cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 березня 2013 року Справа № 913/361/13-г
Провадження №8пд/913/361/13-г
За позовом Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області, в особі Відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод", м. Свердловськ Луганської області,
про визнання додаткової угоди недійсною.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Павлов Д.М. - юрисконсульт, - довіреність №12 від 02.01.13 року;
від відповідача - представник не з'явився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсною додаткової угоди №1, укладеної між сторонами 20.10.08 року до генерального договору №13/10/08/5, укладеного між ними 13.10.08 року.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 25.02.13 року до 14.03.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.
До початку судового засідання 14.03.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.
У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;39).
Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.
У зв'язку з викладеним суд керується наступним.
Оператор поштового зв'язку саном на день розгляду цієї справи по суті не повернув до суду поштові відправлення, у яких містилися ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, а також про відкладення її розгляду.
Позивач у позові в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: м. Алчевськ, вул.Горького, 99-а Луганської області (а.с.2-3).
Згідно довідці з ЄДР №15904819 від 20.02.13 року, наданої до справи на вимогу суду, юридичною адресою відповідача є аналогічна адреса (а.с.31-32), - на яку суд спрямував вищезгадані ухвали.
З огляду на викладене він при вирішенні цього спору керується:
приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;
пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення первісного кредитора, нового кредитора та відповідача про дату, час та місце судових слухань.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
13.10.08 року між Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод" (далі - ДП "Свердловський РМЗ", - покупець), правонаступником якого є Державне підприємство "Антрацит" (а.с.8-16;20-26), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (далі - ТОВ "ЗУТК", - продавець) у простій письмовій формі було укладено генеральний договір №13/10/08/5, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а Державне підприємство "Свердловський ремонтно-механічний завод" купує комплектуючі, матеріали, запчастини для ремонту гірничошахтного обладнання (далі - товар).
Як сказано у п. 1.3 цього договору, перехід права власності на товар визначається датою штемпеля на товарно-транспортних документах про приймання вантажу до перевезення, - тобто у такий спосіб сторони договору встановили, що набуття права власності на товар підтверджується виключно товарно-транспортними накладними, які є єдиним належним доказом виконання позивачем обов'язків за договором.
Дослідження судом змісту договору показало, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов (а.с.6).
20.10.08 року між продавцем та покупцем була укладена додаткова угода №1 до вищезгаданого генерального договору №13/10/08/5 від 13.10.08 року, згідно якій вони домовилися пункт 1.3 основного договору викласти у наступній редакції: "1.3. Право власності на товар та всі зв'язані з цим ризики та зобов'язання переходять до покупця при підписанні документів на відпуск".
Позивач стверджує, що ця додаткова угода від імені ДП "Свердловський РМЗ" була укладена не директором заводу або уповноваженою ним особою, - а невідомою особою.
Дослідивши доводи позивача у цій частині, а також надану до справи копію додаткової угоди та інші докази, суд встановив наступне.
У додатковій угоді вказано, що вона підписана від імені позивача директором Андрєєвим В.П., але наявний на ній підпис містить косу риску, якою зазвичай підтверджується, що підпис поставила інша особа, а не та, яка вказана у документі; далі, - після підпису рукописним способом проставлені перші літери чийогось прізвища, з яких безумовно видно, що вони не мають відношення до прізвища "Андрєєв".
У преамбулі додаткової угоди відсутнє посилання на те, що від імені покупця діяла особа, якій у встановленому законом порядку надані відповідні повноваження (видано довіреність і т.п.), - тобто суду не доведено, якою саме особою виконано цей підпис, та не підтверджено наявність у неї повноважень на підписання даної додаткової угоди.
До справи не надано оригінал спірної додаткової угоди, а з наявної копії неможливо встановити, кому належить печатка, якою скріплено цю угоду та фрагмент якої (печатки) є на угоді.
На підтвердження своїх доводів про те, що директор підприємства 20.10.08 року, тобто на дату підписання додаткової угоди, перебував на роботі, позивач надав до справи відповідну довідку (а.с.27).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що оспорювана додаткова угода порушує його охоронювані законом права та інтереси, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та є не чинною; про те, що вона є саме такою, він дізнався у листопаді 2011 року, під час розгляду у господарському суді Луганської області справи №8/191/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" до Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" - про стягнення 1282889 грн. 15 коп.
Сторони за додатковою угодою не змогли самостійно врегулювати спір, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Відповідач позов не спростував та не оспорив.
ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом, викладеним у частинах 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦКУ, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не
встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що спірний правочин підписано невідомою особою, яка, крім того, не надала доказів наявності у неї відповідних повноважень на її укладення, - тобто не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, - з огляду на що спірна додаткова угода не відповідає вимогам, викладеним у частині 2 ст. 203 ЦК України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
В силу приписів частини 1 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,215 Цивільного кодексу України керуючись ст.4 3 , ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36,43,44,49,75,82,83 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20 жовтня 2008 року до генерального договору №13/10/08/5 від 13 жовтня 2008 року, укладену у простій письмовій формі між Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (продавець).
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія", ідентифікаційний код 34703473, яке знаходиться за адресою: м.Алчевськ, вул.Горького, 99-а Луганської області, - на користь Державного підприємства "Антрацит", ідентифікаційний код 32226065, яке знаходиться за адресою: м.Антрацит, вул.Ростовська, 38 Луганської області в особі Відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод", ідентифікаційний код 35562599, який знаходиться за адресою: смт Шахтарське м.Свердловськ, вул.Трушина, 1 Луганської області - судовий збір сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 14.03.13 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 18 березня 2013 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2013 |
Оприлюднено | 18.03.2013 |
Номер документу | 29971488 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні