Рішення

від 12.03.2013 по справі 910/2842/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2842/13 12.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіклайн"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Систем"

Про стягнення 18 647,35 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластіклайн" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Систем" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 18 647,35 грн. заборгованості за договором поставки № 19-ПР-В/11 від 14.06.2011 року, з яких 17059, 98 грн. основного боргу, 312, 18 грн. 3% річних, 1275, 19 грн. пені та просить покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/2842/13, розгляд справи призначено на 12.03.2013 року.

11.03.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові документи по справі.

В судове засідання 12.03.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.02.2013 року не виконав, про свою відсутність в судовому засіданні суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, через канцелярію Господарського суду надав витребувані судом матеріали по справі, про свою відсутність в судовому засіданні суд не повідомив.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластіклайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Систем" укладено договір поставки товарів № 19-ПР-В/11 на умовах реалізації товару (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), постачальник зобов'язується передати у власність покупця промислові товари в погодженому сторонами асортименті, а покупець зобов'язується приймати ці товари й оплачувати їх на умовах договору.

Відповідно до договору п. 1.2. найменування, кількість і асортимент товарів, що поставляються, визначаються на підставі заявок покупця й фіксуються у видаткових накладних і рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами договору. Прийняття товарів покупцем свідчить про узгодження сторонами договірних умов щодо кількості і асортименту товарів, що поставляються.

Згідно п. 4.2. договору, покупець робить оплату партії товару продовж 70 днів з моменту відвантаження товару із складу постачальника.

За неналежне виконання або не виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством Україна. Винна сторона в повному обсязі відшкодовує збитки завдані іншій стороні неналежним виконанням зобов'язань, а також сплачує штрафні санкції, передбачені законодавство України. (п. 6.1. Договору).

У випадку порушення покупцем терміну повернення товару при пред'явленні постачальником відповідної вимоги, постачальник вправі вимагати від покупця сплати неустойки в розмірі 0,1 % від вартості товару, що підлягають поверненню, за кожен день прострочення (п.6.3. Договору).

Як на те посилається Позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно видаткових накладних № 46 від 24.06.2011 року, № 47 від 24.06.2011 року, № 48 від 24.06.2011 року, № 49 від 24.06.2011 року, № 50 від 24.06.2011 року, № 92 від 11.08.2011 року, № 110 від 26.08.2011 року, № 117 від 08.09.2011 року, № 118 від 08.09.2011 року, № 128 від 14.09.2011 року, № 129 від 14.09.2011 року, № 152 від 10.09.2011 року, № 154 від 04.10.2011 року, № 160 від 10.10.2011 року, № 177 від 31.10.2011 року, № 190 від 17.11.2011 року, № 210 від 30.11.2011 року, № 225 від 14.12.2011 року, № 230 від 21.12.2011 року, № 233 від 26.12.2011 року, № 6 від 12.01.2012 року, № 7 від 12.01.2012 року, № 12 від 20.01.2012 року, № 21 від 31.01.2012 року, № 27 від 08.02.2012 року, № 41 від 20.02.2012 року, № 49 від 23.02.2012 року, № 56 від 12.03.2012 року, № 74 від 28.03.2012 року, № 75 від 28.03.2012 року, № 79 від 28.03.2012 року, № 82 від 29.03.2012 року, № 103 від 18.04.2012 року, № 104 від 18.04.2012 року, № 106 від 19.04.2012 року, № 111 від 26.04.2012 року, № 115 від 26.04.2012 року, № 140 від 28.05.2012 року, № 142 від 28.05.2012 року, № 143 від 28.05.2012 року, № 154 від 06.06.2012 року, № 165 від 12.06.2012 року, № 166 від 12.06.2012 року відповідачу було поставлено товар на загальну вартість - 178 829, 65 грн.

За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено товар на суму 161769,67 грн. Сума несплаченого боргу за поставлений товар складає 17059,98 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3 проценти річних з простроченої суми у розмірі 312,18 грн. та пеню у розмірі - 1275, 19 грн.

За твердженням позивача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 19-ПР-В/11 на умовах реалізації товару від 14.06.2011 року на момент подання позову складає 18 647,35 грн.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластіклайн» підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 19-ПР-В/11 на умовах реалізації товару від 14.06.2011 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору № 19-ПР-В/11 на умовах реалізації товару від 14.06.2011 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 178 829, 65 грн. згідно видаткових накладних № 46 від 24.06.2011 року, № 47 від 24.06.2011 року, № 48 від 24.06.2011 року, № 49 від 24.06.2011 року, № 50 від 24.06.2011 року, № 92 від 11.08.2011 року, № 110 від 26.08.2011 року, № 117 від 08.09.2011 року, № 118 від 08.09.2011 року, № 128 від 14.09.2011 року, № 129 від 14.09.2011 року, № 152 від 10.09.2011 року, № 154 від 04.10.2011 року, № 160 від 10.10.2011 року, № 177 від 31.10.2011 року, № 190 від 17.11.2011 року, № 210 від 30.11.2011 року, № 225 від 14.12.2011 року, № 230 від 21.12.2011 року, № 233від 26.12.2011 року, № 6 від 12.01.2012 року, № 7 від 12.01.2012 року, № 12 від 20.01.2012 року, № 21 від 31.01.2012 року, № 27 від 08.02.2012 року, № 41 від 20.02.2012 року, № 49 від 23.02.2012 року, № 56 від 12.03.2012 року, № 74 від 28.03.2012 року. № 75 від 28.03.2012 року, № 79 від 28.03.2012 року, № 82 від 29.03.2012 року, № 103 від 18.04.2012 року, № 104 від 18.04.2012 року, № 106 від 19.04.2012 року, № 111 від 26.04.2012 року, № 115 від 26.04.2012 року, № 140 від 28.05.2012 року, № 142 від 28.05.2012 року, № 143 від 28.05.2012 року, № 154 від 06.06.2012 року, № 165 від 12.06.2012 року, № 166 від 12.06.2012 року.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджують вищевказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 178 829, 65 грн.

Відповідачем був частково сплачений товар на суму 161 769, 67 грн., що підтверджують банківські виписки за весь період дії договору. З урахуванням часткової оплати товару, основний борг відповідача перед позивачем (за твердженням позивача) складає, на момент вирішення спору, 17 059, 98 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 21.05.2012 року по 11.02.2013 року в розмірі 312, 18 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 21.05.2012 року по 11.02.2013 року в розмірі 1 275, 19 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 275, 19 грн. у відповідності до п. 6.2. Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.2. Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 18 647, 35 грн. (17 059, 98 грн. основного боргу + 312,18 грн. 3% річних + 1 275, 19 пені = 18 647, 35 грн.), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору поставки товарів № 1/0402 на умовах реалізації товару від 04.02.2011 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 18 647, 35 грн. відповідачем суду не надано.

Судові витрати позивача в сумі 1720, 50 судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 18 647, 35 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 17 059, 98 грн., 1275, 19 грн. пені, 312, 18 грн. 3 % річних з простроченої суми за договором, та 1 720, 50 грн. судового збору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіклайн" підлягають задоволенню повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Систем" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 170, кв. 6; код ЄДРПОУ - 34568013; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластіклайн" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, б. 9; код ЄДРПОУ 37331820) 17 059 (сімнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 98 коп. основного боргу, 1 275 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн. 19 коп. пені, 312 (триста дванадцять) грн. 18 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.03.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко