Рішення

від 06.03.2013 по справі 5017/3819/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р.Справа № 5017/3819/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Заворотній А.В. за довіреністю від 04.01.2012р.

Від відповідачів: не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" до товариства з обмеженою відповідальністю „Південне ТПСХ", товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК", приватного акціонерного товариства „Агрофірма Родина" про стягнення 522 688,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг" (далі по тексту - ТОВ „Техноторг") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Південне ТПСХ" (далі по тексту - ТОВ „Південне ТПСХ"), товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" (далі по тексту - ТОВ „Агроінвест СК"), приватного акціонерного товариства „Агрофірма Родина" (далі по тексту - ПрАТ „Агрофірма Родина") про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 522 688,80 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 460 000 грн., штрафу в сумі 46 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційних збитків в сумі 4 140 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ „Південне ТПСХ" прийнятих на себе зобов'язань за договором позики від 26.05.2011р. щодо своєчасного та в повному обсязі повернення суми отриманої позики, а також невиконанням іншими відповідачами як поручителями грошових зобов'язань за ТОВ „Південне ТПСХ", що виникли із названого договору позики.

На адресу відповідача ТОВ „Південне ТПСХ", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та яка, в свою чергу, і була зазначена позивачем у позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/3819/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Південне ТПСХ", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Південне ТПСХ" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Південне ТПСХ" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Південне ТПСХ" про час та місце розгляду даної справи. Проте, названий відповідач не скористався правом на забезпечення участі свого представника у судовому процесі.

Відповідачі ТОВ „Агроінвест СК" та ПрАТ „Агрофірма Родина" належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленням про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте їх повноважні представники жодного разу не з'явились в судові засідання по даній справі та не повідомили суд про поважність причин неявки.

Оскільки жодним із відповідачів не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.05.2011р. між ТОВ „Техноторг" (Позикодавець) та ТОВ „Південне ТПСХ" (Позичальник) було укладено договір позики, у відповідності до п.п. 1.1 - 1.3, 2.1 якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 690 000 грн. (далі по тексту договору іменується „позика"), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк. Позика за цим договором є безпроцентною. Позика надається з метою її використання для придбання сільськогосподарської техніки.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Виходячи з положень п. 3.1 договору позики від 26.05.2011р. Позикодавець зобов'язався протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору надати Позичальнику позику шляхом перерахування на його поточний рахунок відповідної суми грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки із особового рахунку ТОВ „Техноторг", 31.05.2011р. останнім було перераховано на користь ТОВ „Південне ТПСХ" грошові кошти в загальній сумі 1 380 000 грн., з яких 690 000 грн. - в якості надання позики за відповідним договором. Оскільки перерахування вказаних грошових коштів відбулось у строк, визначений п. 3.1 договору позики від 26.05.2011р., суд зазначає, що позивачем було належним чином виконано власні зобов'язання з надання відповідачу позики у погодженій сторонами сумі.

Положеннями п.п. 3.2 договору позики від 26.05.2011р. передбачено, що Позичальник зобов'язаний з моменту одержання позики повернути її Позикодавцю у строк до 01 грудня 2011р. шляхом перерахування на його поточний рахунок відповідної суми грошових коштів.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Південне ТПСХ" здійснило лише часткове повернення суми отриманої позики в розмірі 230 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із особового рахунку ТОВ „Техноторг". Викладене свідчить про допущення названим відповідачем порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором позики від 26.05.2011р. щодо своєчасного та в повному обсязі повернення отриманої суми грошових коштів. Суд зазначає, що факт порушення власних зобов'язань було визнано з боку ТОВ „Південне ТПСХ", що підтверджується змістом положень додаткової угоди від 10.05.2012р. до договору позики.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням № С0607L0KO3 від 07.06.2012р. ТОВ „Південне ТПСХ" було сплачено на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 92 085 грн. в якості погашення суми пені, нарахованої на підставі додаткових угод від 10.05.2012р. до договорів позики від 26.05.2011р. Вирішуючи питання про правову природу вказаного платежу, суд зазначає наступне.

Дійсно, згідно з п.п. 2, 3 наявної у матеріалах справи додаткової угоди до договору позики від 26.05.2011р., ТОВ „Південне ТПСХ" в строк до 23.05.2012р. зобов'язалось погасити суму пені, нарахованої за неналежне виконання власних зобов'язань за договором позики, в сумі 46 042,50 грн. Крім того, за поясненнями представника позивача, між сторонами по справі 26.05.2011р. було укладено ще один договір позики, ідентичний за змістом тому, заборгованість за яким стягується в межах даної справи, а в подальшому, 10.05.2012р. до цього договору позики було укладено дві ідентичні за змістом додаткові угоди. За вказаними додатковими угодами ТОВ „Південне ТПСХ" зобов'язалось сплатити позивачу пеню в загальній сумі 92 085 грн., що й було зроблено останнім згідно з платіжним дорученням № С0607L0KO3 від 07.06.2012р.

Суд зазначає, що наявність між ТОВ „Техноторг" та ТОВ „Південне ТПСХ" правовідносин, що виникли із договору позики, ідентичного за змістом тому, заборгованість за яким стягується в межах даної справи, підтверджується наявністю в провадженні господарського суду Одеської області справи № 5017/3820/2012 із ідентичним суб'єктним складом сторін та змістом вимог, фактом одночасного надання позивачем позики на загальну суму 1 380 000 грн.

Викладені обставини свідчать про те, що платіж в сумі 92 085 грн., перерахований позивачу згідно з платіжним дорученням № С0607L0KO3 від 07.06.2012р., був здійснений з боку ТОВ „Південне ТПСХ" в якості погашення суми пені.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини та зміст статей 530, 610, 612, 629, 1046, 1049 ЦК України суд дійшов висновку, що станом на момент пред'явлення даного позову за ТОВ „Південне ТПСХ" утворилась прострочена заборгованість перед ТОВ „Техноторг" в сумі 460 000 грн., що виникла із договору позики від 26.05.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем ТОВ „Південне ТПСХ" виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з повернення суми отриманої позики, позивачем з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було нараховано названому відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 12 548,80 грн. та збитки від інфляції в сумі 4 140 грн. Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки названих платежів, господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим зазначає про правомірність нарахування ТОВ „Південне ТПСХ" до сплати суми трьох відсотків річних в розмірі 12 548,80 грн. та збитків від інфляції в сумі 4 140 грн. як наслідок неналежного виконання останнім прийнятих на себе зобов'язань за договором позики від 26.05.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 4.3 договору позики від 26.05.2011р. (в редакції додаткової угоди від 10.05.2012р.) передбачено, що у разі, якщо позика не буде повернута Позикодавцю в строк до 01 жовтня 2012р., Позичальник сплачує на користь Позикодавця штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожні наступні 30 календарних днів такого порушення, що послідовно йтимуть за зазначеною у цьому пункті датою.

З посиланням на п. 4.3 укладеного між сторонами по справі договору, позивачем було нараховано ТОВ „Південне ТПСХ" до сплати штраф в сумі 46 000 грн. Приймаючи до уваги, що станом на момент звернення до суду із даним позовом вказаний відповідач прострочив повернення суми отриманої позики більш як на 30 календарних днів із спливом погодженої сторонами календарної дати - 01.10.2012р., господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ „Південне ТПСХ" до сплати штрафу в сумі 46 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Південне ТПСХ" перед позивачем, яка виникла на підставі договору позики від 26.05.2011р., на загальну суму 522 688,80 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 460 000 грн., штрафу в сумі 46 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційних збитків в сумі 4 140 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Докази, спростовуючі викладене, в матеріалах справи відсутні.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, 09.12.2011р. між ТОВ „Техноторг" (Кредитор) та ТОВ „Агроінвест СК" (Поручитель) було укладено договір поруки, згідно з п.п. 1 - 5 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ „Південне ТПСХ" (Боржник) грошових зобов'язань останнього за договором позики від 26.05.2011р., який було укладено між Боржником та Кредитором (основний договір). Порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язання Боржника за основним договором у повному обсязі. Предметом основного договору є надання Боржникові грошової позики в сумі 690 000 грн. У разі порушення Боржником своїх зобов'язань за основним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Крім того, 27.05.2011р. між ТОВ „Техноторг" (Кредитор) та ПрАТ „Агрофірма Родина" (Поручитель) було укладено договір поруки, у відповідності до умов якого Поручитель поручається Перед кредитором за виконання зобов'язань ТОВ „Південне ТПСХ" (Боржник), що виникли із договору позики від 26.05.2011р. (основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником. Порукою за даним договором забезпечуєтсяь виконання зобов'язань Боржника за Основним договором у повному обсязі. Предмет основного договору: надання у позику грошових коштів в розмірі 690 000 грн. У разі порушення Боржником своїх зобов'язань за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

В силу приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В свою чергу, згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду даної справи господарським судом було встановлено факт порушення з боку ТОВ „Південне ТПСХ" власних грошових зобов'язань за договором позики від 26.05.2011р., виконання яких забезпечено порукою ТОВ „Агроінвест СК" та ПрАТ „Агрофірма Родина", суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі мають відповідати перед ТОВ „Техноторг" як солідарні боржники за умови чинності наданої ними поруки. Досліджуючи питання про чинність поруки ТОВ „Агроінвест СК" та ПрАТ „Агрофірма Родина", яка виникла на підставі відповідних договорів, суд виходить із наступного.

У відповідності до положень п.п. 6, 14, 16 договору поруки від 06.12.2011р., укладеного між ТОВ „Техноторг" та ТОВ „Агроінвест СК", порука за цим договором припиняється по закінченню терміна дії цього договору. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення виконання зобов'язань Боржника за основним договором. При цьому, Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання Боржника за основним договором протягом п'яти днів з моменту надходження відповідної вимоги Кредитора.

Згідно із частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Так, наведений вище по тексту рішення зміст положень п.п. 14, 16 договору поруки від 06.12.2011р., укладеного між ТОВ „Техноторг" та ТОВ „Агроінвест СК", дозволяє суду дійти висновку, що строк дії даного договору встановлений до моменту виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором. Однак визначення такої відкладальної обставини в якості строку чинності договору не є встановленим сторонами строком дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. Таким чином, приймаючи до уваги відсутність визначення строку дії поруки, встановленої даним договором, суд дійшов висновку, що питання припинення дії цієї поруки визначається ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв'язку з чим порука за договором від 09.12.2011р. припиняється у випадку, якщо кредитор не протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Наведена правова позиція щодо застосування положень ст.ст. 251, 252, 559 ЦК України висловлена у постановах Верховного Суду України від 18.07.2012р. № 6-78цс12, від 23.05.2012р. № 6-33цс12, ухвалених з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, зобов'язання із повернення суми отриманої позики мало були виконане ТОВ „Південне ТПСХ" в строк до 01.12.2011р., а тому порука ТОВ „Агроінвест СК", якою забезпечується виконання вказаного основного зобов'язання, встановлена згідно умов договору поруки від 06.12.2011р., зберігає свою чинність у випадку, якщо протягом шестимісячного строку із момент настання строку основного зобов'язання, тобто до 01.06.2012р., позивач пред'явить вимогу про виконання основного зобов'язання до ТОВ „Агроінвест СК".

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем було пред'явлено до ТОВ „Техноторг" вимогу про виконання зобов'язань ТОВ „Південне ТПСХ", що виникли із договору позики від 26.05.2011р., лише 06.11.2012р. /а.с. 22, 23/, тобто після спливу шестимісячного строку, наданого позивачу вимогами ч. 4 ст. 559 ЦК України для пред'явлення такої вимоги до поручителя.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що порука, встановлена згідно умов договору від 06.12.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ „Агроінвест СК", припинила свою дію з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв'язку із непред'явленням кредитором вимоги до поручителя в межах шестимісячного строку після настання строку виконання основного зобов'язання.

В той же час, положеннями п. 14 договору поруки від 27.05.2011р., укладеного між ТОВ „Техноторг" та ПрАТ „Агрофірма Родина", передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до закінчення 5 (п'яти) років з моменту настання терміну виконання зобов'язань Боржника за основним договором.

В даному випадку, названі учасники судового процесу чітко встановити строк дії договору поруки - протягом 5 років з моменту настання строку виконання забезпеченою порукою зобов'язання, тобто до 01.12.2016р., який на момент звернення позивача до суду із даним позовом не сплинув.

Отже, підсумовуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, щодо наявності солідарного обов'язку ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" виконання зобов'язань, які виникли із договору позики від 26.05.2011р. В той же час, порука ТОВ „Агроінвест СК" за зобов'язаннями ТОВ „Південне ТПСХ", що виникли із названого договору позики, є припиненою, тобто у вказаного поручителя відсутні будь-які зобов'язання у спірних правовідносинах перед позивачем.

Відповідно до умов п. 5 договору поруки від 27.05.2011р. Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання Боржника за основним договором на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту надходження відповідної вимоги Кредитора.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.11.2012р. позивачем було направлено на адресу поручителя ПрАТ „Агрофірма Родина" вимогу про виконання спірного грошового зобов'язання ТОВ „Техноторг", що виникло із договору позики від 26.05.2011р. Дану вимогу було вручено поручителю 21.11.2012р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку /а.с. 26/. Однак в матеріалах справи відсутні докази виконання ПрАТ „Агрофірма Родина" зобов'язань ТОВ „Південне ТПСХ" протягом п'яти днів з моменту отримання вказаної вимоги, що свідчить про порушення поручителем прийнятих на себе за договором поруки від 27.05.2011р. зобов'язань.

В силу положень ст.ст. 543, 554 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки , відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки умовами договору поруки від 27.05.2011р. передбачено повний обсяг відповідальності поручителя перед ТОВ „Техноторг" за зобов'язанням ТОВ „Південне ТПСХ", що виникли із договору позики від 26.05.2011р., суд дійшов висновку, суд дійшов висновку щодо наявності солідарного обов'язку ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" щодо оплати суми основного боргу в розмірі 460 000 грн., штрафу в сумі 46 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційних збитків в сумі 4 140 грн.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, а також звертаючись до правової природи такого заходу забезпечення виконання зобов'язань як порука та інституту солідарної відповідальності, суд констатує факт наданого законом кредитору права на звернення до суду з позовом до обох солідарних боржників - боржника за основним зобов'язанням та поручителя, з підстав невиконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення з боку ТОВ „Південне ТПСХ" прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором позики від 26.05.2011р., забезпечених у повному обсязі чинною порукою ПрАТ „Агрофірма Родина", внаслідок чого у ТОВ „Південне ТПСХ" утворилась заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 522 688,80 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 460 000 грн., штрафу в сумі 46 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційних збитків в сумі 4 140 грн., господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ „Техноторг" в частині солідарного стягнення із відповідачів ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" зазначеної суми боргу.

В той же час, внаслідок припинення поруки ТОВ „Агроінвест СК" у названого відповідача відсутній солідарний обов'язок здійснити виконання зобов'язань ТОВ „Південне ТПСХ" за договором позики від 26.05.2011р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, пред'явлених до відповідача ТОВ „Агроінвест СК".

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування порушеного солідарного грошового зобов'язання відповідачів ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" перед ТОВ „Техноторг" на загальну суму 522 688,80 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 460 000 грн., штрафу в сумі 46 000 грн., трьох відсотків річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційних збитків в сумі 4 140 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позову ТОВ „Техноторг". Таким чином, з відповідачів ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" слід солідарно стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 460 000 грн., штраф в сумі 46 000 грн., три відсотки річних в сумі 12 548,80 грн. та інфляційні збитки в сумі 4 140 грн. відповідно до ст.ст. 11, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 549, 553, 554, 559, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 1046, 1049, ст. 231 ГК України. В частині позовних вимог ТОВ „Техноторг" до ТОВ „Агроінвест СК" слід відмовити на підставі ст.ст. 251, 252, 559 ЦК України.

Судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору слід солідарно стягнути з ТОВ „Південне ТПСХ" та ПрАТ „Агрофірма Родина" на користь позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 549, 553, 554, 559, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 1046, 1049, ст. 231 ГК України, ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Південне ТПСХ" /68500, Одеська область, Тарутинський район, смт Тарутине, узвіз Антонова, 5-А, код ЄДРПОУ 37437101/ та приватного акціонерного товариства „Агрофірма „Родина" /68515, Одеська область, Тарутинський район, с. Євгенівка, код ЄДРПОУ 05414686/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" /54025, м. Миколаїв, пр-т. Героїв Сталінграду, 133, код ЄДРПОУ 30976452/ суму основного боргу в розмірі 460 000 грн. 00 коп. /чотириста шістдесят тисяч грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 12 548 грн. 80 коп. /дванадцять тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 80 коп./., три відсотки річних в сумі 4 140 грн. 00 коп. /чотири тисячі сто сорок грн. 00 коп./, штраф в сумі 46 000 грн. 00 коп. /сорок шість тисяч грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 10 453 грн. 77 коп. /десять тисяч чотириста п'ятдесят три грн. 77 коп./. Наказ видати.

3. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг" до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест СК" - відмовити.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 11.03.2013р.

Суддя С.П. Желєзна