Рішення

від 12.03.2013 по справі 905/1155/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.13 р. Справа № 905/1155/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.,

За участю представників сторін:

від позивача: Заярна Д.О. за довіреністю

від відповідача: Шипіцин О.В. ліквідатор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області

до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями «ONYX DON», м. Макіївка Донецької області

про визнання права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р., -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями, м. Макіївка Донецької області (далі-Відповідач) про звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р., що знаходиться за адресою: вул. Антропова б.20, м. Макіївка Донецької області шляхом набуття Позивачем права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на прийняття Відповідачем рішення про припинення підприємницької діяльності шляхом ліквідації юридичної особи, у зв'язку з чим Заставодержатель набув право звернення стягнення па Предмет застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р. незалежно від настання строку виконання Основного зобов'язання.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував Законом України «Про заставу», ст.ст. 23, 24, 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ст.ст. 525-526, 574, 589, 610, 629 Цивільного кодексу України, гл. 35, ст.ст.67, 193, 218 Господарського кодексу, ст. ст.1, 12, 21-22, 32-33, 49, 54 - 57, 83 Господарського процесуального кодексу України.

26 лютого 2013р. Позивач надав до суду уточнення позовних вимог, в яких просив звернути стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р., що знаходиться за адресою: вул. Андропова б.20, м. Макіївка Донецької області; визнати за Позивачем право власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р.

Згідно п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Надані позивачем уточнення до позовних вимог за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зазначена заява надана до канцелярії суду 26.02.2013р., що вбачається зі штампа вхідної кореспонденції, а розгляд даної справи по суті судом розпочатий в судовому засіданні 06.03.2013 року, суд приймає заяву Позивача про зміну предмету позову.

12 березня 2013р. Позивач надав заяву про зменшення позивних вимог, в якій просив визнати за Позивачем право власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р.

За приписами ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви, дійшов висновку що за змістом заяви Позивач відмовився від позовних вимог в частині звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р., що знаходиться за адресою: вул. Антропова б.20, м. Макіївка Донецької області.

Відповідно до ст.78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Судом проаналізовано зміст заяви позивача про часткову відмову від позову по справі №905/1155/13-г та встановлено її відповідність вищевказаним вимогам, зазначена заява підписана представником за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області.

Також на виконання ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом роз'яснені Позивачу наслідки відмови від позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

Відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі №905/1155/13-г в частині позовних вимог про звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р., що знаходиться за адресою: вул. Антропова б.20, м. Макіївка Донецької області підлягає припиненню у зв'язку з відмовою Позивача від цих вимог.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням часткової відмови від Позову та пояснив, що предмет застави передано Відповідачем у володіння Позивача.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, в якому вказав на відсутність грошових коштів для виконання умов договору №56 від 04.01.2011р. через прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності підприємства шляхом ліквідації та підтвердив, що предмет застави передано ним у володіння Позивача.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «ONYX DON», м. Макіївка Донецької області (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області (Покупець) укладено Договір № 56, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію, по номенклатурі, якості, технічним умовам та цінам, вказаних у накладних.

04 січня 2012р. сторони уклади додаткову угоду №1, в якій дійшли згоди п.9.2 Договору викласти в наступній редакції: «п.9.2 Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013р.»

Додатковою угодою №2 від 27.01.2012р. сторони дійшли згоди п.3.2 Договору викласти в наступній редакції: п.3.2 Поставка Продукції здійснюється на умова EXW протягом 30 банківських днів з дати отримання передплати».

27 січня 2012р. сторони уклали додаткову угоду №3, якою дійшли згоди п.4.1 Договору викласти в наступній редакції: «п.4.1 Ціна на продукцію складає не менш 2 500 000 грн. та додатково вказуються в накладних.»

Договір та всі додаткові угоди до нього підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

В забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань по Договору № 56 від 04.01.2011 року, 26.11.2012 року між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) укладено договір застави № 26-11-12 (далі - Договір застави).

Пунктом 1.2 вказаного Договору передбачено, що з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань Заставодавця по Договору № 56 від 04.01.2011 року, Заставодавець надав в заставу Заставодержателю обладнання, далі за цим договором «Майно» або «Предмет застави», що визначене (ідентифіковано) та описане у Додатку №1 до цього Договору.

Предмет застави за цим Договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо повного та своєчасного виконання кожного і всіх зобов'язань Заставодателем за Договором постачання у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Договорі постачання, з усіма змінами і доповненнями до нього.

Зокрема, Предметом застави за цим Договором забезпечується виконання таких зобов'язань Заставодателя за Договором постачання: з постачання товару; з повернення коштів в разі невиконання або непостачання товару за вимогою Покупця.

Предметом застави за цим Договором забезпечуються повне і своєчасне виконання Заставодавцем Основного зобов'язання з врахуванням будь-якого збільшення суми Основного зобов'язання, з урахуванням можливих змін та доповнень внесених сторонами в Договір постачання, а також вимоги Заставодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Основним Зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет застави, витрат на утримання і збереження Предмета застави, витрат па страхування Предмета застави, збитків, завданих порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору застави Предмет застави належить Заставодавцю на підставі права власності та обліковується на балансі підприємства.

