Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/2918/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2918/13 12.03.13

За позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Каприз 2011"

Про стягнення 3 239,19 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Іванченко І.М. (дов. №340 від 27.08.2012р.)

від відповідача: Кудін С.П. (дов. б/н від 22.06.2012р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каприз 2011» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 3 239,19 грн. заборгованості за договором поставки № 3082 від 22.06.2012 року, з яких 2 835, 78 грн. основного боргу, 232,84 грн. 20% річних, 170, 57 грн. пені та просить суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/2918/13, розгляд справи призначено на 12.03.2013 року.

В судове засідання 12.03.2013 року представники сторін з'явились.

В судовому засіданні 12.03.2013 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зменшити позовні вимоги до 403,41 грн. а саме залишити позовні вимоги в частині стягнення 232,84 грн. 20% річних, 170, 57 грн. пені та покласти судові витрати на відповідача.

Згідно ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заяву про зменшення позовних вимог відповідно ст. 22 ГПК України прийнято судом до розгляду, а отже позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви від 12.03.13 року.

Представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву не подав, проти в усних поясненнях проти існування боргу не заперечував.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 року між Приватним підприємством «Торговий дім Поляков»» та товариством з обмеженою відповідальністю «Каприз 2011» укладено договір поставки товарів № 3082 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари., а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до договору п. 1.2. сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці термін.

Згідно п. 3.3. договору, прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. при отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість.

При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. (п. 3.5.Договору).

Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару (п.4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, за неналежне виконання або не виконання умов договору, сторони несуть відповідальність згідно договору та чинного Законодавства України.

Згідно п. 5.2. договору при порушенні покупцем умов договору, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім цього, збитки від інфляції та 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно п. 5.3 та п. 5.4 договору, при порушенні покупцем умов договору на строк 30 днів, на покладається відповідальність у вигляді штрафу 10 % від розміру простроченої суми, на строк 45 днів - 20 % від розміру простроченої суми.

У позовній заяві позивач посилається на наступне, відповідно до видаткових накладних № КК-0547178 від 21.08.2012 року, № КК-0549012 від 22.08.2012 року, № КК-0557278 від 31.08.2012 року, № КК-0557279 від 31.08.2012 року та умов договору № 3082 від 22.06.2012 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму - 2 835, 78 грн.

Кошти за поставлений товар сплачені відповідачем з порушенням строків встановлених договором, тому позивач просить стягнути з відповідача 20 % річних з простроченої суми у розмірі 232, 84 грн. та пеню у розмірі 170, 57 грн., а також покласти судові витрати на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 3082 від 22.06.2012 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивачем умови договору поставки № 3082 від 22.06.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставки № 3082 від 22.06.2012 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 2 835, 78 грн. згідно видаткових накладних № КК-0547178 від 21.08.2012 року, № КК-0549012 від 22.08.2012 року, № КК-0557278 від 31.08.2012 року, № КК-0557279 від 31.08.2012 року.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують вищевказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами двох сторін. Оплата в сумі 2 835, 78 грн. за поставлений товар була відповідачем прострочена. Так 1 328, 90 грн. було оплачено позивачу 18.02.2013 року, і 1 506, 90 грн. - 25.02.2013 року, тобто після звернення позивачем з позовною заявою до Господарського суду міста Києва та порушення провадження у справі.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що в разі порушення строків оплати по договору покупець сплачує 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 % річних в розмірі 232, 84 грн. ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) та договорі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 20 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 20 % річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 170,57 грн. у відповідності до п. 5.2. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.2. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Отже, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 403, 41 грн. (232,84 грн. 20% річних + 170, 57 грн. пені = 403, 41 грн.), доказів сплати якої Відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 403, 41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п.4.2. договору був прострочений відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 170, 57 грн. та 20 % річних у розмірі 232, 84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каприз 2011» (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 100 О, код ЄДРПОУ 37962776; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. 20 % річних від простроченої суми заборгованості, 170 (сто сімдесят) грн. 57 коп. пені, а також судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.03.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко