Постанова

від 05.03.2013 по справі 2а-6056/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Справа № 2а-6056/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Лаврик О.О.,

за участі:

представника позивача - Безсмертної М.Т. (довіреність від 02.01.2013 р. №2/4-10);

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Вента"

про накладення арешту на грошові кошти боржника та стягнення суми податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС (далі по тексту Бориспільська ОДПІ, позивач) звернулась до суду, пред'явивши вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Вента" (далі по тексту ТОВ "Оптімус Вента", відповідач) про накладення арешту на грошові кошти боржника та стягнення суми податкового боргу у розмірі 95 238,00 грн.

Позовні вимоги аргументовано тим, що позивачем не сплачено суму податкового зобов'язання самостійно визначену ним у поданих податкових деклараціях за звітні (податкові) періоди: листопад - грудень 2011р. та січень - лютий 2012р. Товариство має податкову заборгованість перед державним бюджетом із податку на додану вартість у розмірі 95 238,00 грн., яка складається із суми податкового зобов'язання, визначену відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість у розмірі 93 878,00грн., у тому числі, штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 360,00 грн.

З посиланням на норми Податкового кодексу України позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунку №26007033000330 у банківській установі в АТ «Фінростбанк», МФО 328599 та стягнути з ТОВ "Оптімус Вента" на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 95 238,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача двічі у судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчить рекомендоване зворотне поштове повідомлення та конверт із повісткою, який повернутий до адміністративного суду за закінченням терміну зберігання, що підтверджується підписом службової особи Укрпошти.

Згідно пункту 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином

За таких обставин, відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

ТОВ "Оптімус Вента" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 30.03.2011р., код за ЄДРПОУ - 37622885; як платник податків перебуває на обліку у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області ДПС з 01.04.2011р. за №7365, є платником податку на додану вартість.

Відповідно довідки АА №370956 із ЄДРПОУ позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: інше фінансове посередництво; інше грошове посередництво; надання кредитів; купівля та продаж власного нерухомого майна; діяльність агентств нерухомості; управління нерухомим майном.

Як вбачається з матеріалів справи борг ТОВ "Оптімус Вента" у розмірі 95238,00грн. утворився на підставі самостійно визначених відповідачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по деклараціях від 25.01.2012р. №9014421313 у розмірі 15 367,00грн., від 25.01.2012р. №9014421347 - 8 330,00грн., від 20.03.2012р. №9013280895 - 34 953,00грн., від 20.03.2012р. №9013279536 - 35 228,00грн., не сплачених у встановлений Законом строк. Податковий борг складається із грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем у деклараціях з податку на додану вартість та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 360,00грн. за несвоєчасне подання податкової звітності.

Бориспільська ОДПІ Київської області ДПС з метою погашення податкової заборгованості відповідачу було виставлено податкову вимогу №40 від 30.01.2012р., яка була повернута за закінченням терміну зберігання 02.03.2012р. без виконання.

Оскільки, заборгованість сплачена не була, Бориспільська ОДПІ Київської області ДПС звернулась до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

П.п.49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у сумі 95 238,00 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунку у банківській установі суд зазначає наступне:

відповідно до частин четвертої-п'ятої статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР) право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток, на підставі і в порядку, встановлених законом. Верховний Суд України при касаційному перегляді господарської справи № 3-2423к04-46/19 за позовом державної податкової інспекції до банку про зобов'язання вчинити дії дійшов висновку про те, що кошти на банківському рахунку клієнта належать йому на праві власності, а тому підлягають конституційному захисту як об'єкт права приватної власності (абзац 9 мотивувальної частини

постанови від 05.10.2004 р.)

Згідно із статтею 1074 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність із Цивільним кодексом України" від 02.06.2005 № 2631-IV (2631-15) було внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та Закону України "Про виконавче провадження". Із положень частини першої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та абзацу сьомого частини третьої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" в новій редакції випливає те, що державний виконавець уповноважений накладати арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що знаходяться на їх рахунках в установах банків, виключно на підставі рішення суду.

Відповідно до частин першої-другої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається, зокрема, на кошти боржника, в тому числі на рахунках в установах банків. Системний аналіз статтей 50, 55 вказаного Закону дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами Державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду. Відповідно до пунктів 1, 6 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконанню Державною виконавчою службою підлягають рішення, ухвали і постанови судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів. Частина перша статті 6 цього ж Закону встановлює обов'язковість вимог державного виконавця щодо виконання зазначених рішень для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Враховуючи вищевикладене, на думку суду, постанова державного виконавця про арешт коштів, яка винесена на виконання рішення суду про стягнення коштів є обов'язковою для виконання. При цьому винесення судом додаткового рішення про арешт коштів чинним законодавством не вимагається.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині накладення арешту на кошти боржника, суд також зважає на те, що арешт коштів, як банківська операція становить собою зупинення видаткових операцій по рахунку підприємства. Позивачем заявлена вимога про арешт всіх коштів, які перебувають на рахунку ТОВ «Оптімус Вента», проте, сума заявлена до стягнення складає 95 238,00 грн. Враховуючи, що накладення арешту на кошти боржника є виключиним засобом, необхідність якого позивачем не доведена та, приймаючи все вищевикладене до уваги, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в цій частині.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Вента" на користь Державного бюджету України податкову заборгованість у розмірі 95 238,00 (дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять вісім тисяч) 00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2013 р.