Згідно п. 1.4 Договору застави Предмет застави знаходиться за адресою: вул. Антропова, б. 20, м. Макіївка, Донецька обл., 86117.

Відповідно до п. 1.6 Договору застави вартість Предмету застави за згодою сторін становить 800 000,00 грн.

За змістом п. 3.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання Основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, воно не буде виконане.

Відповідно до п. 3.2 Договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення па Предмет застави незалежно від настання строку виконання Основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, у разі:

а) порушення Заставодцем умов Договору постачання;

б) порушення Заставодавцем умов цього договору застави;

в) прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності шляхом реорганізації чи ліквідації юридичної особи Заставодавця;

г) в інших випадках передбачених діючим законодавством та умовами цього договору.

26.11.2012р. сторонами підписано акт оцінки майна до договору застави №26-1-11-12 від 26.11.2012р., в якому сторони дійшли згоди , що заставна вартість майна, що є предметом Договору визначене та описано в додатку №1 до цього Договору, який є невід'ємною його частиною, складає 800 000,00грн.

25.12.2012 р. ПП «ONYX DON» зареєструвало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рішення засновника ПП «ONYX DON» про припинення підприємницької діяльності останнього шляхом ліквідації.

Посилаючись на прийняття Відповідачем рішення про припинення підприємницької діяльності шляхом ліквідації юридичної особи, у зв'язку з чим Заставодержатель набув право звернення стягнення па Предмет застави та невизнання Відповідачем права власності Позивача на предмет застави, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, та просить з урахуванням часткової відмови від позовних вимог визнати за Позивачем право власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Проаналізувавши зміст договору застави від 26.11.2012р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за договором поставки) та підпадають під правове регулювання параграфу 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Законів України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За приписами ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є, зокрема, договір.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Пунктом 3.1 Договору застави встановлено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення па Предмет застави незалежно від настання строку виконання Основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, зокрема, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності шляхом реорганізації чи ліквідації юридичної особи Заставодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено відповідачем, 25.12.2012 р. ПП «ONYX DON» зареєструвало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців рішення засновника ПІІ «ONYX DON» про припинення підприємницької діяльності останнього шляхом ліквідації.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 6.3 «б» Договору застави передбачено, що у разі звернення стягнення на заставлене майно, Заставодержатель має право здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, що передбачений чинним законодавством України або на свій розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом застави за цим договором, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання у відповідному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент фактичного задоволення та в порядку встановленому чинним законодавством та цим договором. При цьому заставодержатель надсилає Заставодавцю письмове повідомлення про порушення забезпеченого предметом застави зобов'язання з вимогою виконати порушене зобов'язання або передати предмет застави у володіння Заставодержателя протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги.

Таким чином, Договір застави №26-11-12 від 26.11.2012р. містить умову про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, що передбачає передачу Позивачу права власності на предмет забезпечувального обтяження в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов'язання у відповідному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент фактичного задоволення та в порядку встановленому чинним законодавством та цим договором.

Згідно вказаних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і на підставі п.п.3.2 «в», 6.3 Договору застави №26-11-12 від 26.11.2012р. у Позивача виникло право на позасудове звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності на нього.

Згідно ст.29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

13.02.2013 р. Позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на Предмет застави (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) від 13.02.2013 р. № 39905872).

Згідно ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.

У судовому засіданні 12.03.2013р. сторонами підтверджений факт передачі Відповідачем предмета застави у володіння Позивача.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави здійснено позивачем у позасудовому порядку.

Проте, як встановлено судом, Відповідачем право власності Позивача на предмет застави не визнається.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Враховуючи висновок суду про правомірність дій позивача щодо позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом набуття права власності на нього, вимоги Позивача про визнання права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р. підлягають задоволенню, оскільки відповідають приписам чинного законодавства.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями «ONYX DON», м. Макіївка Донецької області про визнання права власності на предмет застави в рахунок виконання зобов'язання по Договору №56 від 04.01.2011р. задовольнити повністю.

Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алві», м. Макіївка Донецької області до відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями «ONYX DON», м. Макіївка Донецької області про звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за договором застави №26-11-12 від 26.11.2012р., що знаходиться за адресою: вул. Антропова б.20, м. Макіївка Донецької області.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АЛВІ» (код ЄДРПОУ 36511786, вул. Антропова, буд. 20, м. Макіївка, Донецька обл., 86117) право власності на предмет застави, а саме:

що знаходяться за адресою: вул. Антропова, буд. 20, м. Макіївка, Донецька область в рахунок виконання зобов'язання по Договору № 56 від 04.01.2011 року.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями «ONYX DON», м. Макіївка Донецької області (код ЄДРПОУ 30651521, 86117, м. Макіївка Донецької області, вул. Антропова, буд. 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АЛВІ» (код ЄДРПОУ 36511786, вул. Антропова, буд. 20, м. Макіївка, Донецька області, 86117) судові витрати в сумі 16 000,00грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.

Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2013р.