідкою, є вчинення платником податку, який перевірявся, порушень податкового законодавства у перевіреному періоді, а також їх правомірне та обґрунтоване виявлення та відображення контролюючим органом в акті перевірки.

Судом встановлено, що у перевіреному періоді (з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.) правила оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість були встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України, тож суд перевіряє дотримання позивачем встановлених даними нормативними актами правил оподаткування спірних господарських операцій.

Як зазначено у висновках акту № 507/2200/20727193, перевіркою ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» було встановлено, що у зв'язку з відсутністю у КП «Альянс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям (ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів»), зі складу валових витрат необхідно зняти безпідставно віднесені суми у розмірі 4345458,33грн. та зменшити суму податкового кредиту на загальну суму 869 091,67грн. При цьому, несплачений податок на прибуток складає 1 086 364,58грн. (4345458,33грн. х 25%).

Перевіркою також встановлено, що у зв'язку з відсутністю у БВП «Строитель-Плюс» об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям (ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів»), зі складу валових витрат з амортизації необхідно зняти безпідставно віднесені суми у розмірі 3020254,82грн. та зменшити суму податкового кредиту на загальну суму 604050,96грн. При цьому, несплачений податок на прибуток складає 756313,71грн. (3020254,82грн. х 25%).

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ «Кримбудіндустрія», то перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки, який отримано від ДПІ у м.Сімферополі та допитами посадових осіб.

Перевіркою оподаткування взаємовідносин з даним контрагентом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83,33грн., безпідставність включення якої до складу податкового кредиту підтверджується також базами даних ДПС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Відповідач зазначив, що перевіркою позивача встановлено порушення ч. ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з вищевказаними контрагентами вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіркою встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 842 678,28грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1 473 225,96грн. по придбанню будівельних матеріалів, пшениці та ремонту основних фондів. Сума ПДВ, яка безпідставно включена до складу податкового кредиту, підтверджується базами даних ДПС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Зазначено також, що перевіркою позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс», БВП «Строитель-плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, що підтверджується актом перевірки, який отримано від ДПІ у м.Сімферополі та допитами посадових осіб.

В свою чергу, з п.п. 3.1, 3.2 та 3.3 даного акту перевірки вбачається, що акти перевірок ДПІ у м. Сімферополі, на які посилається відповідач, це: акт від 11.04.2012р. № 36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс», акт від 11.04.2012р. №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Будівельно-виробничого підприємства «Строітель-Плюс» та акт від 06.04.2012р. № 34/22/32100553 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кримбудіндустрія».

Суд не погоджується з даними висновками відповідача з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали кримінальної справи, протоколи допитів посадових осіб підприємств - контрагентів позивача та акти проведення зустрічних звірок платників податків по КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія», не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали кримінальної справи, по якій ще не винесено вироку, а по якій лише проводиться досудове слідство, та акти зустрічних звірок контрагентів платника податків, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Досліджуючи документи на підтвердження реальності та товарності спірних господарських операцій, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 03.08.2009р. між ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» (в подальшому перейменоване у рРАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів») (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник) був укладений договір підряду №1436, предметом якого є виконання Підрядником робіт з ремонту складських приміщень згідно з проектно-кошторисною документацією (том 1 а.с. 57).

В силу п. 2.1 та п. 2.2 ціна договору складає 1242тис.грн., включаючи ПДВ. Ціна договору включає в себе вартість будівельних матеріалів та оплату послуг.

Форма оплати, згідно з п. 3.2 договору, безготівковий розрахунок. Строк оплати, згідно з п. 4.2 договору - до 31.12.2009р.

Як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді позивач придбавав у КП «Альянс» роботи з ремонту складських приміщень (склади № 1, склади № 2, склади № 3, склади № 4, склади № 5), що підтверджується: довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009р. на суму 1242тис.грн., підсумковими відомостями ресурсів, локальними кошторисами, Актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за грудень 2009р. щодо складів № 1, № 2, № 3, № 4 та № 5 (том 1 а.с. 73-106).

На підтвердження фактичного виконання робіт, КП «Альянс» була виписана податкова накладна на загальну суму 1 242 000,00грн., у тому числі ПДВ 207000,00грн. (том 1 а.с. 58).

Вищевказані склади перебувають у власності позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно - комплекс за адресою: Сакський район, с.Ярке, вул.Боярко,1, до якого входять склади площею 5119,9кв.м. та 2507,4кв.м., виданого Виконавчим комітетом Геройської сільради від 09.06.2007р., копією інвентарної справи КРП «БРТІ м. Євпаторія» на цей комплекс, реєстраційного посвідчення Євпаторійського БТІ від 10.01.2001р. про належність ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» Сакського комбінату хлібопродуктів за адресою: м.Саки, вул.Новоселівське шосе, 36 та наказу Фонду майна АР Крим № 1107 від 21.07.1998р. «Про створення ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» із додатком (том 4 а.с. 96-122).

Як свідчать матеріали справи в бухгалтерському обліку витрати на ремонтні роботи, виконані КП «Альянс» на суму 1035000,00грн. (без ПДВ), збільшили балансову вартість складів та на витрати були віднесені лише в частині амортизації складських приміщень у 1 кв. 2010р., у податковому обліку (основні фонди 1 групи) вказана сума витрат не врахована, що підтверджується таблицею 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» Додатка К1 за 1 квартал 2010р. Порівнюючи балансову вартість на початок розрахункового кварталу за 2009р. та 1 кварталу 2010р. збільшення на суму 1035000,00грн. відсутнє.

Крім того, як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді позивач придбавав у КП «Альянс» пшеницю 3 класу, що підтверджується наступними витратними накладними: №378 від 26.02.2010р. на суму 606250,00грн., в т.ч. ПДВ 101041,67грн., № 761 від 16.03.2010р. на суму 1312500,00грн., в т.ч. ПДВ 218750,00грн., № 1239 від 30.04.2010р. на суму 1300 000,00грн., в т.ч. ПДВ 216 666,67грн. та № 1985 від 29.06.2010р. на суму 237500,00грн., в т.ч. ПДВ 39583,33грн. (том 1 а.с. 59, 61, 63, 67).

На підтвердження фактичного продажу пшениці КП «Альянс» були виписані податкові накладні: № 378 від 26.02.2010р. на суму 606250,00грн., в т.ч. ПДВ 101041,67грн., № 761 від 16.03.2010р. на суму 1312500,00грн., в т.ч. ПДВ 218750,00грн., № 1239 від 30.04.2010р. на суму 1300 000,00грн., в т.ч. ПДВ 216 666,67грн. та № 1985 від 29.06.2010р. на суму 237500,00грн., в т.ч. ПДВ 39583,33грн. (том 1 а.с. 60, 62, 64, 68).

Також позивачем у вказаного підприємства придбавався ячмінь, що підтверджується витратною накладною № 1984 від 25.06.2010р. на суму 70000,00грн., в т.ч. ПДВ 11666,67грн. (том 1 а.с. 65).

На підтвердження фактичного продажу ячменю, КП «Альянс» була виписана податкова накладна № 1984 від 25.06.2010р. на суму 70000,00грн., в т.ч. ПДВ 11666,67грн. (том 1 а.с. 66).

Витрати з придбання у КП «Альянс» пшениці у лютому на суму 505208,33грн., березні на суму 1093750грн., квітні на суму 1083333,33грн., червні на суму 197916,67грн. та ячменю у червні на суму 58333,33грн. були включені позивачем в рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток та відображені в Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за вищевказаний період та залишками товарів по Головній книзі за 2010р., залишки товарів по Головній книзі з Додатком К1 співпадають, придбана пшениця перероблялася на млині в муку, а мука, зокрема, була частково реалізована у березні, травні та червні 2010р. БВП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс» на суму 2420704,25грн. з ПДВ, за що від останніх отримано кошти в оплату придбаної продукції (том 1 а.с. 208-209, 228-241, 245-263).

Як свідчать матеріали справи, у перевіреному періоді позивач придбавав у КП «Альянс» також будівельні матеріали, а саме: шифер 8-ми волновий на суму 168000,00грн., в т.ч. ПДВ 28000,00грн., що підтверджується витратною накладною №2657 від 06.08.2010р., дошка обрізна та дошка необрізна хвойних порід на загальну суму 278300,00грн., в т.ч. ПДВ 46383,33грн., що підтверджується витратною накладною № 2874 від 30.08.2010р. (том 1 а.с. 69, 71).

На підтвердження фактичного продажу будівельних матеріалів, КП «Альянс» були виписані наступні податкові накладні: щодо продажу шиферу 8-ми волнового - № 2657 від 06.08.2010р. на суму 168000,00грн., в т.ч. ПДВ 28000,00грн., щодо продажу дошки обрізної та дошки необрізної хвойних порід - № 2874 від 30.08.2010р. на загальну суму 278300,00грн., в т.ч. ПДВ 46383,33грн. (том 1 а.с. 70, 72).

Що стосується взаємовідносин з БВП «Строитель-Плюс», то як свідчать матеріали справи, на замовлення ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів», БВП «Строитель-Плюс» були надані транспортно-експедиційні послуги на суму 187185,35грн., в т.ч. ПДВ 31 197,56грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 779 від 07.02.2011р. (том 1 а.с. 107).

07.02.2011р. БВП «Строитель-Плюс» була також виписана податкова накладна № 779 на суму 187185,35грн., в т.ч. ПДВ 31 197,56грн. (том 1 а.с. 108).

17.09.2010р. між цими ж сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт № 5166, в якому вказано про прийняття позивачем робіт з ремонту транспортера стрічкового ТМ-62 на суму 53200,01грн., в т.ч. ПДВ 8 866,67грн. (том 1 а.с. 109).

Факт належності позивачу транспортера стрічкового ТМ-62 підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 151 (том 4 а.с. 62).

17.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5166 на суму 53200,01грн., в т.ч. ПДВ 8 866,67грн. (том 1 а.с. 110).

10.09.2010р. між цими ж сторонами був підписаний акт здачі-прийняття робіт № 5122, в якому вказано про прийняття позивачем робіт з ремонту зерносушилки ДСП-32-ОТ на суму 167 665,66грн., в т.ч. ПДВ 27 944,28грн. (том 1 а.с. 111).

Факт належності позивачу зерносушилки ДСП-32-ОТ підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 00175 (том 4 а.с. 59).

10.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5122 на суму 167 665,66грн., в т.ч. ПДВ 27 944,28грн. (том 1 а.с. 112).

БВП «Строитель-Плюс» також було виконано позивачу ремонт норійних вишок (склади № 1 та № 6) на загальну суму 38160,00грн., в т.ч. ПДВ 6360,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5087 від 02.09.2010р. (том 1 а.с. 113).

Факт належності позивачу вказаних норійних вишок (склади № 1 та № 6) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інвентарних карток обліку основних засобів № 0063 та № 0062 (том 4 а.с. 56).

02.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5087 на суму 38160,00грн., в т.ч. ПДВ 6360,00грн. (том 1 а.с. 114).

Крім того, БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт ваг для статистичного зважування а/м КОДА-А на суму 51000,00грн., в т.ч. ПДВ 8500,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5208 від 29.09.2010р. (том 1 а.с. 115).

Факт належності позивачу ваг для статистичного зважування а/м КОДА-А підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 468 (том 4 а.с. 53).

29.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5208 на суму 51000,00грн., в т.ч. ПДВ 8500,00грн. (том 1 а.с. 116).

БВП «Строитель-Плюс» було надано позивачу послуги з навантаження зерна та перевезення вантажу на загальну суму 25737,00грн., в т.ч. ПДВ 4289,50грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5207 від 28.09.2010р. (том 1 а.с. 117).

28.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5207 на суму 25 737,00грн., в т.ч. ПДВ 4 289,50грн. (том 1 а.с. 118).

БВП «Строитель-Плюс» було надано позивачу послуги з перевезення вантажу та експедиційні послуги на загальну суму 173044,80грн., в т.ч. ПДВ 28 840,80грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5185 від 24.09.2010р. (том 1 а.с. 119).

24.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5185 на суму 173044,80грн., в т.ч. ПДВ 28 840,80грн. (том 1 а.с. 120).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт автомобіленавантажувачів ГУАР-30 та ГУАР-15 на загальну суму 42600,00грн., в т.ч. ПДВ 7100,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5186 від 23.09.2010р. (том 1 а.с. 121).

Факт належності позивачу вказаних автомобіленавантажувачів ГУАР-30 та ГУАР-15 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інвентарних карток обліку основних засобів № 0059 та № 100 (том 4 а.с. 46).

23.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5186 на суму 42600,00грн., в т.ч. ПДВ 7100,00грн. (том 1 а.с. 122).

БВП «Строитель-Плюс» були виконані позивачу пусконаладочні роботи А1-Б3-2Н на суму 58 402,40грн., в т.ч. ПДВ 9 733,73грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №5180 від 20.09.2010р. (том 1 а.с. 123).

21.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5180 на суму 58 402,40грн., в т.ч. ПДВ 9 733,73грн. (том 1 а.с. 124).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт ваг автомобільних АЦ-25 (с. Ярке та м. Саки) на загальну суму 222334,34грн., в т.ч. ПДВ 37055,72грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5165 від 17.09.2010р. (том 1 а.с. 125).

Факт належності позивачу вказаних ваг автомобільних АЦ-25 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інвентарних карток обліку основних засобів № 86 та № 87 (том 4 а.с. 71).

17.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5165 на суму 222334,34грн., в т.ч. ПДВ 37055,72грн. (том 1 а.с. 126).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт електронавантажувача на суму 68 000,00грн., в т.ч. ПДВ 11 333,33грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №5167 від 17.09.2010р. (том 1 а.с. 127).

Факт належності позивачу електронавантажувача підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 200 (том 4 а.с. 38).

17.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5167 на суму 68 000,00грн., в т.ч. ПДВ 11 333,33грн. (том 1 а.с. 128).

БВП «Строитель-Плюс» були надані позивачу послуги з перевезення вантажу та експедиційні послуги на загальну суму 43261,20грн., в т.ч. ПДВ 7210,20грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5117 від 09.09.2010р. (том 1 а.с. 129).

09.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5117 на суму 43261,20грн., в т.ч. ПДВ 7210,20грн. (том 1 а.с. 130).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт транспортера стрічкового ТМ-62 (м. Саки) на суму 106400,02грн., в т.ч. ПДВ 17 733,34грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5116 від 08.09.2010р. (том 1 а.с. 131).

Факт належності позивачу транспортера стрічкового ТМ-62 (м. Саки) підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 208 (том 4 а.с. 33).

08.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5116 на суму 106400,02грн., в т.ч. ПДВ 17 733,34грн. (том 1 а.с. 132).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт норійних вишок (склади № 1 та № 11 м. Саки) на загальну суму 39 960,00грн., в т.ч. ПДВ 6 660,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 5088 від 02.09.2010р. (том 1 а.с. 133).

Факт належності позивачу вказаних норійних вишок підтверджується наявними в матеріалах справи копіями інвентарних карток обліку основних засобів № 0061 та № 0075 (том 4 а.с. 30).

02.09.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 5088 на суму 39 960,00грн., в т.ч. ПДВ 6 660,00грн. (том 1 а.с. 134).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт агрегата мукомольного вальцевого на суму 482500,00грн., в т.ч. ПДВ 80 416,67грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 4047 від 12.08.2010р. (том 1 а.с. 135).

Факт належності позивачу агрегата мукомольного вальцевого підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 311 (том 4 а.с. 93).

12.08.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 4047 на суму 482500,00грн., в т.ч. ПДВ 80 416,67грн. (том 1 а.с. 136).

Як свідчать матеріали справи, витрати на ремонт даного агрегату на суму 402083,33грн. (без ПДВ) у податковому обліку збільшило балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизаційних відрахувань 1,25%, це збільшення балансової вартості вказано у розшифровці по нарахуванню амортизації за 9 місяців 2010р., а сума амортизації збільшилась у 4 кв. 2010р., що відображено у розшифровці амортизаційних відрахувань у Декларації з податку на прибуток за 2010р.

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт автомобілерозвантажувача ГУАР-15 на суму 247680,00грн., в т.ч. ПДВ 41280,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 2755 від 29.06.2010р. (том 1 а.с. 137).

Факт належності позивачу автомобілерозвантажувача ГУАР-15 підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 100 (том 4 а.с. 95).

29.06.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 2755 на суму 247680,00грн., в т.ч. ПДВ 41 280,00грн. (том 1 а.с. 138).

БВП «Строитель-Плюс» було виконано позивачу ремонт транспортера стрічкового ТМ-62 на суму 887 400,00грн., в т.ч. ПДВ 147900,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 2478 від 18.06.2010р. (том 1 а.с. 139).

