Рішення

від 11.03.2013 по справі 5009/4831/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/139/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.03.13 Справа № 5009/4831/12

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, буд. 251)

до відповідача Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Кічкас», (69009, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 69)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «НІК», (69063, м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, буд. 15)

про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Ковальська Я.М., довіреність № 62/27 від 03.01.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - не з'явився;

21.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району, м. Запоріжжя (Концерн «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» заводського району) з позовною заявою до Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Кічкас», м. Запоріжжя (ПП «АН «Кічкас») про зобов'язання ПП «АН «Кічкас» розірвати договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., укладений з Концерном «МТМ».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4831/12, справі 3 5009/4831/12 присвоєно номер провадження справи 4/139/12, судове засідання призначено на 23.01.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. судом на підставі ст. 27 ГПК України з власної ініціативи до участі у справі № 5009/4831/12 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватне підприємство «НІК», м. Запоріжжя (ПП «НІК»), у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 13.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2013 р. судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України процесуальний строк вирішення спору у справі № 5009/4831/12 продовжений на п'ятнадцять днів, до 11.03.2013 р., у зв'язку із необхідністю витребування у сторін і третьої особи додаткових доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 11.03.2013 р.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 21.12.2012 р., від 23.01.2013 р. та від 13.02.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №, № 514238-514244 станом на 30.01.2013 р. Приватне підприємство «Агенція нерухомості «Кічкас» (код ЄДРПОУ 33009487) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69009, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 69.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 21.12.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/4831/12 та ухвали господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 р. і від 13.02.2013 р. про відкладення розгляду справи № 5009/4831/12, які повернулися на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку з відміткою: «Організація вибула».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4831/12.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа в судове засіданні 11.03.2013 р. також не з'явилася, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попередила. Про дату, час та місце розгляду справи № 5009/4831/12 представник третьої особи, присутній в судовому засіданні 13.02.2013 р., був повідомлений належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що 11.03.2013 р. є останнім днем процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 5009/4831/12, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача і третьої особи.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. до початку судового вирішення спору судом розглянута та задоволена заява позивача, якою позивач виклав позовні вимоги у відповідності до вимог чинного законодавства та просить суд у справі № 5009/4831/12 вирішити по суті спір про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., який укладений Концерном «МТМ» та ПП «АН «Кічкас», оскільки сторонами не вдалося дійти згоди про розірвання договору у позасудовому порядку.

Таким чином, в судовому засіданні 11.03.2013 р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., укладеного Концерном «МТМ» та ПП «АН «Кічкас».

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 322, 651 ЦК України, ст., ст. 188, 206 ГК України, Закону України "Про теплопостачання", приписах Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, і полягають в тому, що 01.12.2006 р. Концерном «МТМ» та ПП «АН «Кічкас» був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197, за умовами якого позивач зобов'язався відпустити відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. Теплова енергія відпускалася на об'єкт теплопостачання, що належав відповідачу, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л.Чайкіної, 69, згідно з додатком № 1а до договору. Пунктом 10.1 договору передбачено, що він набуває чинності з 01.12.2006 р. і діє до 01.10.2007 р. Згідно з п. 10.4 договору він вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної в п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних в п. 10.2, а саме: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін. 26.11.2012 р. позивачем на адресу відповідача з супровідним листом за вих. 1848 була направлена угода від 01.11.2012 р. до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. про припинення з 01.11.2012 р. дії договору в частині поставки теплової енергії. Відповідач в строки, встановлені в ст. 188 ГПК України, не повідомив позивач про результати розгляду пропозиції про укладення угоди від 01.11.2012 р. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Як зазначає позивач, впродовж дії договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. відповідач взяті на себе за умовами п. 3.2.6 договору зобов'язання щодо оплати поставленої йому теплової енергії належним чином не виконував, про що свідчать відповідні рішення господарського суду Запорізької області про стягнення з ПП «АН «Кічкас» на користь Концерну «МТМ» сум заборгованості за договором № 704197 від 01.12.2006 р. починаючи з листопада 2008 року по жовтень 2012 року. Крім того, п. 3.2.10 договору передбачено, що відповідач зобов'язується письмово сповіщати позивача про продаж власного приміщення не пізніше 5 днів з моменту настання зазначеної події. У відповідності до п. 5 Правил користування тепловою енергією у разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником. Якщо відбулася зміна власника окремо розташованого будинку, то теплопостачальна організація укладає договір з новим власником. Як стало відомо позивачу, 11.01.2010 р. відповідачем з ПП «НІК» був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до якого ПП «АН «Кічкас» продадо ПП «НІК» нежиле приміщення І поверху літ. А-2 загальною площею 172,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 69, приміщення 34. В порушення умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. відповідач не сповістив позивача про відчуження приміщення, що було об'єктом теплопостачання за договором. Таким чином, позивач вважає що зі сторони відповідача мали місце істотні порушення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., що є підставою для його розірвання в судовому порядку. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Третя особа в письмових поясненнях по суті позовних вимог позов вважає безпідставним, просить суд в задоволені позову відмовити. Позиція третьої особи мотивована тим, що господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 5009/1388/12 за позовом Концерну «МТМ» до ПП «НІК» про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704325 від 01.02.2002 р. Судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги у справі № 5009/1388/12 встановлено, що ПП «АН «Кічкас» є орендарем приміщення № 34 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 69, тобто є безпосереднім споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема послуг постачання теплової енергії в гарячій воді у вказаному приміщені. З урахуванням викладеного, третя особа вважає, що у позивача відсутні законні підстави вимагати розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. Крім того, у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії позивач не позбавлений права вимагати від споживача відповідно до ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» сплати пені за встановленими законодавством або договором розмірами.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 р. Концерном «МТМ» (позивачем у справі) та ПП «АН «Кічкас» (відповідачем у справі) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 (далі за текстом - Договір) з відповідними додатками до нього.

За умовами Договору позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався відпустити відповідачу (Споживачу) теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до Додатку № 1а до Договору "Звертання-Доручення" постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на об'єкт - ПП «АН «Кічкас», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Л.Чайкіної, 69.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. зазначене приміщення належало відповідачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 78 від 13.06.2007 р.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набуває чинності з 01.12.2006 р. і діє до 01.12.2007 р.

У відповідності до п. 10.4 Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаній в п. 10.1 Договору, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2 Договору, а саме: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Матеріали справи свідчать, що 26.11.2012 р. позивачем на адресу відповідача з супровідним листом за вих. 1848 була направлена угода від 01.11.2012 р. до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. про припинення з 01.11.2012 р. дії Договору в частині поставки теплової енергії.

Направлення відповідачу зазначеної угоди від 01.11.2012 р. підтверджується фіскальним чеком № 1449 від 26.11.2012 р. та описом вкладення в цінний лист, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення підприємства поштового зв'язку за 26.11.2012 р.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач в строки, встановлені в ст. 188 ГПК України, не повідомив позивач про результати розгляду пропозиції про укладення угоди від 01.11.2012 р., належним чином оформлений та підписаний примірник угоди від 01.11.2012 р. до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. на адресу позивача не повернув.

Отже, судом встановлено, що на час розгляду даної справи судом Договір № 704197 від 01.12.2006 р. є діючим.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться відповідно до договору, на підставі показів приладу обліку у відповідності до діючих тарифів (цін), які затверджені у встановленому порядку.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Розділом 6 Договору № 704197 від 01.12.2006 р. «Розрахунки за теплову енергію» встановлено, що розрахунки за Договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. (пункти 6.1 - 6.3 Договору).

Згідно з пунктом 3.2.6 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

В ході судового вирішення спору судом з'ясовано, що фактично впродовж дії Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. відповідач взяті на себе за умовами п. 3.2.6 Договору зобов'язання щодо оплати поставленої йому теплової енергії належним чином не виконував, про що свідчать рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2009 р. по справі № 4/216/09, від 10.06.2010 р. по справі № 16/107/10, від 30.06.2011 р. по справі № 3/5009/2492/11, від 22.11.2011 р. по справі № 2/5009/6632/11 і від 15.01.2013 р. по справі № 5009/4649/12 про стягнення з ПП «АН «Кічкас» на користь Концерну «МТМ» сум заборгованості за Договором № 704197 від 01.12.2006 р. починаючи з листопада 2008 року по жовтень 2012 року.

Всі зазначені рішення суду у встановленому порядку набули законної сили та знаходяться на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч., ч. 1, 2, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Таким чином, при укладенні спірного Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. позивач у справі - Концерн «МТМ» - мав на меті саме отримання визначеної плати за відпущену відповідачу за умовами Договору теплову енергію в гарячій воді.

Матеріалами справи доведено, що відповідач систематично не виконував взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленої йому теплової енергії в порядку та терміни, передбачені умовами Договору № 704197 від 01.12.2006 р., що є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Крім того, п. 3.2.10 Договору сторони передбачилио, що відповідач зобов'язується письмово сповіщати позивача про продаж власного приміщення не пізніше 5 днів з моменту настання зазначеної події.

У відповідності до приписів ст. 275 ГК України та Закону України "Про теплопостачання" відпуск теплової енергії без оформлення договору теплопостачання не допускається.

Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Статтями 19, 24 Закону України "Про теплопостачання" унормовано, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу, а одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією. Також ст. 25 цього ж Закону зазначено, що теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Відповідно до п. 5 вище вказаних Правил користування тепловою енергією у разі викупу частини приміщень в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником. Якщо відбулася зміна власника окремо розташованого будинку, то теплопостачальна організація укладає договір з новим власником.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2010 р. ПП «АН «Кічкас» з ПП «НІК» був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до якого ПП «АН «Кічкас» продадо ПП «НІК» нежиле приміщення І поверху літ. А-2 загальною площею 172,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 69, приміщення 34.

Однак, в порушення умов Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. відповідач не сповістив позивача про відчуження приміщення, що було об'єктом теплопостачання за Договором.

Таким чином, з боку відповідача мало місце інше істотне порушення Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., що також є підставою для його розірвання в судовому порядку.

Частинами 2 і 3 статті 653 ЦК України закріплено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.

Доводи третьої особи наведені в заперечення позову спростовуються вище викладеними обставинами.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., укладеного Концерном «МТМ» та ПП «АН «Кічкас», документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. 68 Конституції України, ст., ст. 180, 188, 193, 257 ГК України, ст., ст. 525, 526, 629, 631, 651, 653, 655, 692, 714 ЦК України, ст., ст. 19, 24 Закону України "Про теплопостачання", п., п. 4, 5, 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, ст., ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Кічкас», м. Запоріжжя розірвання договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р. задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704197 від 01.12.2006 р., укладений Концерном «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя та Приватним підприємством «Агенція нерухомості «Кічкас», м. Запоріжжя .

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агенція нерухомості «Кічкас», (69009, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, буд. 69, код ЄДРПОУ 33009487) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69009, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, буд. 251, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "14" березня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.