Постанова

від 01.03.2013 по справі 804/129/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 р. Справа № 804/129/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю:

представників позивача Лагоди Л.М., Максименка В.І.

представника відповідача Єрмакової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732304 від 11.12.12р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Шина» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року №0000732304 про збільшення грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Шина» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 124615,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що: позивач вважає обґрунтування акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, безпідставними; податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень; про реальність господарських операцій свідчать платіжні доручення про безготівкові розрахунки між сторонами та видаткові накладні, отже правочини спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, та не можуть бути визнані нікчемними.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що:

- у господарських операціях з ТОВ «Центр Шина» від імені ТОВ «ПРОМТЕХОПТ», ТОВ «ТЕКСІМПОРТ», ТОВ «СОЮЗТЕХПРОМ-М» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів. Отже, договори, укладені між ТОВ «Центр Шина» від імені ТОВ «ПРОМТЕХОПТ», ТОВ «ТЕКСІМПОРТ», ТОВ «СОЮЗТЕХПРОМ-М» мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені взаємовідносини не мають юридичної сили та доказовості;

- перевіркою не встановлено реалізацію товарів ТОВ «Центр Шина» підприємствам ТОВ «ПРОМТЕХОПТ», ТОВ «ТЕКСІМПОРТ», ТОВ «СОЮЗТЕХПРОМ-М», а встановлено реалізацію даного товару іншій, не встановленій особі;

- висновки перевірки є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 23 по 29 жовтня 2012 року на підставі наказу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Центр Шина» від 19 жовтня 2012 року №1077, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на виконання вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 1 лютого 2010 року у справі №1-70/2010г., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Центр Шина» (код ЄДРПОУ 33856054) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Промтехопт» (код ЄДРПОУ 36345302) за період вересень-грудень 2009 року, січень 2010 року, з ТОВ «Союзтехпром М» (код ЄДРПОУ 36345302) за період серпень 2009 року, ТОВ «Тексімпорт» (код ЄДРПОУ 35987165) за період червень, липень, вересень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 5 листопада 2012 №3135/222/33856054, згідно якого встановлено порушення ТОВ «Центр Шина» підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: у 2009-2010 роках на суму 156224 грн., у тому числі занижено у ІІІ кварталі 2009 року в сумі 56552 грн., занижено у 4 кварталі 2009 року на суму 44482 грн., занижено у І кварталі 2010 року на суму 39220 грн., занижено у 2 кварталі 2010 року на суму 8226 грн., занижено у 3 кварталі 2010 року на суму 7764 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 року №0000732304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 124650 грн., у тому числі за основним платежем 99692 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 24923 грн.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Промтехопт» (код ЄДРПОУ 36345302), ТОВ «Союзтехпром М» (код ЄДРПОУ 36345302), ТОВ «Тексімпорт» (код ЄДРПОУ 35987165) податковою інспекцією використано: оригінали первинних документів, наданих підприємством до перевірки, а саме - податкові/видаткові накладні, акти виконаних робіт, договори/контракти, банківські виписки за відповідний період, тощо; вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 1 лютого 2010 року у справі №1-70/2010г.; декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідний період; деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; акт планової документальної перевірки від 26 серпня 2010 року №3987/23-21/33856054 за період з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.

Так, вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 1 лютого 2010 року у справі №1-70/2010г. визнано винним ОСОБА_4 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 визнано винним за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Крім того, зазначеним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_4 самостійно розробив план здійснення злочину, підшукав співучасників злочину та сформував склад організаційної групи, та у подальшому керував діями членів організованої групи, своїми умисними діями особисто, та охоплюючи своїм умислом усі дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7, здійснив державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Промекоцентр», ТОВ «Техторгмаш», ТОВ «Екотексі», ТОВ «Медіосервісцентр», ТОВ «Союзтехпром-М», ТОВ «Промтехопт», ТОВ «Тексімпорт», тобто утворення вказаних юридичних осіб у цілях прикриття незаконної діяльності.

Згідно бази АІС «Податки» встановлено, що директором та засновником ТОВ «Промтехопт» є ОСОБА_5, код НОМЕР_2. ТОВ «Промтехопт» має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито), державну реєстрацію скасовано 1 лютого 2011 року, знято з обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 2 березня 2011 року.

Згідно бази АІС «Податки» встановлено, що директором та засновником ТОВ «Союзтехпром М» є ОСОБА_8, код 260374435. ТОВ «Союзтехпром М» має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито), державну реєстрацію скасовано 1 лютого 2011 року, знято з обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 30 грудня 2010 року.

Згідно бази АІС «Податки» встановлено, що директором та засновником ТОВ «Тексімпорт» є ОСОБА_9, код НОМЕР_3. ТОВ «Тексімпорт» має стан 9 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження, знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

З огляду на матеріали вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська, даною перевіркою встановлено факти, які свідчить про те, що юридичною особою ТОВ «Центр Шина» вчинені дії, які є недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною 5 статті 203, частинами 1, 2 статті 215, статтею 216 Цивільного Кодексу України в частині недодержання таких вимог.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частинами 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пункту 2 статті 3 №996-ХІ бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, заснованих на даних бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 3 статті 8 Закону №996-XIV встановлено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій у первинних документах, зберігання опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, не менше трьох років, несе власник чи уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством згідно законодавства та установчих документів.

Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону №996-XIV).

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 , згідно яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно пункту 2.4 цього Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів ПК України та КАС України від 2 червня 2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання тощо.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

У ході проведення перевірки згідно первинних документів, наданих до перевірки, встановлено реалізацію товару ТОВ «Промтехопт» (код ЄДРПОУ 36345302), ТОВ «Союзтехпром М» (код ЄДРПОУ 36345302), ТОВ «Тексімпорт» (код ЄДРПОУ 35987165) на суму 624979 грн., у тому числі ПДВ 104163,33 грн.

Відповідно до вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 1 лютого 2010 року у справі №1-70/2010г. у господарських операціях з ТОВ «Центр Шина » від імені ТОВ «Промтехопт», ТОВ «Союзтехпром М», ТОВ «Тексімпорт» діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів. Отже, договори, укладені між ТОВ «Центр Шина» від імені ТОВ «Промтехопт», ТОВ «Союзтехпром М», ТОВ «Тексімпорт», мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків. Документи, якими оформлені взаємовідносини не мають юридичної сили та доказовості.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що фактично перевіркою не встановлено реалізацію товарів ТОВ «Центр Шина» підприємствам ТОВ «Промтехопт», ТОВ «Союзтехпром М», ТОВ «Тексімпорт», а встановлено реалізацію даного товару іншій, не встановленій особі.

Таким чином, суд встановив порушення складання первинних документів та відсутність підтвердження фактичного виконання операцій, оформлених такими документами, у зв'язку із чим суд робить висновок, що надані первинні документи не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку.

Приймаючи до уваги викладене, та в контексті з наведеним вище обґрунтуванням, суд вважає за необхідне відмітити, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними (або нікчемними), оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. За даних обставин юридичний факт укладення позивачем відповідних дефектних правочинів з контрагентами не є беззаперечним доказом правомірності відображення результатів таких правочинів у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина», оскільки під час (та у встановлений законодавством строк після) проведення перевірки останнім не надано відповідачу у встановленому ПКУ порядку документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними платниками податків у перевіряємому періоді.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не зазначено обґрунтованих підстав для його скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06 березня 2013 року.

.

Суддя В.В. Кальник