Факт належності позивачу транспортера стрічкового ТМ-62 підтверджується наявною в матеріалах справи копією інвентарної картки обліку основних засобів № 99 (том 4 а.с. 94).

18.06.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 2478 на суму 887 400,00грн., в т.ч. ПДВ 147900,00грн. (том 1 а.с. 140).

Як свідчать матеріали справи, проведені у червні 2010р. БВП «Строитель-Плюс» ремонтні роботи транспортера та автомобілерозвантажувача на загальну суму 945900,00грн. (без ПДВ) в податковому обліку збільшило балансову вартість основних фондів 3 групи з нормою амортизаційних відрахувань 3,75%, збільшення балансової вартості відображено в розрахунку амортизаційних відрахувань за півріччя 2010р. в Декларації з податку на прибуток, а за 9 місяців 2010р. збільшилась сума амортизації, що відображено у розшифровці до Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010р.

БВП «Строитель-Плюс» були надані позивачу транспортно-експедиційні послуги на суму 548 000,00грн., в т.ч. ПДВ 91 333,33грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 1747 від 30.04.2010р. (том 1 а.с. 141).

30.04.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 1747 на суму 548 000,00грн., в т.ч. ПДВ 91 333,33грн. (том 1 а.с. 142).

БВП «Строитель-Плюс» також були надані позивачу транспортно-експедиційні послуги на суму 126 000,00грн., в т.ч. ПДВ 21 000,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 990 від 16.03.2010р. (том 1 а.с. 143).

16.03.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 990 на суму 126 000,00грн., в т.ч. ПДВ 21 000,00грн. (том 1 а.с. 144).

БВП «Строитель-Плюс» також були надані позивачу транспортно-експедиційні послуги на суму 55775,00грн., в т.ч. ПДВ 9 295,83грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 452 від 26.02.2010р. (том 1 а.с. 145).

26.02.2010р. БВП «Строитель-Плюс» була виписана податкова накладна № 452 на суму 55775,00грн., в т.ч. ПДВ 9 295,83грн. (том 1 а.с. 146).

Як свідчать матеріали справи, витрати на ремонт норійних вишок на суму 441911,97грн. (без ПДВ) у податковому обліку збільшило балансову вартість основних фондів 3 групи з нормою амортизаційних відрахувань 3,75%, це збільшення балансової вартості вказано у розшифровці по нарахуванню амортизації за 9 місяців 2010р., а сума амортизації збільшилась у 4 кв. 2010р., що відображено у розшифровці амортизаційних відрахувань у Декларації з податку на прибуток за 2010р.

Крім того, витрати на ремонт зерносушилки, ваг (1група основних фондів) та норійної вишки (3 група основних фондів) на суму 215 854,72грн. (без ПДВ) у податковому обліку збільшило балансову вартість основних фондів 1 групи з нормою амортизаційних відрахувань 2%, основних фондів 1 групи з нормою амортизації 1, 25% та 3 групи основних фондів з нормою амортизаційних відрахувань 3,75%, це збільшення балансової вартості вказано у розшифровці по нарахуванню амортизації за 4кв. 2010р., а сума амортизації збільшилась у 1 кв. 2011р., що відображено у розшифровці амортизаційних відрахувань у Декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2011р.

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбудіндустрія» (код 32100553) судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу ВАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» № 118 від 26.10.2009р., з 26.10.2009р. на роботу електрогазозварювачем 5-го розряду було прийнято ОСОБА_16 (том 4 а.с.85).

18.12.2009р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «Кримбудіндустрія» був укладений договір № 383 на підготовку кадрів по атестації зварювача, відповідно до п. 1 якого Замовник доручає, а ТОВ «Кримбудіндустрія» приймає на себе зобов'язання провести атестацію одного спеціаліста-зварювача Замовника (том 4 а.с. 66).

Вартість робіт складає 500,00грн., в т.ч. ПДВ 83,33грн. (п. 2 договору).

На оплату даних послуг ТОВ «Кримбудіндустрія» виставлено рахунок на суму 500,00грн., в т.ч. ПДВ 83,33грн. (том 4 а.с. 67).

Оплата даних послуг здійснена позивачем платіжним дорученням № 1412 від 14.12.2009р. на суму 500,00грн., в т.ч. ПДВ 83,33грн. (том 4 а.с. 69).

Доказом фактичного виконання даних робіт є підписаний сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт, складений у грудні 2009р. (том 4 а.с. 68).

Більше того, в матеріалах справи міститься копія виданого ТОВ «Кримбудіндустрія» ОСОБА_16 посвідчення зварювача № 287/КР-12/09, з якого вбачається, що воно видано на підставі рішення атестаційної комісії (протокол від 17.12.2009р. № 287).

15.12.2009р. ТОВ «Кримбудіндустрія» виписана податкова накладна № 720-л на суму 500,00грн., в т.ч. ПДВ 83,33грн., що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних (том 2 а.с. 115).

Як встановлено судово-економічною експертизою документів у даній справі, розрахунки позивачем з вищевказаними контрагентами за товари, роботи, послуги здійснені у загальній сумі 3 061 204,35грн., у т.ч. ПДВ 510 200,73грн., що було підтверджено наданими експерту первинними документами: платіжними дорученнями, виписками банку, чеками.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року №88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, з урахуванням досліджених документів та податкових декларацій, суд дійшов висновку про те, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні господарські операції, щодо оподаткування яких між сторонами є спір, відбувались у період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., суд перевіряє відповідність їх оподаткування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та Податковому кодексу України.

П. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

При цьому, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Так, згідно з п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

В силу п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вищевказаного Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Як було встановлено вище, витрати на ремонтні роботи основних фондів, виконані КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс», до валових витрат позивачем у перевіреному періоді не відносились, у податковому обліку збільшували балансову вартість основних фондів відповідних груп з відповідними нормами амортизаційних відрахувань.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом цієї норми законодавства слідує, що підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

В силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються: а) витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями відповідно до законодавства тощо; внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього розділу; медичне страхування, страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", страхування за довгостроковими договорами страхування життя в межах, визначених абзацами другим і третім пункту 142.2 статті 142 цього Кодексу, працівників апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); б) амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; в) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

В силу п.138.2 ст.138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з тим, придбання ремонтних робіт (крім тих, що підлягають амортизації), придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг з перевезення та придбання послуг з підготовки кадрів по атестації зварника, підтверджується первинними документами, дослідженими відповідачем.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що витрати за вищевказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, суд вважає їх безпідставними.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В силу п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, мається на увазі саме необхідність використання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника податків, який формує відповідні валові витрати (витрати) та податковий кредит.

Судом встановлено, що об'єкти, ремонт яких здійснювався контрагентами позивача у перевіреному періоді (склади, обладнання), є основними засобами позивача, які використовуються ним для здійснення власної господарської діяльності, якою, відповідно до довідки статистики, є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, а тому приведення складів та обладнання у належний стан шляхом проведення ремонту, а також придбання для цього будівельних матеріалів безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю.

Що стосується придбання позивачем у перевіреному періоді у КП «Альянс» пшениці та ячменю, а також витрат на оплату послуг з навантаження та перевезення вантажу, то, як свідчать матеріали справи, цей товар був придбаний для переробки в муку для подальшої реалізації як товару, що також свідчить про використання у власній господарській діяльності і придбаного товару, і послуг по його доставці.

Суд вважає, що витрати на атестацію зварювача ОСОБА_16, який є працівником позивача, також пов'язані з господарською діяльністю позивача, тож обґрунтовано включені позивачем до складу валових витрат.

Судово-економічною експертизою документів у даній справі також було встановлено, що товари, послуги, роботи, придбані у КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» використовувались у власній господарській діяльності, а саме для збільшення вартості основних засобів, у виробництві та для реалізації як товару, що підтверджується первинними документами: актами, видатковими накладними тощо.

Як зазначено у висновку експертизи, сума витрат, понесена позивачем у період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., підтверджується у повному обсязі. Показники податкової звітності, викладені в Деклараціях з податку на прибуток за цей період, стосовно декларування податку на прибуток у сумі 48 311грн. документами первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача підтверджені. Висновки акту перевірки від 16.07.2012р. №507/2200/20727193 щодо здійснення фінансово-господарських операцій позивача з КП «Альянс», БВП «Строитель Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» первинними бухгалтерськими та податковими документами ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» не підтверджуються.

За таких обставин, суд вважає, що валові витрати (витрати) було сформовано позивачем законно та обґрунтовано, а розмір податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, також визначено правильно на підставі вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 1842678,28грн. є безпідставними та необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам та податковому законодавству України.

Що стосується податкового кредиту, то відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В свою чергу, відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

При цьому, в силу п. 9.8 ст. 9 даного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Аналогічні положення закріплені також у ст. 198, 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем не наведено даних про те, що КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» на момент виписки податкових накладних не були платниками ПДВ.

Як слідує з даних офіційного веб-сайту ДПС України, свідоцтва платників ПДВ вищевказаних контрагентів позивача були анульовані пізніше, ніж ними виписані спірні податкові накладні (том 1 а.с. 202-204).

До того ж, спірні податкові накладні містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні перевірені періоди.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб контрагентів позивача, які нібито пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, а також п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 та п. 5 цих Порядків податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані підприємствами - платниками ПДВ. Належних та допустимих доказів того, що вони підписані неналежною особою відповідачем суду не надано.

Як зазначено у висновку судово-економічної експертизи документів правильність формування сум податкового кредиту за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. у загальній сумі 1 473 225,96грн., у т.ч.: 869 091,67грн. ПДВ по операціях з КП «Альянс», 604 050,96грн. ПДВ по операціях з БВП «Строитель Плюс», 83,33грн. ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Кримбудіндустрія» первинними бухгалтерськими та податковими документами ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» підтверджено.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 1473225,96грн. був сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Дослідивши висновок судово-економічної експертизи № 187/12 від 28.12.2012р. в порядку ст.86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (виконувались арифметичні розрахунки, проводилась перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів, здійснювалося співставлення поставки та оплати товарів, зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, зіставлялися дані первинних податкових документів та регістрів податкового обліку, зіставлялися дані податкового обліку та податкової звітності, зіставлялися дані податкового та бухгалтерського обліку), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, суд не знаходить підстав не довіряти даному висновку експерта.

Також суд вважає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність контрагентів позивача ґрунтувались на постанові слідчого про порушення кримінальної справи та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не вироку суду, що набрав законної сили.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення про нікчемність укладених позивачем з КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, відповідачем не наведено.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Однак, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Сакською ОДПІ АР Крим ДПС належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких даних та доказів нікчемності угод між позивачем та КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» відповідачем не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні правочини у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірні правочинии у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемним відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.

Посилання відповідача на порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, суперечать податковому законодавству та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Суд вважає, що оскільки відображені ним висновки про виявлені порушення не відповідають дійсності, а оподаткування позивачем спірних господарських операцій було здійснено законно та обґрунтовано, то відповідач, в силу приписів п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, повинен був оформити результати даної перевірки довідкою, а не актом, тож суд задовольняє позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Сакської ОДПІ АР Крим щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» актом перевірки № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р.

Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про визнання протиправними висновків акту перевірки, адже згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт же перевірки та викладені у ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що сам по собі породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу складну за нормативної вартості експертогодини 73,70грн. і витрачено на її проведення 260 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжним дорученням № 601 від 25.10.2012р. позивач перерахував вартість витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 23584,00грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги про визнання протиправними дій Сакської ОДПІ АР Крим ДПС щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Сакський комбінат хлібопродуктів» актом перевірки № 507/2200/20727193 від 16.07.2012р., під час перевірки обґрунтованості позовних вимог в цій частині судом використані висновки судово-економічної експертизи документів, витрати на проведення такої судової експертизи підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.01.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.01.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Сакської ОДПІ АР Крим ДПС щодо оформлення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів» актом перевірки №507/2200/20727193 від 16.07.2012р.

3. Визнати протиправними дії Сакської ОДПІ АР Крим ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів» на підставі наказу № 219 від 18.06.2012р.

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Сакської ОДПІ АР Крим ДПС №219 від 18.06.2012р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів».

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Сакський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 20727193) 1. 32,19грн. судового збору та 23584,00грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Сакської ОДПІ АР Крим ДПС.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення22.01.2013
Оприлюднено19.03.2013
Номер документу29954158
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-9087/12/0170/8

Ухвала від 04.03.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Харченко С.В.

Ухвала від 13.06.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 07.05.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Постанова від 22.01.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 28.08.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 20.08.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні