Рішення

від 14.03.2013 по справі 925/242/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 925/242/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком», м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34

до приватного підприємства «ВІП ТАКСІ-088», м. Черкаси, вул. Правіка, 32

про стягнення 15 170,83 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Баранник О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Середа Н.І. - директор - за посадою.

ПАТ «Укртелеком» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ПП «ВІП Таксі-088» про стягнення заборгованості згідно договору оренди нерухомого майна товариства від 31.12.2009р. №937 в розмірі 14534,80 грн. основного боргу, 529,78 грн. пені, 106,25 грн. 3% річних та відшкодування судових витрат.

Представник позивача вимоги підтримав.

Представник відповідача вимоги визнає повністю та просить розстрочити стягнення на 5 місяців.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та суб'єктами господарювання на ринку надання послуг.

31.12.2009р. між ВАТ (ПАТ) «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» як орендодавцем, в особі директора Лупини Ігоря Івановича, що діє на підставі Положення та довіреності, та ПП «ВІП ТАКСІ-088» як орендарем, в особі директора Середи Наталії Іванівни, що діє на підставі Статуту, було укладено письмовий двосторонній оплатний строковий договір оренди індивідуально визначеного майна №937 (Далі - Договір).

Передано в користування приміщення на 3-му поверсі (надалі майно) загальною площею 29,60 кв.м, розміщене за адресою: м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 189.

Майно передається в оренду з метою облаштування диспетчерського пункту служби таксі.

У зв'язку з систематичною несплатою оренди договір за взаємною згодою сторін було розірвано 26.11.2012р.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата визначена за домовленістю сторін і становить з ПДВ 2841,60 грн. у місяць.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 17 числа місяця за розрахунковим.

Заборгованість відповідача за період з серпня 2012 року по 26 листопада 2012 року включно становить 14534,80 грн.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало причиною звернення Позивача до суду для примусового стягнення заборгованості. Суд розглядає спір в межах визначеного позивачем предмету спору по стягненню заборгованості на умовах договору №937.

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, розірваний за згодою сторін з 27 листопада 2012р.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту п. 3.1 орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 17 числа наступного за розрахунковим місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, в Орендаря за серпня 2012 року виникла заборгованість за оренду приміщення. Наявність заборгованості підтверджується поданими документами в справу та визнана відповідачем в повному об'ємі в ході судового розгляду.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15,16 ЦК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість за оренду приміщення в сумі 14534,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 106,25 грн. грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.09.2012р. по 07.02.2013р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 106,25 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Позивач на підставі п. 8.5 договору та положень ст.ст. 546, 549 ЦК України нараховує відповідачу 529,78 грн. пені за прострочення оплати за період з 28.09.2012р. до 07.02.2013р., з урахуванням обмеженого строку на стягнення пені, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Розрахунок пені перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно. 529,78 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідачем заявлено суду клопотання про розстрочення стягнення боргу за рішенням суду на 5 місяців рівними платежами. Представник відповідача посилається на тяжке матеріальне становище, на вчинення комплексу дій на мінімізацію супутніх витрат підприємства, оптимізацію діяльності, на збитковість послуг таксі.

Представник позивача клопотання заперечує з мотивів неподання належних доказів можливого розрахунку протягом 5 місяців та відсутності у нього повноважень від керівництва на розстрочення стягнення.

Суд відхиляє клопотання відповідача за необґрунтованістю, оскільки наведені доводи та пояснення відповідача є ризиками господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що відхилення клопотання не позбавляє відповідача права на звернення з клопотанням про розстрочення боргу в ході виконавчого провадження.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «ВІП ТАКСІ-088», м. Черкаси, вул. Правика, 32, код ЄДРПОУ 30065800, рахунок №26004220784800 в ЧФ АКБ «Укрсиббанку» м. Черкаси, МФО 351005

на користь публічного акціонерного товариства «Укретелеком» в особі Черкаської філії «Укртелеком», м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 34, код ЄДРПОУ 01181877, рахунок №26007147 в ЧОД «Райффайзенбанк Аваль» МФО 354411

14534,80 грн. заборгованості, 106,25 грн. - 3% річних, 529,78 грн. пені, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 15.03.2012р.

Суддя Г.М. Скиба