Рішення

від 20.11.2006 по справі 9/272-4142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/272-4142

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2006 р.Справа № 9/272-4142

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільського транспортного прокурора  м. Тернопіль, вул. С. Бандери, 6    в особі Міністерства палива та енергетики України вул. Хрещатик, 30, м.Київ 1,   в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Зборівгаз" вул. Набережна, 2,м.Зборів,Зборівський район, Тернопільська область,47200      

до  Сільськогосподарського кооперативу "Злагода" с.Заруддя,Зборівський район, Тернопільська область.            

За участю представників сторін:

         позивача:   Жеребецька І.О., доручення № 18-1 від 18.01.2006 р.   

         відповідача: Чорнописький З.Б., паспорт № МС 894304 від 17.10.2002 р..

прокурора: Костенко О.А., посвідчення  № 80.

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні прокурору та представнику позивача  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив

Тернопільський транспортний  прокурор  звернувся 13.10.2006 р. ( вх. № 4780(н)  до господарського суду Тернопільської області  в особі Міністерства палива та енергетики України в особі  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  „Зборівгаз”, м. Зборів, Тернопільська область, з позовом до відповідача –Сільськогосподарського кооперативу “Злагода”, с. Заруддя, Тернопільської області,  про стягнення  597,70 грн.  заборгованості з  постачання та транспортування природного газу, 54,54 грн. пені та 37,27 грн. річних,  посилаючись на ту обставину, що  Відповідачем  своєчасно  та у повному обсязі  не  виконуються грошові зобов'язання  за договорами  від  01.01.2004 р. № 07/С-7 та від 01.01.2005 р. № 07/С-7 на  постачання і транспортування природного газу, за умовами якого  Відповідач зобов'язувався вчасно сплачувати вартість одержаного природного газу та  його транспортування.

За твердженням  Позивача  станом на 13.10.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду) заборгованість Сільськогосподарського кооперативу “Злагода” за спожитий  природний газ  становить   597,70  грн.

За неналежне виконання  умов договору  позивач  нарахував відповідачу  54,54 грн. пені та  37,27  грн. річних.

Ухвалою від  17.10.2006 р. порушено провадження  та призначено розгляд справи на 11:30 год. 20 листопада  2006 р.

У судовому засіданні  20.11.2006 р. прокурор та представник позивача  підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача визнав суму боргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

01.01.2004 р. та 01.01.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством  по газопостачанню та газифікації „Зборівгаз”, м. Зборів, Тернопільська область,  як Постачальником,  та  Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ”Злагода”, як Покупцем,  укладено  договори на постачання  і транспортування природного газу за  № 07/С-7.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Покупцем, умов договорів щодо оплати за поставлений йому природний газ згідно  угод № 07/С-7 про постачання  і транспортування  природного газу від 01.01.2004 р . та від  01.01.2005 р.

Відповідно до умов  договорів про постачання  і транспортування природного газу Постачальник зобов'язувався поставити  природний газ, а  Покупець  прийняти та оплатити його на умовах і в строки, визначені договорами, а саме:  шляхом попередньої оплати не  пізніше, ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок  проводиться  до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок Постачальника.

На виконання умов вказаних угод ВАТ “Зборівгаз” на підставі актів прийому-передачі від 30.11.2004р., 30.12.2004р., 28.01.2005р., 31.03.2005 р., 30.11.2005 р., 30.12.2005 р. поставило відповідачу  3,506 м. куб.  природного газу на суму  1498,39 грн.  

Прокурор стверджує, що станом на 13.10.2006 р. відповідач розрахунки за постачання та транспортування природного газу  здійснив лише частково, сума заборгованості складає  597,70 грн.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів,  що підтверджують  виконання  відповідачем  оплати  вартості поставленого йому  природного газу, та відновлення тим самим   порушених  майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом,   матеріали справи не вміщують.

Тому  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з Відповідача  597,70 грн.  заборгованості, яка складається  із несвоєчасно оплаченої   вартості  поставленого  йому   у  січні,  лютому, березні, квітні,  листопаді   2005 р.  природного газу.

Відповідно до  ч. 1  ст. 230 Господарського  Кодексу України    штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4  статті 231  ГК України   у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.

За правилами ч. 6  ст. 232  цього кодексу нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до  ч. 1 ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання  настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобов'язання внаслідок  односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  2) зміна умов зобов'язання;  3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  трьох відсотків річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужим коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.

Отже,  такими, що підлягають до задоволення,оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГКУ країни    є  вимоги позову про стягнення з відповідача  54,54  грн.  3% річних  .

Враховуючи, що  відповідач порушив  господарське зобов'язання стосовно оплати вартості  газу,    отриманого  у  листопаді, грудні  2004 р., січні, березні, листопаді, грудні 2005 р.,  беручи до уваги  також   ту обставину , що договором встановлено  штрафні санкції  у вигляді  пені у розмірі  0,5 %  від суми простроченого платежу за кожен день прострочення,   суд вважає, що   підлягають  до задоволення  вимоги  стосовно  стягнення   54,54 грн.  пені, нарахованої   у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з  березня по серпень 2006 р. як такі, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України,  передбаченій договором  відповідальності  та положенням Закону України  „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  повністю  у  заявленій сумі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України  стягуються  з відповідача  в доход державного бюджету .   

За згодою прокурора та  представників сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.11.2006  р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-7, 22, 29, 33, 34,  43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд

Вирішив:

    1.Позов задовольнити .

  2. Стягнути 597,70 грн. боргу, 54,54 грн. пені та 37,27 грн. річних із  Сільськогосподарського кооперативу “Злагода” (с. Заруддя, Зборівський район, Тернопільської області, р/р 260053205 в ТОД АППБ “Аваль”, м. Зборів, Тернопільська область, МФО 338501,   ідент. код 30588591)  в користь  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Зборівгаз”, (вул. Набережна, 2, м. Зборів, Тернопільська область, р/р 260002341 в ТОД АППБ “Аваль”, м. Тернопіль,  МФО 338501, ідент код 21138352).

        3. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу ”Злагода” с. Заруддя, Зборівський район, Тернопільської області, р/р 260053205 в ТОД АППБ “Аваль”,                                              м. Зборів, Тернопільська область, МФО 338501,   ідент. код 30588591),

102,00 грн. державного мита в доход державного бюджету;

           118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП “Судовий інформаційний  центр”, (м. Київ, пр. Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.  Львів, МФО 325707, код 30045370).

              4.   Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “24” листопада 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна